ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
24.03.2017Справа № 910/4543/17
Суддя Трофименко Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ»
до Державного підприємства «Енергоринок»
про стягнення 14 836 885,21 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Позовна заява, яка надійшла до суду 22.03.2017 складена 21.03.2017 №б/н, від імені позивача підписана представником ОСОБА_1.
До позовної заяви додано довіреність на представництво інтересів позивача № б/н від 18.01.2016.
З довіреності вбачається, що термін дії довіреності один рік - до 18.01.2017.
Так, у ОСОБА_1 21.03.2017 не було повноважень на підписання позовної заяви.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму та не більше 150 розмірів прожиткових мінімумів. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1 600,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600 грн. та не більше 240 000 грн., немайнового характеру - 1 600 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем взагалі не подано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Разом з тим, у резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору через скрутне фінансове становище.
Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами від 06.12.2016) містить перелік осіб, які за подачу на вирішення суду певних категорій спорів від сплати судового збору звільняються.
Зокрема, в цьому переліку позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, враховуючи майновий стан сторони суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від нього.
Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.013 №7, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючий даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь - якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Позивачем, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання йому відстрочки сплати судового збору, а наведені заявником обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г.
Таким чином, розглянувши вказане клопотання, та зважаючи на те, що позивачем в обґрунтування доводів свого клопотання не подано належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись Законом України "Про судовий збір", п.п. 1 і 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про відстрочення сплати судового збору.
Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Т.Ю. Трофименко