Рішення від 22.03.2017 по справі 908/157/17

номер провадження справи 27/17/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2017 Справа № 908/157/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004 м. Київ, вул. Червоноармійська, 39)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" (65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2)

про визнання заставним кредитором та зобов'язання включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Баранов В.С., дов. № 150 від 14.04.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ", м. Запоріжжя про:

- визнання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"(ідентифікаційний код 23697280) заставним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" (ідентифікаційний код: 37341729) з грошовими забезпеченими вимогами на загальну суму 354 958 811 грн. 96 коп.;

- зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" (ідентифікаційний код: 37341729) включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (ідентифікаційний код: 23697280) в сумі 354 958 811 грн. 96 коп. до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" (ідентифікаційний код: 37341729) як вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника, а саме:

№№Наймену- вання (марка, модель)об'єм двигунаШасі (кузов, рама, колиска) номерРеєстрацій ний номерРік випуску скуСвідоцтво про реєстрацію ТЗФактичне місцезнаходженняМісцезнаходж ення за реєстрацією

11МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_1НОМЕР_222007Видано 1-ВРЕР УДАІУМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_3 від 13.09.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

22 МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_4НОМЕР_52008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_6 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

33МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_7НОМЕР_82007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_9 від 15.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

44МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_10НОМЕР_112008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_12 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

45МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_13НОМЕР_142008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_15 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

66МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_16НОМЕР_172008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Терпопілській обл. серія НОМЕР_18 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

77МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_19НОМЕР_202007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_21 від 08.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10,211

88МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_22НОМЕР_232008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_24 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

99МАN ТGХ 18 440 10518НОМЕР_25НОМЕР_262008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_27 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи. 10, 211

110МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_28НОМЕР_292007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_30 від 15.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

111МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_31НОМЕР_322008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_33 від 01.10.2013р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

112МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_34НОМЕР_352007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_36 від 08.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

113МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_37НОМЕР_382007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_39 від 15.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

114МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_40НОМЕР_412007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_42 від 08.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

115МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_43НОМЕР_442008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_45 від 14.01.2014 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10,211

116МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_46 НОМЕР_472008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_48 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

117МАN ТGХ 18 440 10518НОМЕР_49НОМЕР_502008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_51 від 01.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

118МАN ТGА 18 44010518НОМЕР_52НОМЕР_532007Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_54 від 15.10.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10, 211

119МАN ТGХ 18 44010518НОМЕР_55НОМЕР_562008Видано 1-ВРЕР УДАІ УМВС України в Тернопілській обл. серія НОМЕР_57 від 14.11.2013 р.Тернопільська обл., Котівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8Тернопіль, вул. Мазепи, 10,211

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2017р. справу № 908/157/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.01.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/157/17, присвоєно справі номер провадження 27/17/17 та призначено судове засідання на 20.02.2017р.

Ухвалою суду від 20.02.2017р. розгляд справи відкладався на 22.03.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Розгляд справи по суту розпочато 20.02.2017р.

22.03.2017р. продовжено розгляд справи № 908/157/17.

22.03.2017р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 22.03.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, надав письмові пояснення щодо строків звернення до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" з кредиторськими вимогами та надав документи, витребувані ухвалами суду від 27.01.2017р. та 20.02.2017р. (приєднані до матеріалів справи).

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 20.02.2017р. та 22.03.2017р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 . «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження відповідача у справі є: 65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 20.02.2017р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи на 22.03.2017р., надіслано на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" - 65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 20.02.2017р., відповідно до якого та довідки Укрпошти «адресат за отриманням не з'явився».

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/157/17.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ", м. Запоріжжя, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає, що позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 13.03.2015р. між ПАТ «АБ Укргазбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіра Трейд» (позичальник) укладено кредитний договір про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 3-К/14-VІР.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 10 000 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 Кредитного договору в розмірі 21% річних.

Передбачений п. 1.1 кредитного договору загальний ліміт кредитної лінії змінювався відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1 від 20.03.2014р., № 2 від 28.03.2014р. та згідно договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 3 від 16.04.2014 був встановлений в розмірі 188 550 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 1.3.1 кредитного договору кредитна лінія відкривалась з 13 березня 2014 року по 11 вересня 2014 року.

Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у термін по 11 вересня 2014 року.

Розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.1 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 3 від 16.04.2014) складає:

- у період з 13.03.2014р. по 15.04.2014р. - виходячи з 21% річних;

- у період з 16.04.2014р. по 11.09.2014р. - виходячи з 16% річних.

Договором про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 3 від 16.04.2014р. пункт 3.10 кредитного договору викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 договору, встановлюється в розмірі 24,0% річних у період з 13.03.2014р. по 15.04.2014р. та 19% річних у період з 16.04.2014р. по 11.09.2014р.

Пунктом 3.7 кредитного договору, в редакції змін, внесених договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 3 від 16.04.2014р. - за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі: 26% річних у період з 13.03.2014р. по 15.04.2014р.; 21 % річних у період з 16.04.2014р.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Отже, між ПАТ «АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Тіра Трейд» виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі надавши позичальнику кредит у розмірі та на умовах передбачених кредитним договором, а от позичальник неналежно виконував свої обов'язки, покладені на нього за умовами кредитного договору № 3-К/14-VІР від 13.03.2014р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість по кредиту, заборгованість по процентах за користування кредитом та заборгованість по комісії, у зв'язку з чим останньому була нарахована пеня по всім грошовим зобов'язанням.

З метою захисту своїх порушених прав ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з вимогами стягнути суму заборгованості з ТОВ «Тіра Трейд» та фінансових поручителів, з якими було укладено відповідні договори поруки.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.04.2015р. у справі № 921/1302/14-г/5 задоволено позовні вимоги ПАТ «АБ «Укргазбанк» про стягнення з ТОВ «Тіра Трейд» та фінансових поручителів на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованості за Кредитним договором № 3-К/14-VІР від 13.03.2014р.

Рішенням № 921/1302/14-г/5 солідарно стягнуто з ТОВ «Тіра Трейд», та його поручителів ТОВ «Мрія Агро Холдинг», ТОВ «Мрія Карпат», ТОВ «Мрія Поділля» на користь Банку заборгованість за Кредитним договором у розмірі 255 399 169,47 грн. (станом на 23.03.2015р.), з яких 188 550 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 29 579 086,96 грн. заборгованості по процентах, 1 855 000,00 грн. заборгованості по комісії, 31 738 389,04 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 3 412 289,63 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів та 264 403,84 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії. Стягнуто із основного боржника та поручителів на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі по 17 909,58 грн.

Постановою Львівського господарського апеляційного суду від 17.08.2015р. рішення господарського суду Тернопільської області від 20.04.2015р. у справі № 921/1302/14-г/5 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015р. рішення господарського суду Тернопільської області від 20.04.2015р. по постанову Львівського господарського апеляційного суду від 17.08.2015р. у справі № 921/1302/14-г/5 було залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На день розгляду справи № 908/157/17 рішення господарського суду Тернопільської області від 20.04.2015 у справі №921/1302/14-г/5 не виконано та ТОВ «Тіра Трейд» надалі ухиляється від виконання своїх зобов'язань, щодо виконання умов Кредитного договору та повернення суми заборгованості, встановленої судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2015р. порушено провадження у справі № 908/5773/15 про банкрутство ТОВ «Тіра Трейд» на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

02.12.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «ТІРА ТРЕЙД», номер публікації: 25776.

11.02.2015р. постановою господарського суду Запорізької області у справі № 908/5773/15 визнано банкрутом ТОВ «Тіра Трейд», відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ «Тіра Трейд» призначено голову ліквідаційної комісії - Купреєва Альберта Мартовича.

12.02.2016р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про визнання ТОВ «Тіра Трейд» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, номер публікації: 28194.

Водночас, заборгованість ТОВ «Тіра Трейд» перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 3-К/14-VІР від 13.03.2014р. з моменту винесення рішення господарським судом Тернопільської області збільшилась, а саме по пені до моменту порушення провадження про банкрутство, та по сплаті процентів до моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, і станом на сьогоднішній день складає 354 958 811,96 грн., що підтверджується доданим розрахунком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тіра Трейд» за кредитним договором № 3-К/14-VІР від 13.03.2014рр. та договорів про внесення змін до нього, між ПАТ «АК «Укргазбанк» та ТОВ «Інвест Машинері» було укладено договір застави № 8/14-VІР/3-К від 13.03.2014р. (з врахуванням змін та доповнень, внесених відповідно до договорів № 1 від 20.03.2014р., № 2 від 28.03.2014р., № 3 від 16.04.2014р.), посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій 3. А. та зареєстрований в реєстрі за № 887.

Пунктом 1.1 договору застави визначено, що цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 3-К/14-VІР від 13.03.2014р. (а також договорів про внесення змін та доповнень до нього).

Відповідно до п. 2.1 договору застави предметом застави є транспортні засоби:

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ІДК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 1 Закону України «Про заставу», яка кореспондується з нормами ст. 572 ЦК України, визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Пункт 3.1.5 договору застави передбачає, що у разі невиконання позичальником (заставодавцем) умов кредитного договору (утому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) банк вправі звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включно із процентами, комісіями, збитками завданими простроченням виконання зобов'язання, неустойкою, необхідними витратами на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержател« має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені заставою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

За таких обставин заставодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед заставод ержателем.

При цьому норми чинного законодавства не обмежують право заставодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі №3-98гс14.

У відповідності до ч. 3 ст. 590 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Враховуючи неналежне виконання ТОВ «Тіра Трейд» зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості, яка на сьогоднішній день є непогашеною, а також факт прийняття ТОВ «Інвест Машинері» рішення про припинення юридичної особи, ПАТ АК «Укргазбанк», як заставодержатель, набув права задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про заставу».

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприсмців, із 11.07.2016 ТОВ «Інвест Машинері» (ідентифікаційний код 37341729) знаходиться в стадії припинення. Головою ліквідаційної комісії обрано Сімківа Тараса Олеговича.

Строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог до 08.09.2016р.

12.09.2016р. ПАТ «АБ «Укргазбанк» направив на адресу ліквідаційної комісії ТОВ «Інвест Машинері» заяву з грошовими вимогами до боржника про визнання грошових вимог кредитора на загальну суму 354 958 811 грн. 96 коп., що підтверджується описом складення у цінний лист на ім'я голови ліквідаційної комісії Сімківу Т.О.

Головою ліквідаційної комісії відповідача заяву позивача про кредиторські вимоги було залишено поза увагою, що свідчить про ухилення ним від розгляду кредиторських вимог Банку.

Відповідно до ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 112 ЦК України).

Необхідно зауважити, що несвоєчасне заявлення позивачем (кредитором) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації відповідача (боржника) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Крім того, такі вимоги є зобов'язанням ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 29.08.2012 року у справі № 38/343пн).

Позивач є заставним кредитором відповідача, і у відповідності до положень ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Таким чином, згідно п. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

ПАТ «АБ «Укргазбанк» не отримувало рішення ліквідаційної комісії про відмову у задоволенні вимог кредитора, що і стало причиною для виникнення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як встановлено судом на підставі наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ", м. Запоріжжя з 11.07.2016р. перебуває в стані припинення, за рішенням засновників.

Статтею 111 ЦК України встановлений порядок ліквідації юридичної особи, частиною восьмою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, складання проміжного ліквідаційного балансу здійснюється для з'ясування питання про достатність чи недостатність у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, та визначення, за якою процедурою має здійснюватися ліквідація юридичної особи у загальному порядку або при недостатності у неї майна в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, складання проміжного ліквідаційного балансу, як і виявлення всіх кредиторів і дебіторів юридичної особи, що ліквідується, розгляд заявлених кредиторами вимог і надіслання кредиторам прийнятого за результатами розгляду їх вимог рішення у чітко встановлений законом строк (не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора), є обов'язковими умовами в процедурі самоліквідації юридичної особи, в т.ч. і в досудовій процедурі ліквідації.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Таким чином, законодавець пов'язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду.

Як вже зазначалося вище, 12.09.2016р. ПАТ «АБ «Укргазбанк» направило на адресу ліквідаційної комісії ТОВ «Інвест Машинері» заяву з грошовими вимогами до боржника про визнання грошових вимог кредитора на загальну суму 354 958 811 грн. 96 коп., що підтверджується описом складення у цінний лист на ім'я голови ліквідаційної комісії Сімківу Т.О. від 12.09.2016р.

Позивач стверджує, що рішення ліквідаційної комісії, прийнятого за результатом розгляду вимог Банку він не одержав та вважає, що ліквідатор ТОВ «Інвест Машинері» ухилився від розгляду його заяви.

Як встановлено судом, ліквідаційна комісія відповідача не виконала передбачених законом обов'язкових дій, а саме не розглянула заявлену позивачем, як кредитором, вимогу, не надіслала позивачу у встановлений законом строк рішення, прийняте за результатами розгляду заявленої вимоги, не склала і не затвердила проміжний ліквідаційний баланс, що свідчить про неповноту проведених ліквідаційною комісією відповідача дій, передбачених ст. ст. 105 - 111 ЦК України, тобто про порушення порядку добровільної ліквідації та зволікання у вчинення передбачених законом обов'язкових дій.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором на момент розгляду спору, доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог позивача або мотивованої відмови суду не надав, наведених позивачем обставин не спростував.

Вимоги позивача ґрунтуються на чинному рішенні господарського суду Тернопільської області від 20.04.2015р. у справі № 921/1302/14-г/5, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015р.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач є кредитором для відповідача.

Щодо строків звернення до ліквідаційної комісії ТОВ «Інвест Машинері», господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Варто зазначити, що встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України строк не є строком позовної давності, і з огляду на п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків, слід дійти до висновку, що порушення зазначеного строку не є підставою для відмови у розгляді даного позову.

Так, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Отже, ст. 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає вказаним нормам. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин (позивача) та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом. Аналогічні приписи містяться і в ст. 20 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 4і Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оцінка правомірності кредиторських вимог та вирішення питання щодо включення таких кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів повинна здійснюватися саме з дотриманням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який відповідно до преамбули встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно зч. 10 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Проте, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оголошення про банкрутство ТОВ «Інвсст Машинері» відсутнє.

Враховуючи викладене та беручи до уваги принцип диспозитивності, наслідком відсутності реагування з боку Боржника (ліквідаційної комісії Боржника) щодо розгляду кредиторської вимоги Банку у даному випадку є звернення з позовом про визнання Позивача кредитором Боржника та спонукання боржника вчинити дії, а саме зобов'язати включити заявлені вимоги Банку до проміжного ліквідаційного балансу.

Водночас, строк позовної давності на звернення до суду із таким позовом є загальним, що передбачений ст. 257 ЦК України, а саме три роки, початок перебігу яких у відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, в даному випадку, ПАТ «АБ «Укргазбанк» не пропустило загальний трирічний строк для звернення до суду із відповідним позовом.

Разом з тим, ПАТ «АБ «Укргазбанк» зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. З, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз.1,2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, в будь якому випадку, питання про застосування позовної давності до вимог Банку може бути розглянуте лише після встановлення дійсного порушення відповідачем прав та інтересів позивача, і лише за заявою останнього.

Крім того, господарський суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач двічі не з'являвся у судові засідання, та від нього не надходило заяв про застосування строків позовної давності, то у суду відсутні підставі для її застосування.

Таким чином, враховуючи дотримання позивачем строку для звернення з позовом у даній справі, передбаченого ч. 3 ст. 112 ЦК України, позовні вимоги про визнання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" заставним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" з грошовими забезпеченими вимогами на загальну суму 354 958 811 грн. 96 грн. 96 коп. та зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" в сумі 354 958 811 грн. 96 коп. до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Машинері" як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 22.03.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 3 200 грн. 00 коп. судового збору покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ", м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004 м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280) заставним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" (65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 37341729) з грошовими забезпеченими вимогами на загальну суму 354 958 811

(триста п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 96 коп.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" (65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 37341729) включити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004 м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280) в сумі 354 958 811 (триста п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 96 коп. до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" (65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 37341729), як вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника, а саме:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ МАШИНЕРІ" (65058 м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 37341729) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 03087 м. Київ, вул. Єреванська, 1; поштова адреса: 01004 м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 27.03.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Попередній документ

65508828

Наступний документ

65508830

Інформація про рішення:

№ рішення:	65508829
№ справи:	908/157/17
Дата рішення:	22.03.2017
Дата публікації:	29.03.2017
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори