номер провадження справи 18/23/17
16.03.2017 справа № 908/335/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р.
суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Ремига О.В., довіреність № 62 від 06.02.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1033 від 14.03.2017 р.
Заявлено позовні вимоги про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р.
Ухвалою суду від 20.02.2017 року порушено провадження у справі № 908/335/17, присвоєно справі номер провадження 18/23/17. Розгляд справи призначений на 16.03.2017 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 16.03.2017 р.
Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позову вказував, що на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про приєднання електроустановки певної потужності, а саме тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання у складі зупинкового комплексу за адресою: АДРЕСА_2. Позивачем на адресу відповідача направлено проект договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р. Відповідач розглянув наданий позивачем проект договору та повернув один примірник підписаного договору на адресу позивача з протоколом розбіжностей. Позивачем розглянуто отриманий 12.12.2016 р. протокол розбіжностей до договору. Згідно даного протоколу розбіжностей вбачається, що відповідач не згоден з наступними умовами договору, зокрема з пунктами 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5, 8.7, Додаток № 2. Тобто, виходячи із змісту запропонованої редакції умов договору відповідач пропонує встановити строк проектування та будівництва (реконструкція) мереж зовнішнього електропостачання об'єкта відповідача менший, ніж встановлено вимогами Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 17.01.2013 р. № 32 та іншими нормативно-технічними документами. Договір про приєднання до електричних мереж, який повинен бути укладеним позивачем та відповідачем є типовим. Однак, всупереч нормам чинного законодавства відповідач відступив від змісту типового договору шляхом викладення умов договору в інший спосіб. Позивач з посиланням на ст.ст. 6, 11, 627, 631, 638 ЦК України, ст.ст. 20, 179, 181 ГК України просив врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р., виклавши спірні пункти в наступній редакції:
- пункт 3.1.1: «Після здійснення замовником оплати на умовах, передбачених у п. 4.3 договору забезпечити у встановленому порядку на підставі ТУ розробку, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво мереж зовнішнього електропостачання об'єкт замовника (надалі ПКД) у нормативні терміни проектування та будівництва, які наведені у додатку № 2 до цього договору»;
- пункт 3.1.4: «Забезпечити у встановленому порядку будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника (від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у нормативні терміни будівництво, які наведені у додатку № 2 до цього договору, але не раніше виконання замовником зобов'язань, визначених пунктом 3.2 цього договору»;
- пункт 3.1.5: «Письмово повідомити замовника про збільшення строку надання послуги з приєднання у разі необхідності оформлення землекористування або застосування коефіцієнтів до тривалості проектування та будівництва у зв'язку із складними умовами виконання робіт згідно додатку № 2 до цього договору»;
Пункт 8.7: «Перелік невід'ємних додатків до цього договору:
1. Додаток 1 - Технічні умови.
2. Додаток 2 - Графік виконання робіт з проектування та будівництва, необхідних для надання послуги з приєднання»;
Додаток 2 до договору № 1610-2809: «Графік виконання робіт з проектування та будівництва»
№ з/пНайменування видів робітГранично припустимі норми тривалості виконання*, місяців
1Передпроектні роботи3,0
2Розробка робочого проекту, в т.ч.4,5
2.1вишукування1,0
2.2проектування1,5
2.3Узгодження, експертиза та затвердження робочого проекту2,0
3Будівництво, у .т.ч:6,2
3.1Підготовка будівництва2,5
3.2Будівельно-монтажні роботи3,5
3.3Прийняття в експлуатацію0,2
Загалом тривалість виконання проектних та будівельних робіт*13,7
Примітка «*» - гранично допустимі норми тривалості проектування та будівництва підстанцій напругою 6-10/04кВ та ліній електропередач напругою 0,4 -10 кВ визначено згідно таблиці № 1 СОУ-Н МЕВ 42.22-37471933-45:2011 «Терміни проектування та будівництва підстанцій напругою від 6 кВ до 150 кВ та ліній електропередач від 0,38 кВ до 150 кВ». При виконанні робіт в складних умовах може використовувати коефіцієнти до тривалості проектування та будівництва підстанцій та ліній електропередач наведені нижче.
№ з/пУскладненні умови роботиРобочий проектБудівництво
вишукуванняпроектування
1 Реконструкція або технічне переоснащеня об'єкта в повних обсягах1,11,51,3
2Реконструкція або технічне переоснащеня об'єкта частково 1,11,31,2
3Забудова вулиць міст 1,41,41,4
4Зимовий період 1,4-1,4
Для визначення тривалості робіт в ускладнених умовах із застосуванням декількох коефіцієнтів, останні перемножуються між собою.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзив на позов вказав, що відповідач при встановленні строків виконання робіт по приєднанню з боку позивача керувався виключно вимогами діючих Правил. Так, згідно п. 2.1.3 Правил «Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 15 робочих днів від дня оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить відповідно 30 та 45 робочих днів. Інший строк про приєднання з посиланням на вимоги нормативних документів, що визначають строки проектування та будівництва. Позивач визначає тривалість проектних та будівельних робіт 13,7 місяців, посилаючись на СОУ-Н МЕВ 42,2-37471933-45:2011 «Терміни проектування та будівництва підстанцій напругою від 6 кВ до 150 кВ та ліній електропередавання напругою від 0,38 до 150 кВ. Відповідно до цих норм, вони рекомендовані для використання під час складання інвестиційних програм, планів капітельних вкладень у розвиток електричних мереж, розроблення техніко-економічних обґрунтувань (техніко-економічних розрахунків) і проектів, здійснення будівництва, реконструкції та використовувати як дідкові матеріали під час проведення конкурсних торгів та укладання договорів на проектування і будівництво об'єктів електричних мереж, а також під час розроблення проекту організацій будівельно-монтажних робіт. Документально обґрунтованих підстав, застосовувати СОУ-Н МЕВ 42,2-37471933-45:2011 при визначенні термінів приєднання об'єкту відповідача позивач не надав ані під час укладання договору № 1610-2809, ані в позовній заяві. Відповідач зазначав, що після укладення договору № 1610-2809 від 21.11.2016 р. позивач 30.01.2017 р. листом № 0069/37/1361 запропонував відповідачу укласти додаткову угоду, в якій зменшив терміни виконання проектних та будівельних робіт по приєднанню до 7 місяців, що підтверджує позицію відповідача щодо завищення термінів виконання робіт з боку позивача, окрім зазначеної додаткової угоди без дати, позивач ще надав пропозиції у вигляді додаткової угоди без дати, в якій пропонує взагалі перекласти свої обов'язки по прокладенню кабельної лінії на відповідача без зменшення строків приєднання. Своїми непослідовними діями позивач спростовує законність своїх пропозицій щодо термінів виконання договору про приєднання.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач у справі) 14.11.2016 р. звернувся до відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (правонаступником якого є позивачу справі) з заявою про приєднання електроустановки певної потужності та просив здійснити комплекс заходів з приєднання та підключення електроустановок до електричних мереж (вх. № 35951/006-37).
Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» надало відповідачу проект договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р.
Відповідач листом б/н б/д направив позивачу підписаний та скріплений печаткою один екземпляр договору № 1610-2809 та два екземпляри протоколу розбіжностей до договору № 1610-2809. Підписаний договір з протоколом розбіжностей позивач отримав - 12.12.2016 р., про що свідчить вхідний штамп за № 39709/006-37. Згідно протоколу розбіжностей, відповідач не погодився редакцією пунктів № 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5, 5.8, 8.7 та Додатку № 2.
Позивач не погодився з редакцією умов договору, яка викладена відповідачем в протоколі розбіжностей, що стало підставою для звернення з даним позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 181 ГК України зокрема передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
При цьому, відповідно до ч. 7 зазначеної статті Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є суб'єктом, що займає монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території міста Запоріжжя та Запорізької області.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про електроенергетику», регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України.
Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Судом встановлено факт звернення відповідачем на підставі ст. 181 Господарського кодексу України до позивача - як особи, що займає монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, щодо укладення договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання).
У відповідь на вказаний лист позивачем надано відповідачу два примірники договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р.
Водночас відповідач, користуючись наданим йому відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, надіслав на адресу позивача підписаний та скріплений печаткою договір із відповідними застереженнями та протокол розбіжностей у двох примірниках. При цьому, вказаний лист б/н б/д з додатками отримано позивачем 12.12.2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп ВАТ «Запоріжжяобленерго» у правому нижньому куті листа (арк. с. 9). Даний факт не заперечувався сторонами.
За таких обставин, з огляду на встановлену судом дату отримання листа про направлення протоколом розбіжностей з додатками, а також приписи ст. 181 Господарського кодексу України в частині передбаченого 20-денного строку на вжиття заходів для врегулювання розбіжностей з виконавцем за договором про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) та передання розбіжностей, що залишились неврегульованими, до суду, суд приходить до висновку, що останнім днем в межах вказаного строку є 03.01.2017 року.
Вперше ВАТ «Запоріжжяобленерго» за врегулюванням розбіжностей звернулося до господарського суду 10.01.2017 року, просило відстрочити сплату судового збору. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 року у справі № 908/65/17 позовну заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго» повернуто без розгляду.
Позивач не оскаржив таку ухвалу та 17.02.2017 року звернувся повторно до господарського суду Запорізької області з позовом про врегулювання розбіжностей до договору про приєднання до електричних мереж (стандартне приєднання) № 1610-2809 від 21.11.2016 р., тобто після спливу 20-денного строку, встановленого приписами ст. 181 ГК України для передачі розбіжностей, що залишились не врегульованими між сторонами при укладенні договору до суду для розгляду.
При цьому повторно подана до господарського суду позовна заява вважається судом поданою саме у день повторного звернення з позовом до господарського суду, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно з яким після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема в п. 24 Інформаційного листа від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», а саме: відмова господарського суду в прийнятті позовної заяви до розгляду в порядку статті 62 ГПК України або повернення позовної заяви у відповідності до статті 63 ГПК України свідчить, що не був дотриманий встановлений порядок подання позову.
Таким чином, днем подання позовної заяви у даній справі з дотриманням встановленого порядку подання слід вважати 17.02.2017 року.
Позивач звернувся до суду з клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні господарського договору. В обґрунтування заяви посилався на пропущення строку з поважних причин. Судом клопотання позивача відхилено як безпідставне, оскільки, по-перше, будь-яких строків, які обмежують право сторони на звернення з позовною заявою процесуальним законодавством не передбачено; по-друге, строк звернення до суду з вимогами про врегулювання розбіжностей в порядку ст. 181 ГК України не є процесуальним та не може бути відновленим відповідно до ст. 53 ГПК України.
З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, з огляду на встановлену судом дату звернення до суду позивачем із даним позовом (17.02.2017 року), дату кінцевого терміну для вжиття заходів щодо врегулювання розбіжностей за протоколом розбіжностей до договору чи звернення до суду (03.01.2017 року) та імперативні приписи частини 7 ст. 181 Господарського кодексу України, неузгоджені сторонами положення договору в межах пропозицій відповідача, як замовника, є такими, що прийняті позивачем. Відтак, судом встановлено відсутність у позивача правових підстав для вирішення даного спору у судовому порядку, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача .
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 53, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23 березня 2017 року.
Суддя В.В. Носівець