61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
21.02.2017 Справа № 905/137/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м.Мирноград, Донецька область
про стягнення 60005,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м.Мирноград, Донецька область про стягнення 60005,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на: копію залізничних накладних №49232838, №45399144, №45803806 копію комерційного акту НА №001802/103 від 05.07.2016р., копію акта загальної форми №426/13, копію технічного паспорту ваг №14.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2017р. порушено провадження по справі №905/137/17.
14.02.2017р. відповідач, через канцелярію суду, надав відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру штрафу та про розгляд справи без участі повноваженого представника відповідача.
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. у випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м.Мирноград, Донецька область (вантажовідправник, відповідач), зі станції Красноармійськ, Донецької залізниці на станцію Бурштин, Львівської залізниці відправлено вантаж (концентрат вугілля) за залізничною накладною №49232838 у вагоні №56862501.
При оформленні залізничної накладної №49232838 відповідачем у вагоні №56862501 вказано масу вантажу: нетто - 70000 кг, тара - 22400кг. Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника.
На станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці проведено перевірку вантажу у вагоні №56862501, під час якого було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у залізничній накладній №49232838.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом НА № 001802/103, складеним 05.07.2016р., в розділі "Д" якого зазначено: «При переваженні вагону в статичному режимі у присутності ДС Цапа, приймальника поїздів Кокошинської, прийомоздавальника Рогозіної, на справних 150 -т вагонних тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - Вузол, що пройшли госповірку 15.01.2016р.виявилось: маса брутто - 95550 кг, тара по документам - 22400кг, нетто - 73150 кг, що більше маси, вказаної в документі, понад вантажопід'ємності вагону на 3150кг. Завантаження вантажу рівномірна на рівні бортів, укатана катком, марковано поперечними бороздами по всій довжині вагону. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон без дверей, розвантажувального люку, з двох сторін зачинені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вагону вантаж підтвердився. Зав вантажним двором по штатному розпису немає. Вагон затриманий з метою відвантаження залишку вантажу».
Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - вагонних ваг, тип тензометричні, заводський №032, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців. 15.01.2016 була проведена державна повірка зазначених ваг.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі "Правила оформлення"), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, визначається відправником.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній №49232838 масу вантажу у вагоні №56862501 нарахований штраф відповідачу в розмірі 60005,00 грн. Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту.
Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 6000,50грн., яке підлягає задоволенню частково.
Посилання відповідача, що розмір штрафних санкцій у рамках даного конкретного договору перевезення, укладеного за накладною №49232838 є несорозмірним і несправедливим. Сума заявлених позивачем штрафних санкцій приблизно відповідачє вартості вантажу, перевезеного позивачем у рамках цього договору. Також, позивачу вказаним перевищенням маси вантажу не завдано жодних збитків є лише припущеннями відповідача, не доведеними суду належними та допустимими доказами.
Проте суд зауважує, що в даному випадку мало місце перевищення допустимої маси перевезеного вантажу, що загрожує технічній несправності вагонів та пошкодженню залізничної інфраструктури взагалі.
Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% від загальної суми штрафу, тобто до 30002,50 грн.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У зв'язку із задоволенням позову частково, судовий збір відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам. Як роз'яснено п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 2, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська», м.Мирноград, Донецька область про стягнення 60005,00грн. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» (85327, Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, буд.2, код ЄДРПОУ 24820699) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, р/р 26002301527468 в філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 30002,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення
оголошено в судовому засіданні 21.02.2017 р.
Повне рішення складено 27.02.2017 р.
Суддя М.Ю. Мальцев