про відмову у прийнятті позовної заяви
27.03.2017 Справа № 904/3641/17
Суддя Воронько В.Д., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго - Металургійна Компанія", м. Дніпро
до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 15984,72 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго - Металургійна Компанія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 15984,72 грн боргу.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), а також державних та інших органів, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Згідно зі ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Тобто, сторонами господарського процесу мають бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Під час перевірки та підготовки позовних матеріалів судом досліджено, що Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" на момент подання позову припинено, як юридична особа з 16.03.2017.
Отже, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" не має статусу юридичної особи, проте за цим ідентифікаційним кодом - 00130850 значиться інша юридична особа така як Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", але подані позовні матеріали не містять відомостей про правонаступництво чи зміну організаційно-правової форми відповідача, що позбавляє суд можливості прийняти позовну заяву до розгляду, оскільки позов пред'явлений саме до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", яка не є юридичною особою.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Враховуючи вищевикладене, у прийнятті позовної заяви слід відмовити.
Крім того, суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплачених сум судового збору.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 2 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За змістом правової позиції, викладеної у п.п. 5.2 п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:
- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або
- в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або
- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн, сплачені платіжним доручення № 5042 від 10.03.2017, підлягають поверненню платнику на підставі Закону України "Про судовий збір" за умови подання його клопотання.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго - Металургійна Компанія" у прийнятті позовної заяви до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 15984,72 грн боргу.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява у двох екземплярах на "12" аркушах, у т.ч. платіжне доручення № 5042 від 10.03.2017 про сплату судового збору та конверт.
Суддя В.Д. Воронько