про повернення позовної заяви
24.03.2017 Справа № 904/3599/17
Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали
за позовом Дніпровської міської ради, м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "МІМІНО", м.Дніпро
про визнання договору укладеним
Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "МІМІНО" (далі - відповідач) за участю третьої особи - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, у якому просить суд визнати укладеним договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40506253) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірму «Міміно» (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Кам'янська, 40; код ЄДРПОУ 30548894) в редакції позивача.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду позивачу з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підтвердження надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач залучив до позовної заяви поштові квитанції з описами вкладення у цінний лист від 23.03.2017р.
Суд звертає увагу на те, що в наданих описах вкладення у цінний лист від 23.03.2017р. зазначено: "Позовна заява від 22.03.2017 №7/11-546", кількість предметів - "23", однак при цьому перелік додатків в описі вкладення у цінний лист не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України стосовно його обов'язку надіслати відповідачу та третій особі копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до позовної заяви додані вказані в ній додатки на 26 аркушах, направлення яких відповідачу та третій особі фактично позивачем не підтверджується.
Враховуючи викладені обставини, у суду відсутні підстави вважати надані позивачем описи вкладення у цінний лист від 23.03.2017р. належними доказами направлення на адресу відповідача та третьої особи копії позовної заяви з додатками, що свідчить про недотримання позивачем вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України стосовно його обов'язку надіслати відповідачу та третій особі копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів та надання відповідних доказів відправлення позовних матеріалів суду.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на те, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовних матеріалів на адресу відповідача та третьої особи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду позивачу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.
Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права повторно звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- позовна заява з додатками, в тому числі оригінал платіжного доручення №183 від 01.03.2017 року про сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн.
Суддя А.В. Суховаров