17 березня 2017 р.Справа №804/1588/17
11 год. 40 хвил.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВерба І.О.
при секретарі судового засідання Чмоні А.О.
за участю: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Соколянської Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Магдалинівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, та поновлення на посаді, -
2 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Магдалинівської районної державної адміністрації, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації №13-К-17 від 03.02.2017 року «Про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації»;
- поновити ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 березня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позову зазначено, що розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації №13-К-17 від 03.02.2017 року позивача було звільнено з посади першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації за угодою сторін. Однак, позивач зазначає, що волевиявлення у нього не було, заява написала під тиском, та у час звільнення він знаходився на лікарняному.
Від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що працівник має право відкликати раніше подану заяву про звільнення, але тільки у разі, якщо причина звільнення за власним бажанням. 03.02.2017 року ОСОБА_3 були розірвані трудові відносини з Магдалинівською райдержадміністрацією, 14.02.2017 року проведені остаточні розрахунки з оплати праці, а 21.02.2017 року позивачем отримана трудова книжка та у відповідь на його заяви про відкликання заяви про звільнення рекомендовано в подальшому взяти участь у конкурсі відповідно до чинного законодавства на загальних підставах.
Позивач та представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 29.04.2016 року розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації №53-К-16 призначено за переведенням ОСОБА_3 на посаду першого заступника голови райдержадміністрації, як такого, що успішно пройшов стажування з посадовим окладом згідно із штатним розписом, присвоєно ОСОБА_3 9 ранг державного службовця (а.с.9).
03.02.2017 року відбулись наступні події:
- ОСОБА_3 складено на ім'я голови Магдалинівської райдержадміністрації ОСОБА_7 заяву про звільнення з посади першого заступника голови Магдалинівської райдержадміністрації за угодою сторін 03.02.2017 року (а.с.46);
- головою Магдалинівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 направлено до Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист «Про погодження звільнення ОСОБА_3.» (а.с.47);
- Дніпропетровською обласною державної адміністрацією надано лист про погодження звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Магдалинівської райдержадміністрації за угодою сторін (а.с.48);
- поштовим зв'язком направлено до Магдалинівської районної державної адміністрації заяву ОСОБА_3, якою останній відмовляється від заяви про звільнення від 03.02.2017 року, та просить вважати її відкликаною, не розглядати. Також, виявив бажання працювати й надалі на посаді першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації (а.с.13).
03.02.2017 року головою Магдалинівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 винесено розпорядження «Про звільнення ОСОБА_3.» №13-К-17 з посади першого заступника голови Магдалинівської райдержадміністрації за угодою сторін 03.02.2017 року (а.с.10).
Підставою для винесення спірного розпорядження визначено заяву ОСОБА_3 від 03.02.2017 року та погодження облдержадміністрації від 03.02.2017 року №45-436/0/2-17.
ОСОБА_3 під час ознайомлення з розпорядженням у ньому зазначив, що з розпорядженням не згоден, тому що підстав для його звільнення не має, заява від 03.02.2017 року, яка зазначена як підстава його звільнення, голові райдержадміністрації ним особисто не подавалась та була відкликана 03.02.2017 року заявою про відкликання.
В судовому засіданні позивач пояснив, що:
- до позивача 25-25.01.2017 року зверталась громадськість щодо неправомірних вимог голови райдержадміністрації;
- позивач з ранку 03.02.2017 року був вдома за адресою АДРЕСА_1;
- позивачу о 10:00-10:30 03.02.2017 року зателефонував ОСОБА_7, який зазначив, що зараз їде до Дніпра, та заїде до позивача;
- ОСОБА_7 під'їхав до будинку, його зустрів водій ОСОБА_8, ОСОБА_7 повідомив, що на місце позивача зверху погоджена інша людина, у зв'язку із чим позивач має звільнитись;
- ОСОБА_7 погрожував порушенням кримінальних проваджень та позбавлення роботи батьків, які працюють у школі, вимагав написати заяву про звільнення за угодою сторін;
- за результатами такого тиску позивач написав власноруч таку заяву, на папері та кулькою, які йому передав ОСОБА_8, присутній у будинку під час цих подій;
- отримавши заяву ОСОБА_7 залишив будинок;
- після цих подій позивач поїхав до лікарні, де наглядався у зв'язку із травмою ноги;
- за дорученням позивача ОСОБА_8 03.02.2017 року відправлено поштовим зв'язком на адресу відповідача заяву щодо заперечення про звільнення, оскільки позивач бажає працювати на посаді;
- у понеділок позивач зателефонував до відділу кадрів із повідомленням про лікарняний, проте йогу відомості про звільнення не зазначили;
- позивач дізнався про звільнення 07.02.107 року від керівника апарату, який зателефонував близько 14:00-15:00 з метою повідомлення про необхідність отримання трудової книжки;
- трудова книжка отримана 21.02.2017 року при виході на роботу після закінчення лікарняного, де позивач виявив закритий кабінет без таблички та не зміг до нього потрапити, зазначивши, що справи та майно не повернув за відсутності можливості до теперішнього часу.
В судовому засіданні 13.03.2017 року було допитано в якості свідка голову Магдалинівської районної державної адміністрації ОСОБА_7, який пояснив суду, що:
- суд ввели в оману, оскільки позивач учень свідка, мешкає у Дніпрі, що побудило позивача написати заяву про звільнення - не відомо;
- 03.02.2017 року з 10 години дня він знаходився в приміщенні Дніпропетровській обласній адміністрації за адресою: вул.. О.Поля,2, м. Дніпро, де був і ОСОБА_3, куди свідок приїхав до канцелярії віддати документи;
- свідок спілкувався із начальником відділу кадрів ОСОБА_9, якій ніяких документів не передавав;
- заяву про звільнення отримав близько 11:00 в відділі кадрів облдержадміністрації, де її і погодив, написавши «не заперечую»;
- отримавши у відділі кадрів заяву ОСОБА_3 про звільнення, та її завізувавши, ОСОБА_7 надав телефонним зв'язкою вказівку Магдалинівський районній державній адміністрації підготувати погодження на звільнення, яке було зареєстровано із вихідними даними та направлено електронним зв'язком поштою до відділу кадрів Дніпропетровської обласної адміністрації;
- до 14:00 знаходився у коридорі облдержадміністрації очікуючи на підготовку тексту запиту погодження про звільнення, отримавши яке роздрукував та підписав, подавши на розгляд;
- отримавши запит на погодження звільнення позивача електронною поштою та перебуваючи в Дніпропетровській обласній адміністрації, ОСОБА_7 її підписав та чекав отримання відповідного погодження від Голови Дніпропетровської обласної адміністрації;
- отримавши вказане погодження близько 16:00-17-00 години, ОСОБА_7 повернувся до свого місця роботи у Магдалинівську районну державну адміністрацію близько п'ятої години вечора із зазначенням того, що робочий день триває до 17 год. 00 хв.;
- повернувшись у Магдалинівську районну державну адміністрацію, ОСОБА_7 підписав розпорядження про звільнення ОСОБА_3 близько п'ятої години вечора.
Представник відповідача пояснила, що заяву про звільнення до райдержадміністрації потрапила від голови установи 03.02.2017 року.
Позивач наполягав, що заяву про звільнення за угодою сторін особисто до райдержадміністрації не подавав, написавши її під тиском та передавши особисто безпосередньому керівнику ОСОБА_7
В судовому засіданні 17.03.2017 року судом поставлено питання до представника відповідача, яка неодноразово підтвердила, що по п'ятницям робочий день у Магдалинівський районній державній адміністрації триває до 16 год 00 хв., обідня перерва з 12:00 до 12:45.
В судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_8 який надав наступні показання:
- ОСОБА_8 є водієм позивача;
- свідок 30.02.2017 року приїхав близько 09:00 до позивача, щоб відвезти його до лікарні, проте позивач вказав, що ще не виїжджає, чекає на керівництво - ОСОБА_7;
- ОСОБА_7 бачив і знає, якого особисто зустрічав та проводжав, відкриваючи калитку;
- у позивача та ОСОБА_7 відбулась розмова на підвищених тонах, яка тривала близька 15 хвилин, ОСОБА_8 був поруч у сусідньому приміщенні, чув розмову щодо необхідності написати заяву про звільнення, погрожуючи звільнити маму із школи;
- ОСОБА_8 приніс на прохання позивача аркуш та кульку, після того ОСОБА_7 поїхав;
- в будинку знаходилась домогосподарка, яка також бачила гостя;
- позивач доручив поштовим зв'язком направили до райдержадміністрації листа, що свідок і зробив 03.02.2017 року, дізнавшись у поштовому відділенні що ще заява про непогодження із раніше написаною заявою про звільнення, відправив заяву близько 11:00-11:30.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
На підставі підпункту 3 пункту 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за угодою сторін.
Суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України підставою для припинення трудового договору є угода сторін, яка укладається між працівником та власником або уповноваженим ним органом.
Законодавством не встановлено відповідного порядку або термінів припинення трудового договору за угодою сторін.
ОСОБА_3 перебував на посаді першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації, та відповідно мав статус державного службовця.
У заяві про звільнення від 03.02.2017 року позивачем визначено строк для звільнення - 03.02.2017 року, який погоджено головою Магдалинівської районної державної адміністрації того ж дня.
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).
Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтями 40, 41, 43, 43-1 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 45 цього Кодексу.
Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП України).
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.
Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 цього Кодексу).
Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України під час розгляду справи від 26.10.2016 року №6-1269цс16 зазначила, що розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін, суди повинні з'ясувати:
- чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;
- чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення;
- чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.
Згідно правового висновку у цій справі, анулювання домовленості про припинення договору за угодою сторін свідчить про відсутність у працівника такої згоди на звільнення.
03.02.2017 року ОСОБА_3 направлено до Магдалинівської районної державної адміністрації заяву про відкликання заяви про звільнення з підстав наміру подальшої роботи. При цьому, особисто заяву від 03.02.2017 року позивач до райдержадміністрації не подавав.
В судовому засіданні встановлено, що на момент написання заяви про звільнення за угодою сторін та видачі відповідного наказу про звільнення не було волевиявлення позивача на звільнення за угодою сторін, а тому звільнення фактично відбувалось з ініціативи роботодавця, тобто, Магдалинівської районної державної адміністрації.
Також суд зазначає, що з наданого суду листка непрацездатності серії АДВ №400079 від 03.02.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 у день прийняття спірного розпорядження про звільнення перебував на лікарняному з 03.02.2017 року по 20.02.2017 року (а.с.11-12).
З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування розпорядження №13-К-17 від 03.02.2017 року та поновлення позивача на посаді, та, як наслідок, зобов'язує нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.02.2017 року - перший день після звільнення, по 17.03.2017 року - день прийняття рішенням судом про поновлення на посаді, в розмірі 21451,88 грн., що вираховується згідно довідки про доходи ОСОБА_3, відповідно до якої за 22 робочих днів грудня 2016 року позивачу виплачено 19857,19 грн., за 20 робочих днів січня виплачено 8252,24 грн.
З вказаної довідки вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача за останні повні 2 календарних місяці складає 739,72 грн., а відповідно заробітна плата за час вимушеного прогулу з 06.02.2017 року по 17.03.2017 року складає 21451,88 грн. (739,72 х 29 робочих днів, які складаються з 17 робочих днів лютого 2017 року та 12 робочих днів березня 2017 року).
Суд задовольняє заявлені позовні вимоги, та з метою повного, всебічного відновлення прав позивача виходить за межі позовних вимог та стягує заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Магдалинівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, та поновлення на посаді - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Магдалинівської районної державної адміністрації від 3 лютого 2017 року №13-К-17 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Магдалинівської райдержадміністрації».
Поновити ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Магдалинівської районної державної адміністрації.
Стягнути з Магдалинівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 6 лютого 2017 року по 17 березня 2017 року у розмірі 21451,88 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14054,72 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 24 березня 2017 року.
Суддя І.О. Верба