01 грудня 2016 р. Справа № 804/5557/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
при секретаріГерманюк Т.В.
за участю:
позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати всі необхідні документи та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у відповідності до чинного законодавства.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 08 листопада 2014 року до 06 листопада 2016 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. 17 травня 2015 року ОСОБА_3 перебуваючи на посту отримав перелом лівої руки та у зв'язку з чим позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та надав всі необхідні документи, перелік яких було передбачено п.5 Порядку, яким визначено процедуру, умови виплати та розміри одноразової допомоги. Проте, у виплаті одноразової допомоги позивачу відмовлено. Позивач вважає висновки відповідача безпідставними та необґрунтованими та такі, що підлягають скасуванню.
В наданих до суду запереченнях відповідачем зазначено, що відповідно до матеріалів адміністративної справи підтверджується, що ОСОБА_3 отримав травму під час проходження служби в органах внутрішніх справ, проте, 06.11.2015 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с ОСОБА_3 було звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації)) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Таким чином, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області є новоствореною юридичною особою та не являється правонаступником ГУМВС України в Дніпропетровській області. Отже, вимоги ОСОБА_3 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги є такими, що не ґрунтуються на нормах права. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивач та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 08.11.2014 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
07 листопада 2015 року наказом від 07.11.2015 року № 1 о/с позивач був призначений поліцейським полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
15 лютого 2016 року наказом № 230 о/с від 15.02.2016 року звільнений з Національної поліції України.
З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2015 року ОСОБА_3 було передислоковано до села Чермалик Донецької області, де 17.05.2015 року позивач перебуваючи на бойовому посту отримав перелом лівої руки, у зв'язку з чим позивача направлено до Маріупольської міської лікарні, а в подальшому госпіталізовано до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова».
Відповідно до постанови ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» травму від 17.05.2015 року сержанта поліції ОСОБА_3 поліцейського ППСПОП «Дніпро-1» ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області - закритий осколковий злам, дистального метаепіфіза лівої променевої кістки з задовільним стоянням уламків, злам шилоподібного відростку ліктьової кістки, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою від 17.02.2016 року
17 лютого 2016 року Обласною МСЕК № 5 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 15%.
19 лютого 2016 року ОСОБА_3 подано до Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що встановлено 15% втрати професійної працездатності внаслідок травми отриманої під час виконання службових обов'язків. До заяви додано: довідку МСЕК, постанову ВЛК, копію свідоцтва Н-1, Н-5, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, реквізити банка, які отримані ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою від 29.11.2016 року № 9/2083.
Листом від 10.06.2016 року за №3267/Бр Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області відмовлено позивачу в призначені одноразової грошової допомоги.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Однак, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Так, вказаний закон було опубліковано в газеті Голос України, 06.08.2015, а тому датою набрання ним чинності є 07.11.2015. Саме з цієї дати втратив чинність і Закон України «Про міліцію», у тому числі і його ст. 23. У зв'язку із цим, у межах спірних правовідносин, втратив свою актуальність також і Порядок № 850, який прийнятий на виконання вказаної статті.
Так, як зазначено вище, до спірних правовідносин викладені вище норми застосуванню не підлягають, однак у зв'язку із тим, що позивача 07.11.2015 прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, то з цієї дати на нього, як на поліцейського, почали поширюватися норми Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 1 р. І Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4) цей Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вбачається з довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №009564, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 17.02.2016 року.
Згідно з п. 1 р. ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
Відповідно до п. 3 р. ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Пунктом 5 вказаного розділу передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу заяву (рапорт) із документами, що визначені цим пунктом.
Пунктами 1, 2 р. IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 4, що подана Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
Суд зазначає, що листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 23.05.2016 року № 15/2 -1818 повернуто без розгляду матеріали на призначення одноразової грошової допомоги сержанту поліції ОСОБА_3, оскільки призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.
Крім того, вказаним листом по іншим поліцейським матеріали на призначення одноразової грошової допомоги повернуті без права на виплату.
В подальшому, матеріали по ОСОБА_3 розглянуті Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, а отже, позивачем подано повний пакет документів, що передбачений чинним законодавством.
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сук проти України» «Суд вважає, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним».
Таким чином, оскільки позивачем для призначення одноразової грошової допомоги подано повний пакет документів та вказані документи прийняті до розгляду, та позивачем дотримано умов за яких можливе призначення одноразової грошової допомоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, що викладено в листі №3267/Бр від 10.06.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати необхідні документи та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у відповідності до чинного законодавства.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2016 року
Суддя О.В. Єфанова