19 грудня 2016 р. Справа № 804/6789/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді судді суддіЄфанової О.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Турова О.М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" до Державної фіскальної служби України, до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» до Державної фіскальної служби України, до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, позивач просить визнати протиправним неприйняття для реєстрації податкових накладних №31006/2 від 31.03.206 року, №25006/2 від 25.03.2016 року, №4005/2 від 04.04.2016 року, №10002/2 від 10.04.2016 року, №13002/2 від 13.04.2016 року, №20002/2 від 20.04.2016 року, №22005/2 від 22.04.2016 року, №25002/2 від 25.04.2016 року, №30001/2 від 30.04.2016 року, №30003/2 від 30.04.2016 року, №10001/2 від 10.05.2016 року, №20004/2 від 20.05.20216 року, №31003/2 від 31.05.2016 року, №31004/2 від 31.05.2016 року, №10001/2 від 10.06.2016 року, №20001/2 від 20.06.2016 року, №30001/2 від 30.06.2016 року, №30002/2 від 30.06.2016 року, №30001/2 від 31.07.2016 року, №31002/2 від 31.08.2016 року, №31003/2 від 31.08.2016 року, №31001/2 від 30.09.2016 року, №27001/2 від 27.10.2016 року, №30001/2 від 30.10.2016 року, №31001/2 від 31.10.2016 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» (21882205), вважаючи їх прийняти та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх було надіслано, а саме: податкову накладну №31006/2 від 31.03.2016 року з 14.04.2016 року, податкову накладну №25006/2 від 25.03.2016 року з 15.04.2016 року, податкову накладну № 4005/2 від 04.04.2016 року з 15.04.2016 року, податкову накладну №10002/2 від 10.04.2016 року з 15.04.2016 року, податкову накладну №13002/2 від 13.04.2016 року з 25.04.2016 року, податкову накладну №20002/2 від 20.04.2016 року з 25.04.2016 року, податкову накладну № 22005/2 від 22.04.2016 року з 13.05.2016 року, податкову накладну № 25002/2 від 25.04.2016 року з 13.05.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.04.2016 року з 13.05.2016 року, податкову накладну №30003/2 від 30.04.2016 року з 17.05.2016 року, податкову накладну №10001/2 від 10.05.2016 року з 17.05.2016 року, податкову накладну №20004/2 від 20.05.2016 року з 26.05.2016 року, податкову накладну №31003/2 від 31.05.2016 року з 03.06.2016 року, податкову накладну №31004/2 від 31.05.2016 року з 03.06.2016 року, податкову накладну №10001/2 від 10.06.2016 року з 22.06.2016 року, податкову накладну №20001/2 від 20.06.2016 року з 30.06.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.06.2016 року з 02.07.2016 року, податкову накладну №30002/2 від 30.06.2016 року з 05.07.2016 року, податкову накладну №30001/2 року від 31.07.2016 року з 02.08.2016 року, податкову накладну №31002/2 від 31.08.2016 року з 02.09.2016 року, податкову накладну з №31003/2 від 31.08.2016 року з 27.09.2016 року, податкову накладну №31001/2 від 30.09.2016 року з 12.10.2016 року, податкову накладну №27001/2 від 27.10.2016 року з 27.10.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.10.2016 року з 09.11.2016 року, податкову накладну №31001/2 від 31.10.2016 року з 03.11.2016 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що намагався зареєструвати в реєстрі податкові накладні, проте, було одержано повідомлення з вказівкою: документ не прийнято, а саме: Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Позивач вважає висновки податкового органу щодо неприйняття податкових накладних безпідставними та необґрунтованими, оскільки податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
В наданих до суду запереченнях відповідачами зазначено, що оскільки в договорі про визнання електронної звітності передбачена можливість розірвати договір в односторонньому порядку у зв'язку зі зміною місцезнаходження платника податку, а тому у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою договір було розірвано та документи платника не приймались.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.02.2016 року між ТОВ «Агро-Капітал» та Криворізькою північною об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області укладено договір № 010220161 про визнання електронних документів, що підтверджується квитанцією № 1 про доставлення до Державної фіскальної служби України 03.02.2016 року.
Протягом квітня-листопада 2016 року позивач направляв засобами електронного зв'язку до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, однак товариством одержано повідомлення: документ не прийнято; зазначено помилку, а саме: Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності.
Позивачем повторно було вчинено спроби зареєструвати новий договір про визнання електронних документів № 010220161 від 14.04.2016 року та договір № 100820162 від 10.08.2016 року, але згідно отриманих повідомлень (квитанцій №1) вказано, що діє договір № 010220161 від 03.02.2016 року.
Крім того, у позивача наявні посилені сертифікати відкритого ключа строк дії яких чинний до 15.09.2017 року.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса позивача зазначена: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, вул. Ногіна, 21/1.
Досліджуючи правомірність дій контролюючого органу, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.
Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Отже, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.
У даному випадку, податкові накладні, які направлені позивачем, не прийнято у зв'язку із незрозумілою суду помилкою, а саме: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 21882205. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності".
Суд наголошує, що в даному випадку не вказано в чому ж саме полягає порушення Інструкції. А тому, суд дійшов висновку про відсутність чітко визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, відтак, податкові накладні оформлені відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Також, відсутні докази й того, що податкові накладні містять помилки під час її заповнення або ж докази розірвання Договору про визнання електронної звітності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у період надання податкових накладних, що не були прийняті податковим органом, діяв договір про визнання електронних документів № 010220161 від 03.02.2016, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідачів щодо його розірвання в односторонньому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну відмову у прийнятті податкових накладних для реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Така ж позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/7656/16 від 09.11.2016 року.
Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації. Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою і зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати). Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №31006/2 від 31.03.206 року, №25006/2 від 25.03.2016 року, №4005/2 від 04.04.2016 року, №10002/2 від 10.04.2016 року, №13002/2 від 13.04.2016 року, №20002/2 від 20.04.2016 року, №22005/2 від 22.04.2016 року, №25002/2 від 25.04.2016 року, №30001/2 від 30.04.2016 року, №30003/2 від 30.04.2016 року, №10001/2 від 10.05.2016 року, №20004/2 від 20.05.20216 року, №31003/2 від 31.05.2016 року, №31004/2 від 31.05.2016 року, №10001/2 від 10.06.2016 року, №20001/2 від 20.06.2016 року, №30001/2 від 30.06.2016 року, №30002/2 від 30.06.2016 року, №30001/2 від 31.07.2016 року, №31002/2 від 31.08.2016 року, №31003/2 від 31.08.2016 року, №31001/2 від 30.09.2016 року, №27001/2 від 27.10.2016 року, №30001/2 від 30.10.2016, №31001/2 від 31.10.2016 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» (21882205).
Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» наступні податкові накладні: №31006/2 від 31.03.2016 року прийнятою та зареєстрованою 14.04.2016 року, податкову накладну №25006/2 від 25.03.2016 року прийнятою та зареєстрованою 15.04.2016 року, податкову накладну №4005/2 від 04.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 15.04.2016 року, податкову накладну №10002/2 від 10.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 15.04.2016 року, податкову накладну №13002/2 від 13.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 25.04.2016 року, податкову накладну №20002/2 від 20.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 25.04.2016 року, податкову накладну №22005/2 від 22.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 13.05.2016 року, податкову накладну №25002/2 від 25.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 13.05.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 13.05.2016 року, податкову накладну №30003/2 від 30.04.2016 року прийнятою та зареєстрованою 17.05.2016 року, податкову накладну №10001/2 від 10.05.2016 року прийнятою та зареєстрованою 17.05.2016 року, податкову накладну №20004/2 від 20.05.2016 року прийнятою та зареєстрованою 26.05.2016 року, податкову накладну №31003/2 від 31.05.2016 року прийнятою та зареєстрованою 03.06.2016 року, податкову накладну №31004/2 від 31.05.2016 року прийнятою та зареєстрованою 03.06.2016 року, податкову накладну №10001/2 від 10.06.2016 року прийнятою та зареєстрованою 22.06.2016 року, податкову накладну №20001/2 від 20.06.2016 року прийнятою та зареєстрованою 30.06.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.06.2016 року прийнятою та зареєстрованою 02.07.2016 року, податкову накладну №30002/2 від 30.06.2016 року прийнятою та зареєстрованою 05.07.2016 року, податкову накладну №30001/2 року від 31.07.2016 року прийнятою та зареєстрованою 02.08.2016 року, податкову накладну №31002/2 від 31.08.2016 року прийнятою та зареєстрованою 02.09.2016 року, податкову накладну №31003/2 від 31.08.2016 року прийнятою та зареєстрованою 27.09.2016 року, податкову накладну №31001/2 від 30.09.2016 року прийнятою та зареєстрованою 12.10.2016 року, податкову накладну №27001/2 від 27.10.2016 року прийнятою та зареєстрованою 27.10.2016 року, податкову накладну №30001/2 від 30.10.2016 року прийнятою та зареєстрованою 09.11.2016 року, податкову накладну №31001/2 від 31.10.2016 року прийнятою та зареєстрованою 03.11.2016 року
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Єфанова Н.В.Захарчук-Борисенко О.М.Турова