33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" березня 2017 р. Справа № 906/764/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Саврій В.А. ,
судді Павлюк І. Ю.
при секретарі судового засідання Соколовській О.В.
за участю представників:
позивача: Савчук О.Г. (представник за довір. №58 від 27.12.2016р.)
відповідача: Сметанкіна Т.В. (представник за довір. №198 від 17.03.2016р.); Серпутько Я.С. (представник за довір. №73 від 26.01.2017р.); Слободянюк О.О. (представник за довір. № 76 від 26.01.2017р.); Дороженко М.О. (представник за довір. №75 від 26.01.2017р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.02.2017р. за заявою про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. за нововиявленими обставинами у справі №906/764/15 (суддя Гансецький М.П.)
за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"
про стягнення 8770596,51 грн.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 5 000 000 грн. заборгованості по кредиту, 293 888, 88 грн. процентів за користування кредитними коштами, 40 320, 66 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 914 554, 78 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 603 082, 19 грн. 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту та 1 918 750 грн. інфляційних втрат на заборгованість за кредитом.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі № 906/764/15 стягнуто з ТОВ "Юнік Фарма" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" - 5000000,00 грн. боргу за кредитом, 249166,66 грн. процентів, 40320,66 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 885787,66 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 603082,19 грн. 30% річних та 1865326,80 грн. інфляційних. Також стягнуто з ТОВ "Юнік Фарма" в доход державного бюджету України 72022,52 грн. судового збору. Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. та Вищого господарського суду України від 10.08.2016р. рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі №906/764/15 залишено без змін.
10.01.2017р. на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" надійшла заява від 04.01.17р. № 3 про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.02.2017р. у справі №906/764/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" від 04.01.2017р. № 3 про перегляд рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі № 906/764/15 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі № 906/764/15 залишено без змін.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. за нововиявленими обставинами, залишити позовну заяву стосовно стягнення заборгованості з відповідача без розгляду, судові витрати покласти на позивача.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що підставою для перегляду рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. за нововиявленими обставинами є постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/22323/15 від 05.12.16р., якою було скасовано постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015р. № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь". Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що подання та підписання позовної заяви, видача довіреності на виконання представницьої функції у судовому засіданні здійснені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який не мав достатнього обсягу правоздатності на виконання представницьких функцій від імені ПАТ "Банк Київська Русь", а отже дії, що вчинялися по відношенню до відповідача є такими, що вчинені без достатньої правової підстави та без необхідного обсягу повноважень. Крім того, скаржник зазначає, що оскільки вищевказані постанови скасовані, то відповідно відсутні будь-які правові підстави для виконання повноважень Фонду щодо ліквідації банку. Також судом першої інстанції безпідставно взято до уваги відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" зазначає, що судом першої інстанції не було враховано судової практики, що призвело до прийняття протиправного судового рішення.
У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" зазначає, що наявність повноважень керівника юридичної особи відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не є достатнім підтвердженням наявності таких повноважень з огляду на положення ч.2 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію".
У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає її безпідставною та необґрунтованою.
Крім того, до початку судового засідання по справі, на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшли клопотання про залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Клопотання скаржника мотивоване тим, що дії Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по відношенню до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" мають істотне значення для розгляду справи.
Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі позивачем є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь", а тому залучення в якості третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є недоцільним.
Крім того, скаржник не обґрунтував, яким чином рішення суду апеляційної інстанції може вплинути на права та обов'язки Національного Банку України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотань про залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, необхідно відмовити
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У відповідності до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (із наступними змінами та доповненнями) статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як зазначалося вище, скаржник вважає, що підставою для перегляду рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. за нововиявленими обставинами є постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/22323/15 від 05.12.2016р., якою було скасовано постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015р. № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь".
З резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі № 826/22323/15 вбачається, що апеляційну скаргу було задоволено, а також, зокрема: визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015р. № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь", а також зобов'язано відповідача - Національний Банк Україна надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації /а.с.43-52, т.2/.
Враховуючи, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/22323/15 була прийнята після розгляду спору у першій інстанції та перегляду його в апеляційній та касаційній інстанціях, колегія суддів, погоджується із твердженням скаржника, що вказана обставина є новововиявленою.
Однак не погоджується із доводами скажника, що вказана нововиявлена обставина впливає на юридичну оцінку обставин, покладених в основу судового рішення від 06.08.2015р. у даній справі, з огляду на наступне.
Як вбачається із постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016р. у справі № 826/22323/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав статус третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору. При цьому, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вказаною постановою не скасовані та є чинними, а процедуру ліквідації ПАТ "Банк Київська Русь" не припинено, а також жодних обмежень щодо здійснення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь", які передбачено нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не запроваджено.
Колегія суддів зазначає, що судами апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді рішення господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі № 906/764/15 перевірялися повноваження учасників судового процесу згідно поданих ними довіреностей на представництво та участь у судовому процесі, у тому числі, й Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь".
Крім того, з пояснень позивача вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 17.07.15р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Київська Русь", а повноваження Волкова О.Ю. як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" припинено. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено Волкова О.Ю. /а.с.88-90, т. 2/.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1706 від 01.09.15р. відсторонено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова О.Ю. та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білу Ірину Володимирівну та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь".
Відповідно до інформації про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (станом на 27.01.17р.) керівником ПАТ "Банк Київська Русь" є Біла Ірина Володимирівна -Уповноважена особа особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь"; ПАТ "Банк Київська Русь" перебуває в стані припинення /а.с.91-96, т.2/.
Таким чином, на момент прийняття господарським судом Житомирської області рішення від 06.08.15р. у даній справі позивача представляв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який діяв відповідно до чинного законодавства, а не ПАТ "Банк Київська Русь". Також, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" на момент звернення з позовом до суду /а.с.3-5, 32, т.1/ мала всі повноваження на підписання позовної заяви.
Крім того, матеріали справи містять належним чином засвідчену копію довіреності №58 від 28.12.2016р., якою Публічне акціонерне товаристсво "Банк "Київська Русь" (код ЄДРПОУ 24214088), юридична особа за законодавством України, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Хорива, 11-А, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" - Білої Ірини Володимирівни, яка діє від імені банку та від свого імені в якості уповноваженої особи на ліквідацію банку згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 №1706, уповноважує Савчука Олександра Григорійовича представляти інтереси банку та/або Уповноваженої особи /а.с. 200, т.2/.
Таким чином, Публічне акціонерне товаристсво "Банк "Київська Русь" на момент прийняття рішення 06.08.2015р. і по сьогодійшній день перебуває в стані припинення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та представником позивача в судовому засіданні.
Отже, обставина, на яку посилається скаржник, не впливає на юридичну оцінку обставин, які здійснені судами всіх інстанції при перегляді рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2015р. у справі № 906/764/15, а також не спростовує факти, які було покладено в основу зазначених судових рішень, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому не вбачається підстав для зміни чи скасування рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що під час розгляду даної справи у судах всіх інстанцій ТОВ "Юнік Фарма" будь-яким чином ставило під сумнів повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" або оскаржувало в судовому порядку ці повноваження.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма", викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, колегія суддів не погоджується із посиланнями скаржника на ч. 2 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію", оскільки як зазначалося вище ПАТ "Банк Київська Русь" перебуває в стані припинення, що підтверджується відомомтями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та представником позивача в судовому засіданні /а.с.91-96, т.2/.
Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-106 ГПК України, -
1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.02.2017 р. у справі №906/764/15 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 09.02.2017 р. у справі №906/764/15 залишити без змін.
2. Матеріали справи №906/764/15 повернути до Господарського суду Житомирської області.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Павлюк І.Ю.