"21" березня 2017 р. Справа №922/4693/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.,
при секретарі Довбиш А.Ю.,
за участю представників:
позивача - Іванова Ю.М., за довіреністю №007Др-41-1216 від 29.12.2016 року;
відповідача - Пріміч В.В., за довіреністю б/н від 10.03.2017 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», м.Харків, (вх.№631Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року по справі №922/4693/16,
за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», м.Харків,
до Приватно виробничо-комерційної фірми «Лана», м.Харків,
про стягнення 5859,63 грн.,-
У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Лана» (відповідач у справі) суму основного боргу за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року в розмірі 5859,63 грн. Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором щодо сплати існуючої заборгованості за спожитий природний газ.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року у справі №922/4693/16 (суддя Байбак О.І.) у задоволені позову відмовлено.
Позивач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з відповідача судовий збір по даній справі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково спростовані застосування позивачем положень Технічної угоди і невірно трактовані до спірних правовідносин положення Правил користування газу, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
15.03.2017 року відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2811), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
20.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» (постачальник, позивач у справі) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Лана» (споживач, відповідач у справі) укладено договір №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с. 10-13).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).
Згідно з п. 2.1. договору, договірні обсяги постачання природного газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору.
Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачу газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна за 1000,00 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 3 509,00 грн., крім того ПДВ 20% - 701,80 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2%, відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI нараховується на ціну газу за 1000,00 куб. м. природного газу і становить 70,18 грн., крім того ПДВ 20% - 14,04 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000,00 куб. м. природного газу становить 53,30 грн., крім того ПДВ 20% - 10,66 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними газовими мережами за 1000,00 куб. м. становить 100,80 грн., крім того ПДВ 20% - 20,16 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними газовими мережами за 1000,00 куб. м. природного газу становить 204,80 грн., крім того ПДВ 20% - 40,96 грн. Усього за 1000,00 куб. м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3 938,08 грн., крім того ПДВ 20% - 787,62 грн., разом за 1000 куб. м. - 4 725,70 грн.
Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансованими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Авансовані платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (п. п. 4.5, 4.5.2, 4.6, 4.6.1, 4.6.3 договору).
Відповідно до п. п. 10.1, 10.1.1 договору, цей договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.
У додатку №2 до вищевказаного договору сторонами визначено обсяги поставки природного газу за договором на 2013 рік, і такий обсяг становить 3,5 тис. куб. м.
На протязі строку дії договору жодною з його сторін не ініціювалося питання про припинення його дії або про перегляд його умов в порядку, визначеному п. п. 10.1, 10.1.1 договору. Так само сторонами не укладався додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу після 2013 року.
Крім того, матеріали справи свідчать, що 27.01.2014 року між позивачем та відповідачем укладено технічну угоду №2673 про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (далі за текстом - технічна угода; а.с. 61-68).
Згідно з п. 2.1. технічної угоди, транспортування газу здійснюється згідно планових обсягів договору на постачання природного газу.
Згідно з п. 3.3.2. технічної угоди, відповідальність за належний та технічний (справний) стан комерційних вузлів газу, за своєчасну перевірку ЗВТ, а також за цілісність встановлених пломб несуть власники цих комерційних вузлів обліку газу згідно з чинним законодавством.
Пунктом 3.3.9 технічної угоди передбачено, що визначений за допомогою вузла обліку обсяг поданого відповідачу газу вважається недійсним та перерахунки обсягу поданого газу проводяться позивачем у наступних випадках та за таких умов:
3.3.9.1. За проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання відповідача, починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку газу або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з ПАТ «Харківгаз». Нарахування згідно вказаного пункту проводиться у випадках:
3.3.9.2. Тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт). Непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.
3.3.9.3 Наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).
Як вказує відповідач та не заперечує позивач, в рамках договору №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року позивач фактично не здійснив відповідачу жодної поставки природного газу, оскільки починаючи з 01.01.2011 року постачання відповідачу природного газу здійснювало інше газопостачальне підприємство, а саме, ТОВ «Енерго-Альянс 2005» на підставі договору на постачання природного газу №1987 від 08.10.2010 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Енерго-Альянс 2005».
Як свідчать матеріали справи, 08.10.2010 року між ТОВ «Енерго-Альянс 2005», як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №1987 на постачання природного газу (а.с. 38-42), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати споживачу природний газ, а споживач зобов'язався прийняти цей газ та оплатити його вартість на умовах договору.
Пунктом 2.1. договору передбачено обсяги газу, які постачальник зобов'язався щомісячно постачати споживачу.
Згідно з п. 3.1. договору, споживач споживає газ, отриманий від постачальника за даним договором в обсягах, необхідних для його власних потреб.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що вказані в п. 2.1. обсяги природного газу є запланованими до споживання. Щомісячна кількість газу, яка подається споживачеві, визначається актами приймання-передачі газу за звітний місяць, що складається постачальником і споживачем. Кількість газу, що одержує споживач, визначається на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені у споживача, які атестовані в органах Держстандарту України які повинні відповідати вимогам Правил виміру споживання газу та рідин стандартними звужуючими пристроями РД-50-213-80 Держкомітету СРСР по стандартах, іншими нормативним документам Держстандарту України і мати клас точності зазначений у пункті 2.7. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України. При відсутності контрольно-вимірювальних приладів, при їх несправності або неатестованості, невідповідності Правилам, або при визначенні недійсності діаграм, кількість газу визначається по паспорту і потужності неопломбованого газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи. Перерахунок робиться з початку поточного місяця, в якому виявлена несправність.
Пунктами 3.5.-3.7. договору передбачено, що приймання-передача газу, що постачається постачальником споживачеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу. Щомісячні акти приймання та передачі газу, що зазначені в пункті 3.5. даного договору, уповноважені представники сторін складають після 12 (дванадцятого) числа, наступного за звітним місяця. Щомісячні акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків. У разі відсутності підписаного акта приймання-передачі, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі обсягів реалізації газу.
Пунктом 4.1. договору передбачено ціну продажу газу.
Згідно з п. 5.1. договору, розрахунки вартості газу визначаються згідно п. 4.1. даного договору, а оплата за газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника у розмірі 100 відсотків вартості об'єму газу, який заплановано до споживання, у термін до 20 (двадцятого) числа місяця, попереднього місяцю, у якому буде здійснюватися газопостачання.
До зазначеного договору сторонами укладено низку додаткових угод в яких останні визначали вартість газу що поставлявся за договором, а також продовжували строк дії цього договору.
Зокрема, додатковою угодою від 31.10.2010 року сторони узгодили продовжити строк дії договору №1987 від 08.10.2010 року до 31.12.2015 року та визначили обсяги газу, які ТОВ «Енерго-Альянс 2005» зобов'язалося поставити відповідачу, як споживачу.
У зв'язку з необхідністю фактичного виконання умов договору щодо постачання природного газу ТОВ «Енерго-Альянс 2005», та надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів відповідача, 20.12.2012 р. між позивачем, як газорозподільним підприємством, та відповідачем, як замовником, укладено договір №2013/Т-ПР-2673 на розподіл природного газу (а.с. 54-59), відповідно до умов якого (п. 2.1.) газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу газоспоживаючого обладнання (далі - комерційні вузли обліку) визначаються сторонами у додатку до договору формою, наведеною у додатку 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.2. договору, замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ визначаються в додатку до договору по кожному об'єкту замовника або його споживачів за формою, наведеною у додатку 2 до цього договору.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що підставами для транспортування природного газу ГРМ є:
3.2.1. Підтверджені в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі - оператор) місячні обсяги природного газу в постачальника, виділені для забезпечення об'єктів споживачів (далі підтверджені обсяги).
3.2.2. Наявність договору на постачання природного газу або договору на закупівлю імпортованого природного газу у нерезидентів для використання як технологічної сировини без права реалізації такого газу відповідно до вимог законодавства.
Газорозподільному підприємству надається замовником витяг з договору на постачання природного газу щодо договірних обсягів природного газу, завірений в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3.6. - 3.9. договору, обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг з транспортування природного газу ГРМ (далі - акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору.
Газорозподільне підприємство до 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.
Замовник протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.
Матеріали справи містять докази належного виконання ТОВ «Енерго-Альянс 2005» та відповідачем умов договору на постачання природного газу №1987 від 08.10.2010 року з моменту його укладення та до 31.01.2015 року.
Так само матеріалами справи підтверджується те, що відповідач повністю оплачував на користь позивача вартість послуг за договором на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-2673 від 20.12.2012 року. Такі оплати відповідачем проводилися відповідно до обсягів спожитого ним природного газу, що поставлявся ТОВ «Енерго-Альянс 2005», у зв'язку з чим, сторони договору будь-яких претензій щодо виконання його умов одна до одної не мали.
Матеріалами справи підтверджується факт докази належного виконання ТОВ «Енерго-Альянс 2005» та відповідачем умов договору на постачання природного газу №1987 від 08.10.2010 року з моменту його укладення та до 31.01.2015 року. Також відповідач повністю оплачував на користь позивача вартість послуг за договором на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-2673 від 20.12.2012 року. Відповідні оплати відповідачем проводилися згідно обсягів спожитого ним природного газу, що поставлявся ТОВ «Енерго-Альянс 2005», у зв'язку з чим, сторони договору будь-яких претензій щодо виконання його умов одна до одної не мали.
Як свідчать матеріали справи, в січні 2015 року ТОВ «Енерго-Альянс 2005» поставило відповідачу 0,577 тис. м3 природного газу на суму 4166,87 грн., що підтверджується підписаним представниками ТОВ «Енерго-Альянс 2005» та відповідача актом прийому-передачі природного газу №20 від 31.01.2015 року (а.с. 83).
Поставку зазначеного обсягу природного газу також підтверджено позивачем згідно з актом №ХРГ00000561 від 31.01.2015 року (а. с. 86), складеним в рамках договору на розподіл природного газу від 20.12.2012 року, відповідно до якого сторонами також визначено вартість послуг, що позивач надав позивачу в рамках зазначеного договору в розмірі 80,04 грн. Зазначений акт підписано представниками позивача та відповідача без будь-яких заперечень та зауважень.
Матеріали справи містять докази сплати відповідачем на користь ТОВ «Енерго-Альянс 2005» заборгованості за спожитий в січні 2015 року природний газ, зокрема банківські квитанції від 27.01.2015 року, згідно з якими відповідач перерахував ТОВ «Енерго-Альянс 2005» 4200 грн. (а.с. 84-85). Так само відповідач сплатив на користь позивача вартість послуг за договором на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-2673 від 20.12.2012 року наданих у січні 2015 року, що не заперечується сторонами.
Як вказує позивач, 20.01.2015 року було проведено перевірку дотримання відповідачем правил споживання природного газу та достовірність його обліку. За результатами перевірки, на виконання п. 3.3.6 Технічної угоди складено акт №21818/15 (а.с. 146) згідно з яким газове обладнання (прилад обліку), яке використовує відповідач відповідає додатку №1, тобто використовується відповідачем без порушень вимог чинного законодавства.
Однак, 26.01.2015 року представниками позивача проведено ще одну перевірку дотримання відповідачем правил споживання природного газу та достовірність його обліку, за результатами якої складено акт №3410 (а.с. 147), яким встановлено, що прилад обліку газу, який використовує відповідач, має певні недоліки, а саме: під час горіння горілок котла прилад обліку газу не здійснює метрологічний облік; заводська охоронна пломба з лівої сторони не встановленого зразка.
Вказаним актом визначена необхідність направити прилад обліку на позачергову метрологічну повірку.
У зв'язку з зазначеними обставинами, 28.01.2016 року був проведений демонтаж газового лічильника, який використовував відповідач - БСГ «Октава» G6 №000202 на позачергову метрологічну повірку, про що представниками позивача складено акт №3430 від 28.01.2015 року (а.с. 148). При цьому, на час проведення метрологічної перевірки, за вимогою представника відповідача подача газу за адресою вул. Червоножовтнева, 7А була припинена.
За результатами позачергової повірки було виявлено «брак за зовнішнім виглядом (пошкодження пломби з лівої сторони відлікового пристрою)», про що ДП «Харківстандартметрологія» було видано довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки від 29.01.2015 року №ЦСБ12Б (а. с. 149).
Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, облік спожитого відповідачем газу розраховано позивачем за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання об'ємів газу поданих відповідачу за період з 09:00 20.01.2015 року по 11:00 28.01.2015 року на підставі п.п. 3.3.9-3.3.9.3 Технічної угоди, і такий обсяг згідно з розрахунком позивача становить 756,600 м.куб. на загальну суму 5859,63 грн.
Тобто, як вказує позивач у позовній заяві та у апеляційній скарзі ним на виконання умов договору №2013/ТП-ПР-2673 на постачання природного газу за регульованим тарифом в січні 2015 року поставлено, а відповідачем отримано природний газ в обсязі 756,600 м.куб. на загальну суму 5859,63 грн. иа на підтвердження чого посилається на підписаний з його боку акт №ХРГ00001252 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012 року №2013/ТП-ПР-2673.
Так, у надісланій позивачем на адресу відповідача претензії №03/03/1749 від 12.03.2015 року позивач вимагав від відповідача сплати спожитого в січні 2015 року газу на суму 5859,63 грн.
У свою чергу відповідач у відповідь направив на адресу позивача лист №4/03 від 16.03.2015 року (а.с. 78), в якому зазначив, що відмовляється від сплати боргу, оскільки поставка газу в січні 2015 року йому здійснював не позивач, а ТОВ «Енерго-Альянс 2005», якому відповідач повністю сплатив існуючий борг.
Листом №03/12/2942 від 14.12.2016 року (а.с. 16) позивач направив на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу за січень 2015 року на суму 5859,63 грн.
Проте, відповідач зазначені акти не підписав, від їх оплати відмовився.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, сторони договору №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом, всупереч п. 2.1., 10.1.1. договору не укладали на 2015 рік додатку 2 до цього договору, тобто не узгодили питання обсягів поставки природного газу на 2015 рік. Отже, зазначений договір не породжує для позивача будь-яких обов'язків щодо постачання природного газу в 2015 році, а відтак і права вимагати від відповідача оплати фактично не поставленого газу. При цьому, слід звернути увагу на ту обставину щодо фактичного непостачання газу позивачем відповідачу, що не заперечується сторонами у справі.
Тобто, відсутні належні та допустимі докази того, що позивач виконував умови договору №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом щодо поставки відповідачу природного газу, в т.ч. в січні 2015 року за який вимагає сплатити борг.
Натомість, матеріали справи підтверджують, що поставку газу в січні 2015 року відповідачу здійснювало інше підприємство, а саме, ТОВ «Енерго-Альянс 2005», яке поставило відповідачу в січні 0,577 тис.куб.м. природного газу на суму 4166,87 грн., що підтверджується підписаним представниками ТОВ «Енерго-Альянс 2005» та відповідача актом прийому-передачі природного газу №20 від 31.01.2015 року і не заперечується позивачем.
Крім того, як вже було зазначено, для надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника, 20.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-2673.
Відповідно до умов цього договору (п.3.2.1-3.2.2.) підставами для транспортування природного газу є підтверджені у встановленому порядку оператором ЄГТС України місячні обсяги природного газу в постачальника, виділені для забезпечення об'єктів споживача (підтверджені обсяги), а також наявність договору на постачання. Газорозподільному підприємству (позивачу) надається замовником (відповідачем) витяг з договору на постачання природного газу щодо договірних обсягів природного газу, завірених у встановленому порядку.
Таким чином, обсяги постачання газу визначаються постачальником та підтверджуються оператором ГТС.
Згідно п. 3.6. зазначеного договору, обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору (додаток №2 до договору №2013/Т-ПР-2673 від 20.12.2012 року - Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання - додається).
Відповідний акт №ХГР00000561 від 31.01.2015 року про надання послуг з транспортування газу за січень 2015 року в обсязі 0,577 тис.куб.м. було підписано сторонами. При цьому, такий акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.
Колегія суддів вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача сплати фактично непоставленого газу в січні 2015 року, оскільки: по-перше, такий обсяг сторонами за договором №2013/ТП-ПР-2673 від 20.12.2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом фактично не узгоджувався, і позивач не поставляв відповідачу природний газ та таким чином не має права вимагати його оплати, по-друге, поставку газу відповідачу в січні 2015 року здійснювало інше підприємство, з яким відповідач повністю розрахувався, і по-третє, обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2015 року підтверджено самим позивачем в рамках іншого укладеного між сторонами договору на розподіл природного газу №2013/Т-ПР-2673 від 20.12.2012 року при підписанні акту №ХГР00000561 від 31.01.2015 року.
Колегія суддів також враховує ту обставину, що акт приймання-передачі природного газу за січень 2015 року був направлений відповідачу разом із супровідним листом 14.12.2016 року, майже через півтора роки з моменту прострочення на якому наполягає позивач.
Позивач не погоджується із висновками суду першої інстанції, що в діях позивача вбачається намагання здійснити подвійне нарахування відповідачу заборгованості за поставку газу в січні 2015 року, однак колегія суддів зазначає, що на місяць споживання газу здійснюється єдиний розрахунок обсягу. Як вже зазначалося, постачання газу відповідачу провадилось не позивачем, а іншою особою - ТОВ «Енерго-Альянс 2005» і обсяг спожитого газу за показниками становить 0,577 тис.к.м., кошти за які були сплачені.
Як вказує позивач, ним здійснено розрахунок заборгованості і зазначено про споживання відповідачем природного газу в обсязі 0,758 тис.куб.м. за період з 09:00 20.01.2015 року по 11:00 28.01.2015 року.
У той час, в матеріалах справи міститься копія акту №ХРГ00001252 від 31.01.2015 року та надано до позовної заяви розрахунок боргу, в яких зазначається про заборгованість відповідача за поставку газу з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року та вказано, що за місяць спожито 0,758 тис.куб.м. газу вартість якого становить 5859,63 грн. Вказане дає підстави вважати, що позивач фактично просить стягнути з відповідача кошти за не поставлений ним газ за весь місяць - січень 2015 року, незважаючи на те, що поставка провадилась іншою особою - ТОВ «Енерго-Альянс 2005» і відповідачем було сплачено кошти за споживання газу за місяць - січень 2015 року.
Отже, колегія суддів вважає, що дійсно можливо дійти висновку про подвійне нарахування відповідачу заборгованості за поставку газу в січні 2015 року.
Щодо посилань позивача про хибне трактування норми 5.13.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно вказаної норми Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ (засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики), починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Таким чином, зазначені Правила надають споживачу право на здійснення перерахунку фактично спожитого газу за період відсутності газового лічильника, починаючи, зокрема, з дати зняття газового лічильника до моменту встановлення повіреного газового лічильника, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Наразі важливою обставиною є те, що при знятті газового лічильника, який використовував відповідач на позачергову метрологічну повірку згідно з актом від 28.01.2016 року, на вимогу відповідача на час проведення метрологічної перевірки подача газу відповідачу за адресою вул. Червоножовтнева, 7А була припинена. Тобто, відповідач взагалі не споживав газ за період відсутності газового лічильника, а тому взагалі не зобов'язаний сплачувати його вартість.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року по справі №922/4693/16 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2017 року по справі №922/4693/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22 березня 2017 року.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Ільїн О.В.