Постанова від 23.03.2017 по справі 908/3338/16

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.03.2017 справа №908/3338/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф Марченко О.А. , Зубченко І.В. Шемякіній Є.О. не з'явились; Черненко Т.Б - представник за довіреністю б/н від 22.03.2017 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Командитного товариства "Желєв С.С. і Компанія "Мелітопольського елеватора", м.Мелітополь, Запорізька область

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від07.02.2017 р.

у справі№908/3338/16( суддя Дроздова С.С.)

за позовом: до відповідача: проКомандитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", м.Мелітополь, Запорізька область Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське", с.Андріївка , Якимівський район, Запорізька область стягнення 938 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року по справі №908/3338/16 призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, провадження у справі № 908/3338/16 зупинено до отримання результатів судової економічної (бухгалтерської) експертизи.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Командитне товариство " Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", м.Мелітополь, Запорізька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №86 від 16.02.2017 р. на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 р. по справі №908/3338/16, за змістом якої просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 р. по справі №908/3338/16 скасувати.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 10.03.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., суддів - Радіонова О.О., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. прийнято апеляційну скаргу у справі №908/3338/16 до провадження, з подальшим призначенням до розгляду на: 23.03.2017 на 11:10 год.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О. розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017 № 433 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів : головуючий - Чернота Л.Ф., судді - Марченко О.А., Зубченко І.В.

22.03.2017 р. від відповідача на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу за змістом якого останній просить залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судова колегія розглянула відзив та долучила до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 23.03.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача у судовому засіданні вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, тому просив залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні було подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи. А саме, копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. по справі №908/1464/14 та копію квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 20.11.2015 р. (за серпень за договор №18/02 від 18.01.2012 р.) на суму п'ятсот двадцять тисяч грн. Судова колегія розглянула клопотання та долучила до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

За правилами ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний суд приймаючи до уваги обмеження процесуального строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду та враховуючи те, що сторони по справі були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Андріївське"- продавець та Командитним товариством "Желєв С.С. і Компанія "Мелітопольського елеватора", - покупець- було укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю № 18/2, відповідно якого покупця було зобов'язано здійснити на момент укладення договору оплату майбутнього врожаю - пшениці продовольчої у кількості 335,57 тон, що складає 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору купівлі-продажу майбутнього врожаю. Продавця зі своєї сторони було зобов'язано зробити поставку до 01 серпня 2012 року.

Грошові кошти у сумі 500 000 гривень були перераховані КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" на рахунок ТОВ "Андріївське" 18.01.2012 р. платіжним доручення №134.

ТОВ "Андріївське" жодних дій по виконанню своїх зобов'язань не здійснило. Внаслідок вказаних обставин 27 березня 2014 року КТ "Желєв С.С. і компанія" Мелітопольського елеватора" надіслало на адресу ТОВ "Андріївське" вимогу про повернення перерахованих грошових коштів з виплатою відсотків за користування грошовими коштами в семиденний термін за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю № 18/2 від 18.01.2012 р., що підтверджується вимогою № 121 від 27.03.2014 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія додається).

Положеннями п. 2.8 договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 18/2 від 18.01.2012 р. року встановлено, що у разі відмови продавця від поставки товару чи іншому порушенні умов договору продавцем в т.ч. відмови продавця у разі падіння ринкової ціни підписати додаткову угоду про зменшення ціни відповідного товару, покупець має право відмовитися від даного договору в повному обсязі або частково (по певному виду товару) і вимагати повернення перерахованих грошових коштів з виплатою штрафу і відсотків за користування грошовими коштами згідно умов цього договору.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Внаслідок порушення умов договору ТОВ "Андріївське" - КТ "Желєв С.С. і компанія" Мелітопольського елеватора" як покупець відмовився від поставки товару, внаслідок порушення строків його поставки та заявив вимоги про повернення грошових коштів.

Вищезазначені факти підтверджуються в розглянутому позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" на користь Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора" суму основного боргу у розмірі 500 000,00 гривень по справі № 908/1464/14 у якій 03.12.2014 р. винесено рішення господарського суду Запорізької області про стягнення зазначеної суми.

З огляду на викладене, позивач на підставі ст. 536 ЦК України та п. 2.3. договору купівлі-продажу майбутнього врожаю № 18/2 від 18.01.2012 р. нарахував до стягнення з відповідача відсотки за користування грошовими коштами за період з 31.11.2013 р. по 01.12.2016 р в сумі 540 000 гривень.

Крім того, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував до стягнення з відповідача втрати від інфляції в розмірі 398 000 гривень. за період з 01.04.2014 р. по 30.11.2016 р.

Відповідач, під час розгляду справи у суді першої інстанції посилався на те, що між позивачем та відповідачем у справі не досягнуто порозуміння щодо визначення остаточної суми основної заборгованості за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю від 18 січня 2012 року № 18/2 чи взагалі її наявності.

Останній наполягає на тому, що договір № 18/2 відповідачем виконано повністю, оскільки поставки зерна в рахунок боргу здійснювались в 2015 році, що підтверджується видатковими накладними, які останній надав до суду першої інстанції. (а.с. 27-39)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Андріївське" зазначає, що поставками за видатковими накладними виконані зобов'язання по виконанню договору №18/2 від 18.01.2012 р. за передплатою 500 000,00 грн. та за передплатою, отриманою у квітні-липні 2015 р. за ячмінь в сумі 549 690,00 грн. Разом ці суми складають 1 049 690 грн. 00 коп.

Крім того, грошовими коштами повернута передплата за ячмінь в сумі 64 660,00 грн. платіжним дорученням № 232 від 13.10.2016 р., повернення заборгованості за не отриману продукцію в сумі 65 506,08 грн. платіжним дорученням № 235 від 13.10.2016 р. Всього повернуто коштами 130 166 грн. 08 коп. Разом з поставкою продукції в натурі і поверненням коштів по передплатам (за договором 2012 р. та здійсненою в 2015 р.) погашення складає 1 249 759 грн. 28 коп.

Надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 20.11.2015 р. (за серпень за договор №18/02 від 18.01.2012 р.) про сплату позивачу п'ятсот двадцять тисяч грн.

Відповідачем здійснена також сплата відсотків за користування коштами в сумі 193 933 грн. 92 коп. платіжним дорученням № 236 від 13.10.2016 р. тож вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають реальному стану справ.

Отже, з огляду на вищевикладене позивачем не надано доказів у розумінні ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, яким чином відображено в бухгалтерському обліку зарахування отриманих коштів та отримання продукції.

Відповідачем, 06.02.2017 р. було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке господарським судом ухвалою від 07.02.2017 р. задоволено, провадження по справі зупинено, матеріали справи № 908/3338/16 направлено судовому експерту Дондик Наталії Яківні для проведення судової економічної (бухгалтерської) експертизи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Стаття 1 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як роз'яснено у п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 5 вказаної Постанови).

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України при винесенні ухвали господарський суд повинен вказати мотиви її винесення з посиланням на законодавство (п. 3 ч. 2 ст. 86).

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 07.02.2017 зупинив провадження у справі у зв'язку з призначенням судової економічної(бухгалтерської) експертизи, на вирішення якої поставив наступні питання:

1) Чи підтверджується документально заборгованість ТОВ "Андріївське" в сумі 500 000,00 грн. за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю від 18 січня 2012 року № 18/2 за період з липня 2012 року по 30 листопада 2016 року (включно) на підставі умов договору, Акта звірки розрахунків, наданому Командитним товариством (позивачем у справі), матеріалів справи та первинних документів обох сторін справи стосовно даного договору купівлі-продажу?

2) Якщо не підтверджується, то якою є заборгованість ТОВ "Андріївське" за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю від 18 січня 2012 року № 18/2 за період з

липня 2012 року по 30 листопада 2016 року (включно)

3) Якими будуть розрахунки відсотків за користування коштами та втрат від інфляції після визначення заборгованості ТОВ "Андріївське"

На думку суду, ці питання можуть бути розглянуті і підтверджені компетентними експертними органами та доказами у бухгалтерському обліку позивача та відповідача, що мають спеціальні знання.

Відповідно до п.19 зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи (відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України) є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Донецький апеляційний господарський суд вважає, що зупиняючи провадження у справі на час проведення призначеної ним експертизи, господарський суд Запорізької області вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень.

Доводи апеляційної скарги щодо недоцільності призначення судової експертизи, і, як наслідок, зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки оскарження ухвали суду про призначення експертизи господарським процесом не передбачено, а свої заперечення проти цього сторона вправі викласти у скарзі на судове рішення, яке буде винесене за наслідками розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення апеляційного провадження, Донецький апеляційний господарський суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017р. по справі №908/3338/16 - без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Командитного товариства "Желєв С.С. і Компанія "Мелітопольського елеватора", м.Мелітополь, Запорізька область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017р. по справі №908/3338/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.02.2017р. по справі №908/3338/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.А. Марченко

І.В. Зубченко

Надруковано 5прим

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу

1 ДАГС

1 ГСЗО

Попередній документ
65491442
Наступний документ
65491445
Інформація про рішення:
№ рішення: 65491444
№ справи: 908/3338/16
Дата рішення: 23.03.2017
Дата публікації: 28.03.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: