04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" березня 2017 р. Справа№ 910/15890/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зеленіна В.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Мурашко М.С.
за участю представників
від позивача: Кириленко І.І. за дов. № 42/16 від08.07.2016р. від 05.12.2015 р.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи:1) не з'явились
2) не з'явились
3) не з'явились
4) не з'явились
5) не з'явились
6) не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 25.01.2017 р.
у справі № 910/15890/16 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна
компанія "Укркапітал"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс"
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_3;
2) ОСОБА_4;
3) ОСОБА_5;
4) ОСОБА_6;
5) Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної
адміністрації);
6) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нот.
округу Ярмолюк М.М.
про витребування майна з чужого незаконного володіння та
визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, поданої 08.11.2016, про зміну предмету позову (в частині) про:
- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" квартири №В 4-2, загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал";
- скасування рішення приватного нотаріуса Ярмолюк Маргарита Миколаївни, Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 31800390 від 10.10.2016 20:35:53, відповідно до якого 10.10.2016 20:29:39 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис номер 16829858 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" на квартиру №В 4-2, загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 196216480000);
- скасування запису номер 16829858 від 10.10.2016 20:29:39 приватного нотаріуса Ярмолюк Маргарита Миколаївни, Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" на квартиру №В 4-2 загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 196216480000).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна квартира протиправно вибула з власності Позивача через низку рішень судів, які були скасовані, та через низку правочинів, які укладалися починаючи від особи, якій було відомо, що право власності на квартиру оспорюється та їй не належить.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/15890/16 позовні вимоги задоволенні повністю. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" квартиру №В 4-2, загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал". Скасувано рішення приватного нотаріуса Ярмолюк Маргарита Миколаївни, Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: № 31800390 від 10.10.2016 20:35:53, відповідно до якого 10.10.2016 20:29:39 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис номер 16829858 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" на квартиру №В 4-2, загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 196216480000). Скасувано запис номер 16829858 від 10.10.2016 20:29:39 приватного нотаріуса Ярмолюк Маргарита Миколаївни, Дніпропетровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" на квартиру №В 4-2 загальною площею 250 кв.м., яка розташована у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 196216480000). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" витрати зі сплати судового збору в розмірі 52428,70 гривень.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/15890/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Зеленін В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.А., Зеленін В.О. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" у справі № 910/15890/16 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.03.2017р.
20.03.2017р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи -6 надійшло клопотання, в якому просить суд розглядати справу без його участі.
Представники відповідача та третьої особи - 1,2,3,4,5,6 у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи - 1,2,3,4,5,6.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у справі № 5011-66/1298-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2016, було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (Позивач) право власності на майнові права на квартири загальною площею 1116 кв.м., які розташовані у будинку № АДРЕСА_1 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" квартири №№ Б 12-1 (загальною площею 246,6 кв.м.), Б 12-2 (загальною площею 411,3 кв.м.), В 4-2 (загальною площею 250,0 кв.м.), Г 5-3 (загальною площею 171,2 кв.м.) які розташовані у будинку АДРЕСА_1
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2010, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 у справі № 6/647-32/444-32/473-44/176 встановлено, що будинок № АДРЕСА_1 є закінченим будівництвом та таким, що введений в експлуатацію.
На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 у справі № 5011-66/1298-2012 позивач 29.10.2013 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1. При цьому, суд зауважує, що будинок у якому знаходиться квартира " 9А" є тим самим будинком, який вказаний в рішенні як " 9-а", а різниця є лише стилем написання номеру будинку.
Разом із цим, під час розгляду судом справи № 5011-66/1298-2012 та після прийняття Господарського суду міста Києва рішенням у справі № 5011-66/1298-2012 від 18.07.2012 фізична особа ОСОБА_3, здійснив реєстрацію за собою права власності на квартиру № В 4-2 загальною площею 250,0 кв. м., яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 16.08.2012.
ОСОБА_3 були використані рішення Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011 та ухвала Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2012 у справі № 2-3143/2011 (6-374/2012), і також ухвала Апеляційного суду міста Києва у справі №22-9855/12 від 24.07.2012.
Спір у Печерському районному суді міста Києва у вказаній справі був між ОСОБА_3, ТОВ "Інвес" та Київським міським БТІ.
Так, указаним рішенням Печерського районного суду міста Києва було:
- визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загального орієнтовною площею 250 кв.м., розташовану на четвертому поверсі блоку №2, а також на одне паркувальне місце в підземному автопаркінгу за зазначеною адресою;
- зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі - БТІ) здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, загальною орієнтовною площею 250 кв.м., розташовану на четвертому поверсі блоку №2, а також на одне паркувальне місце в підземному автопаркінгу за зазначеною адресою.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2012 було виправлено допущені в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011
описки, суд вирішив виправити номер квартири з №65 на №В4-2, уточнивши майно, щодо якого визнано право власності, а саме ухвалив виправити описки наступним чином:
- визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною орієнтовною площею 250 кв.м.,
розташовану на 4му поверсі блоку №2, а також на одне паркувальне місце в
підземному автопаркінгу за зазначеною адресою;
- зобов'язати БТІ здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною орієнтовною площею 250 кв.м., розташовану на четвертому поверсі блоку №2, а також на одне паркувальне місце в підземному автопаркінгу за зазначеного адресою.
Вказана ухвала була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва у справі №22-9855/12 від 24.07.2012.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду міста Києва у справі №22-9855/12 від 24.07.2012 було скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 28.02.2013 у справі № 22-ц/2690/1519/13 Апеляційний суд міста Києва скасував ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2012 про виправлення описки у номері квартири з №65 на №В4-2, та вказав, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було точно зазначено відомості про об'єкт нерухомого майна, на який було визнано право власності, тому в порядку виправлення описок вносити зміни в номер квартири є неправомірним, та питання виправлення описки у зв'язку зі скасуванням ухвали направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою у справі № 757/5300/13-ц від 08.04.2013 Печерським районним судом міста Києва було відмовлено у виправленні описки в номері квартири з №65 на №В4-2, оскільки саме квартира №65 була предметом спору та саме такий номер квартири позивач вказав у позові, тому описка у номері квартири відсутня.
Як було вказано вище, Позивач 29.10.2013 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1.
Постановою від 04.11.2014 у справі № 826/10826/14 Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 та ухвалити нове рішення, яким:
- визнав протиправним рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №7340279 від 29 жовтня 2013 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" код ЄДРПОУ 32706734 права власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1;
- зобов'язав Державну реєстраційну службу України скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 7340279 від 29 жовтня 2013 року про державну реєстрацію права власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" код ЄДРПОУ 32706734;
- визнав протиправними рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 27 вересня 2013 року щодо внесення запису про право власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал".
Вищим адміністративним судом України ухвалою від 19.02.2015 постанову від 04.11.2014 у справі № 826/10826/14 Київського апеляційного адміністративного суду було скасовано, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 залишена без змін.
Верховний Суд України скасував вищевказані ухвалу касаційної інстанції, та постанови апеляції і місцевого адміністративного суду, а справу направив на новий розгляд, за результатами якого ухвалою від 28.03.2016 Окружний адміністративний суд міста Києва залишив позов без розгляду.
Отже, запис від 29.10.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Позивачем права власності на квартиру № В4-2, яка розташована у будинку № АДРЕСА_1, є чинним, оскільки у встановленому законом порядку скасований не був (рішення суду про його відміну були скасовані), тому за приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" позивач є законним власником вказаної квартири з 29.10.2013.
28.04.2016 ОСОБА_3, використавши скасовані станом на 28.04.2016 рішення судів (постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №826/10826/14, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 у справі №6-374/2012, якою було виправлено допущену в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2011 у справі №2-3143/2011 описку), здійснив скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності позивача на квартиру №В 4-2 та вніс запис про своє право власності на квартиру №В 4-2, що дало йому змогу у подальшому відчужити квартиру № В4-2.
05.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчено договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_3 продав квартиру №В 4-2 громадянину США ОСОБА_4. У подальшому 13.05.2016 громадянин США ОСОБА_4 продав квартиру № В4-2 Компанії "АВЕРІ ЕССЕТС ЛТД" (Сейшели) шляхом укладання договору купівлі-продажу квартири, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і далі 10.10.2016 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. посвідчила договір про припинення зобов'язання, серія та номер 1597, за яким право власності на квартиру №В 4-2 перейшло від Компанії "АВЕРІ ЕССЕТС ЛТД" (Сейшели) до ТОВ "Антей Плюс" (Відповідач).
Враховуючи наведене відчуження квартири №В4-2 05.05.2016 відбулося з порушенням закону, оскільки у п. 2 договору купівлі-продажу від 05.05.2016 зазначено, що документами, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на квартиру №В 4-2 є рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2011 №2-3143/2011 та ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 №6-374/2012, які зареєстровані в БТІ 16.08.2012, що не відповідає дійсності, оскільки, як було встановлено та описано вище у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2011 №2-3143/2011 мова йшла виключно про квартиру АДРЕСА_1, а не про квартиру №В 4-2. А щодо ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 №6-374/2012, якою було виправлено описку в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2011 (справа №2-3143/2011), а саме виправлено номер квартири з 65 на №В 4-2, визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру №В 4-2 та зобов'язано БТІ здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру №В 4-2, то цю ухвалу було скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.02.2013 у справі №22-ц/2690/1519/13, та у подальшому Печерський районний суду міста Києва ухвалою від 08.04.2013 №757/5300/13-ц відмовив ОСОБА_3 у виправлені номера квартири " 65" у рішенні від 08.08.2011 (№2-5143/2011) на "В 4-2".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2016 у справі №826/10826/14, у якій в якості третьої особи без самостійних вимог приймав участь ОСОБА_3 та яка, відповідно до листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2016 набрала законної сили 09.08.2016, було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на розташовану у будинку АДРЕСА_1 квартиру №В4-2, яка була здійснена 16.08.2012 БТІ за реєстраційним номером 37394042 (номер запису 45356 в книзі 540-91).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є підставою для державної реєстрації такого права.
Станом на 16.08.2012, тобто станом на момент реєстрації права власності на квартиру №В 4-2 за ОСОБА_3 в БТІ, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 у справі №6-374/2012 ще була чинною, але з 28.02.2013, коли ухвалу від 08.05.2012 було скасовано Апеляційним судом м. Києва (справа №22-ц/2690/1519/13), тобто підстава перестала існувати, що, зокрема, дозволило Позивачу зареєструвати вже своє право на квартиру №В 4-2 у державному реєстрі у 2013.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що починаючи з 28.02.2013 у ОСОБА_3 була відсутня передбачена законом (п, 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") підстава вважатися належним та законним власником квартири №В 4-2, і ця обставина ОСОБА_3 була відома, оскільки він був учасником всіх судових процесів, результатом яких було скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 №6-374/2012 про зміну номеру квартири у судовому рішенні від 08.08.2011 (справа №2- 3143/2011).
ОСОБА_3, відчужуючи квартиру №В 4-2 та підписуючи 05.05.2016 договір купівлі-продажу квартири №В4-2, протиправно та свідомо використав вже скасовані судом: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №826/10826/14 та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2012 у справі №6-374/2012, а також ввів в оману не тільки іншу сторону договору (покупця), а й приватного нотаріуса, який посвідчував угоду.
За приписами ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Посвідчений 05.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_3 продав квартиру №В 4-2 громадянину США ОСОБА_4, у розумінні ст. 228 ЦК України є таким, що порушує публічний порядок, оскільки цей правочин за свідомою волею ОСОБА_3 призвів до незаконного заволодіння власністю позивача з боку іншої особи та є недійсним в силу закону (ст. 228 ЦК України), тобто нікчемним, і подальше визнання його недійсним не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків (крім тих, що пов'язані з його недійсністю).
Враховуючи, що квартира №В4-2 не залишилася у володінні ОСОБА_4, а на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.05.2016 перейшла у володіння та власність Компанії "АВЕРІ ЕССЕТС ЛТД", а на підставі договору про припинення зобов'язання передаванням відступного перейшла у володіння та власність Відповідача, то порушене право власності позивача на спірну квартиру підлягає захисту через право віндикації з вимогою до відповідача в порядку ст.388 ЦК України.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 338 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Місцевим судом встановлено та з чим погоджується колегія суддів, що спірна квартира №В4-2 була відчужена особою (ОСОБА_3), яка не мала на час відчуження права власності на неї (передбаченого законом чинного правовстановлюючого документу), оскільки станом на 05.05.2016 було скасоване рішення (ухвала суду), яким ОСОБА_3, підтверджував своє право власності саме на спірну квартиру №В4-2, а не на будь-яку іншу. На час винесення рішення є чинною постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 № 826/10826/14 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру №В4-2, яка була здійснена 16 серпня 2012 року БТІ за реєстраційним номером 37394042 (номером запису 45356 в книзі 540-91). Ухвалою від 12.01.2017 Вищим адміністративним судом України було відмовлено у зупиненні виконання вказаної постанови.
Договори купівлі-продажу квартири №В 4-2, відповідно від 05.05.2016 та 30.05.2016, а також договір про припинення зобов'язання передаванням відступного від 10.10.2016 - мали відплатний характер, тобто є всі підстави для витребування майна у добросовісного набувача, у даному випадку - у Відповідача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/15890/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Плюс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/15890/16 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/15890/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді В.О. Зеленін
Л.П. Зубець