ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
21 березня 2017 року Справа № 913/5/17
Провадження №15/913/5/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ
до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 824790 грн 00 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Заєць С.І.
У засіданні брали участь:
від позивача - Алєксєєв С.С. - юрисконсульт 2 категорії станції Синельникове-1 структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за довіреністю №2040 від 25.10.2016;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача вантажу в розмірі 824790 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 23.01.2017.
Згідно ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.01.2017 була оголошена перерва до 06.02.2017.
Відповідач у відзиві № 026-3/2 від 03.02.2017 зазначив, що відповідно до додатку №3 до Правил оформлення перевізних документів графа "Одержувач" заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник" і щодо відправника мають зазначатись наступні відомості: найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки); що відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку поштовою адресою є адреса відправника та адресата, зазначена на поштовій відправці; ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" як юридична особа зареєстрований за адресою: вул.Вілєсова, б.20а, м.Сєвєродонецьк Луганської області, який є і юридичною, і поштовою адресою підприємства; в накладних зазначена адреса - проспект Гвардійський, 22, м.Сєвєродонецьк, що є також поштовою адресою відповідача і підтверджується договором №АМК-2559-2014-усл від 18.12.2014, який був пролонгований додатковою угодою №3 від 30.06.2016.
Згідно ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.02.2017 була оголошена перерва до 21.02.2017.
Листом №026-3/3 від 17.02.2017 відповідач зазначив, що 24.12.2015 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №ПР.ДН-1-14332/Нюп-АМК-2227-2014-усл від 25.11.2014, відповідної до якої поштовою адресою відповідача є: 93406, Луганська область м.Сєвєродонецьк, 6, абонентська скринька 4, проспект Гвардійський, 22.
Згідно ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.02.2017 була оголошена перерва до 06.03.2017.
Клопотанням №026-3/4 від 03.03.2017, яке надійшло на адресу електронної пошти суду, відповідач просив зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.03.2017 розгляд справи відкладений на 21.03.2017.
Позивач у письмових поясненнях б/н від 21.03.2017 зазначив, що додаткова угода №3 до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР.ДН-1-14332/НЮп-АМК-2227-2014-усл не підписана позивачем та немає юридичної сили.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 21.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
10.07.2016 Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" здійснило відправлення вантажу - антрациту, у вагонах №49376049, №49375801, №49376023 та №49376031 зі станції Комунарськ Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці одержувачу вантажу - Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат", згідно накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031.
При прибутті вагонів на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат". 12.07.2016 станцією призначення Правда на станцію відправлення Комунарськ було відправлено телеграму №НР 12 про невірно зазначену адресу у накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031. Цього ж дня зі станції відправлення Комунарськ на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь №НР 16 щодо виправлення адреси одержувача у вказаних накладних. На підставі вказаної відповіді на станції призначення Правда у накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з Луганська область, м.Сєвєродонецьк-6, а/с 4, проспект Гвардійський, 22, на Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, 20а. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми №803 від 12.07.2016.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" 25.11.2014 був укладений договір про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Порядок заповнення залізничної накладної врегульовано Правилами оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (далі-Правила).
Як зазначається в п.4.1. Правил, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.
Згідно з зазначеним додатком, четверту графу накладної "одержувач" заповнює відправник в порядку передбаченому для графи "відправник". Таким чином, відправником в графі "одержувач" повинна бути зазначена, зокрема, поштова адреса одержувача.
При прибутті вагонів №49376049, №49375801, №49376023 та №49376031 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних, не відповідає адресі Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат". Так, в накладних в графі 4 "Одержувач" вказано "ПАО "Алчевский металлургический комбинат", та графі 5 "Код одержувача" вказано "93406, Луганськая область, г.Северодонецк, 6, а/я 4, пр-т Гвардейский, 22".
12.07.2016 станцією призначення Правда на станцію відправлення Комунарськ було відправлено телеграму №НР 12 про невірно зазначену адресу у накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031. Цього ж дня зі станції відправлення Комунарськ на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь №НР 16 щодо виправлення адреси одержувача у вказаних накладних. На підставі вказаної відповіді на станції призначення Правда у накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з Луганська область, м.Сєвєродонецьк-6, а/с 4, проспект Гвардійський, 22, на Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, 20а. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми №803 від 12.07.2016.
Відносно доводів відповідача про те, що зазначена в накладних адреса: проспект Гвардійський, б.22, м.Сєвєродонецьк-6 Луганської області, також є поштовою адресою відповідача відповідно до договору №АМК-2559-2014-усл від 18.12.2014, суд зазначає наступне.
Договір №АМК-2559-2014-усл від 18.12.2014 укладений між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" і його предметом є доставка (вручення) поштових відправлень (поштових переказів) та періодичних друкованих видань через Абонементну скриньку №4 у відділенні поштового зв'язку Сєвєродонецьк-6, пр.Гвардійський, б.22, а отже він не регулює відносин між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" щодо організації перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Між тим, в розділі 12 "Місце знаходження та банківські реквізити сторін" договору №ПР.ДН-1-14332/НЮп-АМК-2227-2014 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 25.11.2014 в редакції додаткової угоди №2 від 20.01.2016, яка діяла на момент заповнення накладних №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031, Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" в якості єдиної адреси відповідача визначена: вул.Вілєсова, б.20-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області.
Також суд бере до уваги, що листом №673 від 26.05.2016 Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" повідомило залізницю про те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною адресою ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" є: вул.Вілєсова, 20а, м.Сєвєродонецьк Луганської області. Зазначена адреса є і поштовою. Також відповідач повідомив, що існує абонентська скринька за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, а/с 4, проспект Гвардійський, 22, але поштову кореспонденцію за вказаною адресою можливо направляти тільки до 30.06.2016. Відправлення вантажу мало місце 10.07.2016, тому залізниця правомірно вважає, що адреса, вказана відповідачем в накладній, є неправильною.
Крім того, господарський суд зауважує, що відправником за накладними №49376049, №49375801, №;49376023, №49376031 також є відповідач і у графі 1 цих накладних "відправник", на відміну від графи 4 "одержувач", адресою Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" зазначено: вул.Вілєсова, б.20-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області.
З огляду на викладене зазначені доводи відповідача судом відхиляються.
Пунктом 5.5. Правил закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку провізної плати вбачається, що розмір провізної плати за вагон №49376049 становить 37883 грн 00 коп., за вагон №49375801 - 33237 грн 00 коп., за вагон №49376023 - 46726 грн 00 коп., за вагон №49376031 - 47112 грн 00 коп., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати за вказані вагони складає - 824790 грн 00 коп.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу.
Відносно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Підпунктом 6.4 п.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" передбачено, що відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача є м.Алчевськ Луганської області; що під час активної фази АТО внаслідок бойових дій було пошкоджено залізничні ділянки контактних мереж, а саме Ясинувата, станції Донецького вузла, Горлівка, Стаханов, Антрацит, Луганськ, Комунарськ, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам; що численні аварійні скорочення енергопостачання та зупинки в періоди збоїв в енергопостачанні, приводять до простоїв печей з наступним роздмухуванням, що в свою чергу вимагає завантаження додаткової сировини, енергоресурсів, газоподібного і твердого палива; що факти аварійних зупинок підтверджується актами №1 від 21.01.2015, №14/9 від 01.09.2015, №15/9 від 01.09.2015, №2/2 від 11.01.2016, №4/3 від 21.01.2016, №19/7 від 12.04.2016, №20/8 від 10.04.2016, №18/6 від 12.04.2016, №27/11 від 26.05.2016, №13 від 06.06.2016, №31/14 від 07.06.2016, №36/16 від 22.07.2016, №35/15 від 28.07.2016; що 03.06.2016 ПАТ "Укрзалізниця" була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів; що 12.02.2017 ПАТ "Укрзалізниця" була введена конвенція №ЦДЗО/0000074 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів, у т.ч. на станцію Комунарськ; що 13.02.2017 у зв'язку з неможливістю здійснення вантажних перевезень через блокування залізничних колій відповідач був змушений здійснити "гарячу" консервацію основних виробничих фондів підприємства, що підтверджується наказом №109 від 13.02.2017; що за 2016 рік відповідач має збитки в сумі 10 568 344 тис. грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд враховує зазначені відповідачем обставини та його майновий стан, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2016 та звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Суд бере до уваги триваюче блокування переміщення товарів через лінію розмежування з непідконтрольною українській владі територією Луганської області, запровадження незаконними формуваннями у ПАТ "Краснодонвугілля" "зовнішнього управління" та прийняття рішення Радою Національної безпеки та оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України", що негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача. Відомості про вказані обставині розповсюджені засобами масової інформації, сторонами не заперечуються, з огляду на що вони визнаються судом загальновідомими і такими, що не потребують доказування.
З огляду на викладене, а також те, що відсутність будь-яких збитків, викликаних неправильним зазначенням відповідачем адреси одержувача вантажу, позивачем не заперечується та подібні вимоги ним не заявлялися, суд, керуючись приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нарахований позивачем штраф на 70%, тобто до 247437 грн 00 коп.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково.
Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", вул.Вілєсова, б.20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул.Тверська, б.5, м.Київ, ідентифікаційний код 40075815, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", пр.Дмитра Яворницького, б.108, м.Дніпро, код ЄДРПОУ ВП: 40081237, штраф за неправильно зазначену адресу одержувача вантажу в сумі 247437 грн 00 коп., судовий збір у сумі 12371 грн 85 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.03.2017.
Суддя С.В. Смола