вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2017 р. Справа № 911/3998/16
за позовом фермерського господарства "Дідух", смт. Згурівка,
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Згурівської районної державної адміністрації, смт. Згурівка,
про визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди.
Суддя О.В. Конюх;
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Клімушев Є.В., уповноважений, довіреність від 30.12.2016;
ОСОБА_4, керівник;
від відповідача: Шкарабан А.П., уповноважена, довіреність від 03.01.2017 №1;
від третьої особи: Сташук С.Ф., уповноважений, довіреність від 23.01.2017 № 6-28/263;
позивач - фермерське господарство «Дідух», смт. Згурівка звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.12.2016 до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив суд:
визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 року площею 50,0 га кадастровий номер 3221985500:03:001:0039, укладений між позивачем та Згурівською районною державною адміністрацією;
визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 22.10.2014 (між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру в Київській області) в редакції, зазначеній у прохальній частині ухвали (зокрема зі строком оренди з 23.10.2014 на 5 років до 23.10.2019).
Позов обґрунтований тим, що в 22.10.2014 між орендодавцем Згурівською районною державною адміністрацією та орендарем фермерським господарством «Дідух» було укладено догові оренди земельної ділянки, який був зареєстрований за №45 у відділі Держкомзему в Згурівському районі Київської області, строком на 5 років, тобто до 22.10.2009. На даний час позивач продовжує користуватися земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та належним чином сплачує орендну плату. Позивач в порядку, передбаченому договором, 03.06.2009 звертався до орендодавця з листом про поновлення строку дії договору оренди землі. Згурівська райдержадміністрація не надсилала позивачу письмового заперечення, а орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач вважає договір поновленим на той самий строк на тих самих умовах, а саме з 23.10.2009 по 22.10.2014. Станом на 2014 рік повноваження щодо розпорядження, в тому числі надання в оренду спірної земельної ділянки належали Головному управлінню Держземагентства у Київській області. У зв'язку з цим позивач 27.08.2014 звертався до Головного управління Держземагентства у Київській області з листом-повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до якого був доданий проект додаткової угоди в 3 екземплярах. Письмових заперечень проти поновлення договору оренди від вказаного органу не надходило, Акт повернення земельної ділянки від орендаря орендодавцю підписаний не був, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачуючи відповідну орендну плату, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ст.33 Закону України «Про оренду землі» та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, вважає договір оренди поновленим на той самий строк на тих самих умовах, тобто з 23.10.2014 по 22.10.2019.
Ухвалою від 09.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/3998/16, та призначено справу до розгляду. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Згурівську районну державну адміністрацію.
03.01.2017 від Згурівської райдержадміністрації Київської області надійшли письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких третя особа просить суд відмовити позивачу в позові повністю. Заперечення мотивовані тим, що на підставі розпорядження голови Згурівської райдержадміністрації від 13.10.2004 №665 було затверджено проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_7 земельну ділянку площею 50,00 га ріллі на території Середівської сільської ради для ведення фермерського господарства терміном на 5 років, відтак третя особа вважає, що з жовтня 2009 термін дії укладеного договору оренди закінчився, а земельна ділянка перебуває у користуванні позивача без належних на те підстав. Зазначене було виявлено під час інвентаризації земель державної власності на території району з метою формування земельних ділянок для безоплатної передачі учасникам бойових дій. Проектною організацією було розроблено схему поділу даної земельної ділянки, яка була затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 14.07.2016 №80, і відповідно до якої 23 учасникам бойових дій було надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,00 га у власність. Жодних письмових доказів, в тому числі і документів, на які міститься посилання в даному запереченні, суду третьою особою подано не було.
10.01.2017 від відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на позовну заяву від 01.01.2017 №04-15/243, у якому відповідач проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення. Заперечення мотивовані тим, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції від 09.07.2009 не було передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, а така дія вимагала наявності волі обох сторін (постанова Верховного Суду України від 20.05.2008 у справі №30/234), і реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива була лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а за відсутності такого рішення було неможливо вважати договір оренди земельної ділянки поновленим (Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, Пленум ВГС України, від 01.01.2010). Оскільки в 2009 році Згурівською райдержадміністрацією як орендодавцем та уповноваженим органом виконавчої влади не було прийнято рішення про поновлення договору оренди, висновок позивача, що договір оренди від 22.10.2004 був автоматично пролонгований до 22.10.2014, є помилковим.
Крім того, відповідач твердить, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем істотні умови договору, і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відповідач твердить, що на виконання зазначених норм, Головне управління Держземагентства в Київській області у терміни, передбачені законом, листом від 26.09.2014 №27-10-0.31-6847/2-14 повідомив фермерському господарству «Дідух» про виявлені недоліки та відмовив у поновленні договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з викладеним відповідач вважає, що спірний договір оренди землі не є поновленим, а додаткова угода не укладена і не може бути укладена.
В судовому засіданні 10.01.2017 було оголошено перерву до 24.01.2017 та зобов'язано учасників провадження подати необхідні для розгляду справи додаткові документи, зокрема третю особу було зобов'язано подати документи, на які вона посилається у своїх запереченнях, а також документи щодо розгляду звернення позивача про продовження терміну договору оренди та прийняте за ним рішення (2009 року).
24.01.2017 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких позивач зазначає, що оскільки позивач є фермерським господарством, на передачу йому в оренду землі не розповсюджується норма щодо виключної передачі права оренди на підставі земельних торгів (частини 1, 2 ст. 134 ЗК України). Крім того, позивач твердить, що до спірних відносин сторін у справі має бути застосована редакція ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 2014 року, чинна на момент звернення позивача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі в 2014 році до Головного управління Держземагентства в Київській області, а не редакція від 2009 року.
Також позивач звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів направлення або вручення позивачу листа-заперечення Головного управління Держземагентства у Київській області від 29.09.2014 проти поновлення договору оренди, на який посилається відповідач.
24.01.2017 також від третьої особи Згурівської райдержадміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому третя особа додатково посилається на те, що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Київської регіональної філії №12 ЦДЗК (дата відкриття 10.08.2004, дата закриття 31.03.2009) відсутній запис про державну реєстрацію спірного договору оренди, а в журналі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за 2002-2009 роки Згурівської райдержадміністрації за №45 зареєстровано договір оренди з ОСОБА_7, а не з фермерським господарством «Дідух». Також третя особа зазначає про те, що розпорядженням Згурівської райдержадміністрації від 01.03.2004 згода на виготовлення проектної документації надавалась фізичній особі ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_4.), а не юридичній особі фермерському господарству «Дідух». Також третя особа твердить, що 03.06.2009 фермерське господарство «Дідух» зверталось до Згурівської райдержадміністрації з листом про продовження строку договору оренди землі на 49 років, без надання проекту додаткової угоди всупереч вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі». 21.10.2009 позивач повторно звернувся з листом про продовження строку договору на 2 роки. Разом із листом від 03.02.2010 №6-15-1830/178 позивачу було направлено копію протоколу комісії по розгляду зазначеного питання та проект додаткової угоди, яка так і не була укладена. Між тим, вищезазначеною ст. 33 Закону України «Про оренду землі» було передбачено укладення додаткової угоди в місячний строк в обов'язковому порядку. За таких обставин, третя особа твердить, що автоматичного поновлення договору оренди в 2009 році не відбулось.
В судовому засіданні 24.01.2017 в порядку частини третьої ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.02.2017 до 11 год. 00 хв., про що присутні представники учасників провадження були повідомлені особисто під розпис.
В судовому засіданні 06.02.2017 представником третьої особи подано додаткові документи, а саме копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фермерському господарству «Дідух», яка розроблялася в 2013 році, а також копію проекту договору оренди землі від 2011 року на земельну ділянку площею 50,00 га для ведення фермерського господарства строком на 5 років, який підписаний обома сторонами - Згурівською райдержадміністрацією та фермерським господарством «Дідух» однак, за твердженням третьої особи, зазначений проект договору оренди земельної ділянки не містить дати його укладення та державну реєстрацію вказаного проекту не було здійснено, відтак, відносини оренди на його підставі не виникли.
В судовому засіданні 06.02.2017 задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору у справі в порядку ст. 69 ГПК України, а також повторно оголошено перерву до 20.02.2017 у зв'язку з необхідністю вивчення додатково поданих документів.
Розглянувши позов фермерського господарства «Дідух», смт. Згурівка (далі по тексту - ФГ «Дідух», позивач) до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Згурівської районної державної адміністрації (далі по тексту Згурівська РДА, третя особа), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
22.10.2004 між Згурівською РДА (орендодавець) та ФГ «Дідух» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Середівської сільської ради площею 50,00 га (рілля) (пункти 1, 2), цільове призначення - сільськогосподарське призначення (пункт 14).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі земельного податку, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункти 8, 9).
Договір укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (пункт 7).
Договір містить запис про здійснення реєстрації договору в Київській регіональній філії №12 ДЗК від 22.10.2004 за №45.
До матеріалів справи подано викопіювання з Журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок Згурівської РДА, у якому міститься запис №45 від 22.10.2004 про реєстрацію договору оренди між Згурівською РДА та ОСОБА_7
Щодо розбіжностей у визначенні орендаря за договором (фізична особа ОСОБА_7 або ФГ «Дідух»), суд зазначає, згідно ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство створюється одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, первинну державну реєстрацію юридичної особи позивача ФГ «Дідух» було здійснено 03.03.2004.
За таких обставин, станом час прийняття розпорядження Згурівської РДА від 01.03.2004 №116 про надання згоди на виготовлення технічної документації зі складення договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га ріллі на 5 років для ведення фермерського господарства, позивач не був зареєстрований як юридична особа, відповідно зазначена згода надавалась фізичній особі ОСОБА_7
Договір оренди землі від 22.10.2004 укладено з орендарем юридичною особою ФГ «Дідух», відповідно до Статуту якого громадянка ОСОБА_4 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_7, копія свідоцтва про одруження 1-БК №264329 від 27.02.2004 залучена до матеріалів справи) є головою господарства, а ОСОБА_8 - членом господарства. Договір було належним чином зареєстровано, що зокрема підтверджується довідками відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 07.02.2011 №91, відділу Держземагентства у Згурівському районі від 15.02.2013 №170, копії яких залучені до матеріалів справи.
Як вбачається з копії залученого до матеріалів справи проекту землеустрою від 2004 року, земельна ділянка виділялась із земель запасу державної власності на території Середівської сільської ради Згурівського району, право розпорядження якою належало Згурівській РДА.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 11.06.2009) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
За таких обставин, дана редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає реалізацію переважного права на поновлення договору оренди землі за умови дотримання встановленою цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, частини перша та друга наведеної статті регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на поновлення договору оренди землі на новий строк, у разі якого умови договору можуть бути змінені за згодою сторін, а частина третя - підстави поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (фактично за наявністю так званої «мовчазної згоди»).
Пунктом 7 договору оренди землі від 22.10.2004 було передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
ФГ «Дідух» звернулось до Згурівської РДА з листом від 03.06.2009 №25, в якому просило продовжити термін дії договору оренди землі сільськогосподарського призначення на довгостроковий термін до 49 років. При цьому суд звертає увагу на те, що проект додаткової угоди до вказаного звернення позивачем доданий не був.
21.10.2009 голова ФГ «Дідух» повторно звернулась до Згурівської РДА з листом (вхідна відмітка Згурівської РДА від 21.10.2009 №Я-140), у якому просила лист від 03.06.2009 №25 вважати поданням на продовження строку договору оренди терміном на 2 роки.
Від орендодавця дійсно заперечення у вигляді листа-повідомлення до позивача - орендаря не надходило. Так, листом від 02.11.2009 №177, отримання якого позивачем не заперечується, Згурівська РДА повідомила голову ФГ «Дідух» про те, що звернення щодо продовження терміну дії договору вивчається, і про прийняте рішення буде повідомлено додатково.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у зверненні орендаря ФГ «Дідух» від 03.06.2009 №25 та повторному зверненні, поданому орендодавцеві 21.10.2009, йшлося не про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина третя ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції), а про поновлення договору оренди на інший новий строк, тобто в порядку частин першої та другої ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Згідно протоколу №4 засідання комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності від 25.06.2009, копія якого залучена до матеріалів справи, комісія вирішила рекомендувати голові райдержадміністрації продовжити ФГ «Дідух» термін дії договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га для товарного сільськогосподарського виробництва на території Середівської сільської ради терміном на 10 років.
Разом із тим, відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції від 15.01.2009) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
За таких обставин, рішення комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності, оформлене зазначеним протоколом від 25.06.2009 №4, носить поперредній рекомендаційний характер.
Судом встановлено, що відповідне розпорядження Згурівською РДА прийняте не було, додаткова угода до спірного договору оренди земельної діляки від 22.10.2004 з ФГ «Дідух» укладена не була.
Третя особа твердить, що позивачу був направлений лист від 03.02.2010 №6-15-1830/178, у якому було зазначено про те, що рішення комісії суперечить дійсним обставинам взаємовідносин між адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_4, фізичною особою (орендарем), оскільки в рішенні рекомендовано продовжити ФГ «Дідух» термін дії договору оренди для товарного сільськогосподарського виробництва, а в дійсності орендні відносини існують з приводу оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Крім того, у листі зазначено про направлення ФГ «Дідух» проекту договору оренди землі для ведення фермерського господарства, орендарем якої є ОСОБА_4, з проханням розглянути даний проект протягом 10 календарних днів та звернутися до голови Згурівської РДА із своїми пропозиціями та зауваженнями для узгодження остаточної редакції договору. Разом із тим, доказів направлення або вручення даного листа та проекту договору позивачу матеріали справи не містять.
Матеріали справи містять ще один текст договору оренди землі для ведення фермерського господарства, підписаний та скріплений печатками Згурівської райдержадміністрації та ФГ «Дідух» від 2011 року. Однак, відповідного розпорядження Згурівська РДА не приймала, текст договору не містить дати укладення, державна реєстрація даного договору не проводилась, а відтак, в порядку ст. 210 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (яка була чинна на 2011 рік) даний договір не набрав чинності, тобто є неукладеним і не створює для його сторін жодних правових наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що в процесі переговорів, переписки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 на новий строк (ані на 49 років, ані на 2 роки) не уклали, як не уклали і новий договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орендарем якої є ОСОБА_4, відтак позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Посилання ж позивача на поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах (тобто з 22.10.2009 до 22.10.2014) за «мовчазною згодою» відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не відповідає дійсним взаємовідносинам учасників провадження.
Суд звертає увагу на те, що в 2013 ФГ «Дідух» замовило у ТОВ «Земельні інформаційні системи» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 49,9998 га на території Середівської сільської ради, посилаючись на розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 01.03.2004 №116.
01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VІ, яким внесено зміни у ст. 122 ЗК України, відповідно до яких право розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам.
За таких обставин, відповідно до Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 10.05.2012 №258, повноваження орендодавця щодо спірної земельної ділянки площею 50,00 га ріллі на території Середівської сільської ради Згурівського району з 01.01.2013 належали Головному Управлінню Держземагентства у Київській області.
27.08.2014 позивач звертався до Головного управління Держземагентства у Київській області з листом, у якому повідомляв про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та просив внести зміни в текст договору оренди землі від 22.10.2004 а саме щодо зміни прізвища керівника ОСОБА_7 та ОСОБА_4, в також внести зміни в пункт 7 договору оренди , а саме доповнити реченням наступного змісту : «з 22 жовтня 2014 року договір продовжено на 15 років». Як свідчить опис вкладення в лист від 27.08.2014 та фіскальний чек «Укрпошти», Головному управлінню Держземагентства у Київській області були також направлені три екземпляри відповідного проекту додаткової угоди.
З тексту даного звернення також вбачається, що позивач звертався до компетентного органу про внесення змін до договору оренди землі, а відтак твердження позивача про те, що договір з 22.10.2014 є поновленим на той самий строк на тих самих умовах «за мовчазної згоди» не відповідає фактичному змісту намірів та дій учасників спірних відносин.
Відповідач твердить, що Головним управлінням Держземагентства у Київській області звернення позивача щодо внесення змін до договору оренди землі розглянуто та листом від 26.09.2014 №27-10-0.31-6847/2 надано відповідь про відмову в укладенні договору про внесення змін (копія листа залучена до матеріалів справи). Відмова мотивована тим, що додаткова угода до договору оренди землі від 22.10.2004 про його поновлення у 2009 році не була укладена, а відтак у Головного управління Держземагентства у Київській області в 2014 році відсутні підстави про внесення до договору змін. Разом із тим, відповідач твердить, що даний лист був направлений ФГ «Дідух» простою кореспонденцією, відтак докази надіслання або вручення даного листа позивачу в матеріалах справи відсутні, а позивач його отримання заперечує.
Разом із тим, запропоновані позивачем зміни до договору так і не були внесені, оскільки сторонами не було досягнуто відповідної згоди та не було укладено відповідну додаткову угоду.
Враховуючи вищевикладене, та позицію викладену у постановах Верховного Суду України від 25.05.16 у справі №911/1707/15, від 13.04.16 у справі №6-2027цс15, від 25.02.15 у справі №6-219цс14, суд робить висновок про те, що вимога позивача про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 площею 50,00 га, укладеного між Згурівською РДА та фермерським господарством «Дідух» матеріалами справи та дійсними обставинами спростовується та задоволенню не підлягає, а договір оренди землі від 22.10.2004 є припиненим в порядку пункту 33 договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Щодо вимоги визнати укладеною додаткову угоду до даного договору земельної ділянки від 22.10.2004 в редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви, а саме між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області як орендодавцем та ФГ «Дідух» як орендарем щодо земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якої зазначено, що договір оренди слід поновити з 23.10.2014 на 5 років до 23.10.2019 на тих самих умовах, суд зазначає, що
по-перше, даний договір не може бути поновленим з 23.10.2014, оскільки станом на цю дату він вже не був чинним з вищенаведених підстав;
по-друге, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з пропозицією укласти дану угоду та надавав її проект, а відповідно до частин 2 та 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;
по-третє, вимога про визнання укладеною додаткової угоди за правовим змістом є вимогою про встановлення судом юридичного факту, що взагалі не належить до компетенції господарського суду. Загальні принципи господарювання (ст. 6 ГК України) виходять із свободи підприємницької діяльності та заборони незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. Частиною другою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Відповідно до частини 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Добровільної згоди сторонами не досягнуто, а відтак у суду відсутні права та повноваження втручатися у відносини сторін та рішенням суду вважати укладеною додаткову угоду, щодо якої сторонами не досягнуто згоди;
по-четверте, за період з 2004 року в земельному законодавстві відбулись значні зміни, зокрема значні зміни внесені в ст. 15 Закону України "Про оренду землі" щодо переліку обов'язкових істотних умов договору оренди землі, відтак, укладення додаткової угоди на тих самих умовах, що були визначені сторонами в 2004 році, не відповідає вимогам закону.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши обставини справі та наявні у справі докази, суд приймає рішення про відмову в позові фермерському господарству «Дідух» повністю. У зв'язку із відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК Укрїни суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 32-34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові фермерському господарству «Дідух» відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 22.03.2017.
Суддя О.В. Конюх