вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" березня 2017 р. Справа № 911/790/17
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 18625,10 грн.
встановив:
20.03.2017 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 01.03.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 18625,10 грн.
Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
За приписами п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Позивач просить стягнути з відповідача 18625,10 грн. заборгованості за спірним Договором поставки продукції № 7705 від 05.06.2015 року та спірним Договором суборенди майна № 20042 - 20546 від 17.06.2015 року, що складається з вимог про стягнення вартості переданого в суборенду майна та неповернутої зворотної тари в сумі 16625,10 грн. та 2000,00 грн. штрафу згідно Догову суборенди майна № 20042 - 20546 від 17.06.2015 року.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 16625,10 грн., а саме не зазначено ні переліку, ні вартості, ні кількості майна переданого за Договором суборенди та зворотної тари переданої за Договором поставки продукції, які, як зазначає позивач, відповідач відмовляється повернути і які є предметом даного спору.
Орім того, позивачем не викладено всіх обставин і не надано доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме, не зазначено яка заставна тара була передана в тимчасове користування відповідачу, в якій кількості, які строки і умови повернення переданої заставної тари погодили сторони, яка заставна тара та яке майно передане в суборенду саме за спірними Договорами поставки продукції № 7705 від 05.06.2015 року та суборенди майна № 20042 - 20546 від 17.06.2015 року не повернуті на момент звернення до суду.
Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Пунктом 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України частини 1 передбачено, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи вищевладене суд дійшов до висновку, що предметом даного позову є вимога про захист майнових прав, порушених внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за двома окремими договорами, за якими видавались різні видаткові накладні та довіреності, накладні на повернення зворотної тари (Договір поставки), підписувались різні Акти прийому - передачі майна (Договір суборенди), що свідчить про те, що позовні вимоги не пов'язані і поданими доказами.
Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за двома різними договорами не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами.
Таким чином, позивачем порушено правила об'єднання вимог.
Згідно пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року за № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Підставами позову в господарському судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких ґрунтується вимога позивача. Підстава позову складається з таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних правовідносин, належність сторін до цієї справи та привід до позову. Дані матеріально-правові вимоги (предмет позову) виникають при порушенні прав та невиконанні обов'язків, які випливають з домовленості між сторонами, тобто з договору. Таким чином, договір є опосередкованою підставою виникнення юридичного факту - дії (бездіяльності), що порушує умови даного правочину, та вимоги, яка виникає після порушення прав та невиконання обов'язків стороною по договору.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п. (п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за № 18).
Вимоги даної позовної заяви випливають з різних фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Вимоги обґрунтовані невиконанням зобов'язань за договорами, які мають різну правову природу, та відповідно різні умови, укладені в різний час.
Оскільки кожен окремий договір, а також факт порушення його умов, є окремими підставами позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.
Також, позивачу необхідно враховувати, що кількість окремих договорів, які мають різну правову природу суттєво ускладнює судовий розгляд, оскільки суду необхідно в межах одного провадження фактично вирішити кілька окремих, не пов'язаних між собою спорів та надавати окрему юридичну оцінку доказам по кожному договору окремо.
Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги щодо стягнення боргу не пов'язані підставою їх виникнення, так як виникли з різних договорів. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі та щодо допущених порушень вимог закону кожного договору окремо.
Чинне законодавство не передбачає поєднання в одній позовній заяві однорідних вимог, які підтверджуються тотожними доказами.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
З огляду на те, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Т.П. Карпечкін