вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" березня 2017 р. Справа № 911/737/17
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовні матеріали
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Марин Інвест"
про банкрутство
До Господарського суду Київської області надійшла заява № 49/17 від 07.03.2017 року (вх. № 789/17 від 14.03.2017 року) боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Марин Інвест" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Дослідивши матеріали заяви про порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляд з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду.
За приписами п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
В порушення зазначених норм позивачем не викладено всіх обставин та не зазначено доказів в підтвердження фактичного існування кредиторської заборгованості в наведеній у заяві сумі (підстав виникнення, факту здійснення господарської операції, настання строку звернення кредитора з відповідними вимогами), тобто реальність існування кредиторської заборгованості.
Крім того, не зазначено доказів надіслання наведених в заяві боржника повідомлень про початок ліквідаційної процедури усім можливим кредиторам.
Пунктом 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України частини 1 передбачено, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Частиною 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство: 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн.
З огляду на зазначене за подання даної заяви до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 16000,00 грн. - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявником не дотримано зазначених вимог, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України першою інстанцією", копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Додані заявником до заяви документи подані в незасвідчених ксерокопіях, які не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пунктами 3, 4 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву № 49/17 від 07.03.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Марин Інвест" про порушення справи про банкрутство, подану у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Т.П. Карпечкін