16 березня 2017 р.Справа № 818/1635/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Іванцової О.В.
представника позивача Сапунова М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства " Аеропорт Суми" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2017р. по справі № 818/1635/16
за позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби
до Обласного комунального підприємства " Аеропорт Суми"
про стягнення коштів,-
Північно-східний офіс Держаудитслужби (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Аеропорт Суми"(надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-стягнути з обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми» кошти в сумі 8310,96 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 року адміністративний позов Північно-східного офісу Держаудитслужби до Обласного комунального підприємства "Аеропорт Суми" про стягнення коштів задоволено
Стягнуто з Обласного комунального підприємства "Аеропорт Суми" (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 221, код ЄДРПОУ 31014118) до бюджету Сумської обласної ради (код надходження 21080500, розрахунковий рахунок 31117090700002 в УК м. Суми, код ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013) кошти в сумі 8310,96 грн (вісім тисяч триста десять грн 96 коп.).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що апаратом Держфінспекції в Сумській області з 30.03.2016 по 16.06.2016 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ОКП "Аеропорт Суми" за період з 01.01.2012 по 29.02.2016, якою виявлені фінансові порушення, що викладені в акті від 21.06.2016 № 05-08/03 (а.с. 105-237, т. 1). На сторінках 121-122 акта ревізії (а.с. 225-226, т. 1) зазначено, що одержувачем бюджетних коштів ОКП "Аеропорт Суми" в 2013 році внесено до реєстрів бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, платіжних доручень на оплату бюджетних фінансових зобов'язань завищені суми зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фактично нараховану заробітну плату працівниками підприємства протягом бюджетного періоду 2013 року, чим не дотримано п.п. 1.4, 5.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309). Вищезазначене є порушенням вимог ч. 6 ст. 22, ч. 12 ст. 23, ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI та призвело до неперерахування до закінчення бюджетного періоду 2016 року до доходів загального фонду обласного бюджету коштів у сумі 8310,96 грн, внаслідок чого обласним бюджетом не отримано надходження на відповідну суму. Відповідно до записів субрахунку 651 "Розрахунки за страхування, ЄСВ загальний", звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік станом на 01.01.2014 внаслідок перерахування за рахунок бюджетних коштів ЄСВ в завищеному розмірі утворилася кредиторська заборгованість по розрахункам з ЄСВ у сумі 8310,96 грн.
З метою усунення порушень та на підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.02.1993 № 2939-ХІІ директору ОКП "Аеропорт Суми" направлено лист-вимогу від 04.07.2016 № 18-05-14-14/2485 "Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань" та надано строк для усунення недоліків - до 03.08.2016 (а.с. 11-16, т. 1). Але в установлений строк відповідач не усунув зазначені в акті ревізії порушення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Підпунктом 38 пункту 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;
Відповідно до ч.6 ст.22 БК України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.
Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Частиною 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року.
З аналізу наведених приписів слідує, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з копіями Реєстру платіжних доручень, бюджетних фінансових зобов'язань використання бюджетних коштів за 2013 рік по КТКВК 171000 "Діяльність і послуги, не віднесені до інших категорій" за КЕКВ 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствах (установам, організаціям)" по ОКП "Аеропорт Суми" (а.с. 17-18, т. 1), витягу з журналу-книги по субрахунку 651 "Розрахунки за страхування, ЄСВ загальний" (а.с. 19, т. 1), звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2013 рік (а.с. 21-26, т. 1) у відповідача мається дебіторська заборгованість по розрахункам єдиного соціального внеску в сумі 8310,96 грн внаслідок перерахування за рахунок бюджетних коштів єдиного соціального внеску в завищеному розмірі без відповідного бюджетного призначення.
Враховуючи, що відповідачем завищено суми зобов'язань по оплаті єдиного соціального внеску за грудень 2013 року на 8310,96 грн. без відповідного бюджетного призначення, то такі кошти не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства України.
З викладеного слідує, що завищення сум зобов'язань по оплаті єдиного соціального внеску за грудень 2013 року на 8310,96 грн. призвело до неперерахування до закінчення бюджетного періоду 2013 року в дохід обласного бюджету коштів в сумі 8310,96 грн.
Згідно пункту 5.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім зобов'язань щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (у частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Відповідно до висновків Верховного Суду України у постановах від 15.04.2014 №21-40а14, 21-63а14, від 28.10.2014 №21-462а14, що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Висновки Верховного Суду України згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України в аналогічних спорах в рішеннях від 08.04.2015 у справі К/800/63416/13, від 02.04.2015 у справі К/800/31620/13, від 09.04.2015 у справі К/800/49620/13, від 14.04.2015 у справі К/9991/80908/12, від 08.04.2015 у справі К/800/63416/13 відшкодування збитків, завданих державі, тобто фактично захист права держави, порушеного діями об'єкта контролю, може відбуватись лише в порядку позовного провадження шляхом подання ним позову до винних осіб про стягнення, під час якого суд перевіряє і оцінює всі обставини, необхідні для встановлення наявності підстав для стягнення збитків.
На момент розгляду справи відповідач завищені суми зобов'язань по оплаті єдиного соціального внеску за грудень 2013 року на 8310,96 грн. в дохід обласного бюджету добровільно не сплатив.
Враховуючи те, що відповідачем сплачено єдиний соціальний внесок за грудень 2013 року в розмірі більшому від необхідної суми на 8310,96 грн., то тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо стягнення суми збитків у розмірі 8310,96 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем доказів на підтвердження сплати в дохід обласного бюджету коштів в сумі 8310,96 грн до суду не надано, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що сума нарахованого ЄСВ зі сплати за рахунок бюджету вища на 6997,64 грн ніж сума фактично сплаченого ЄСВ за рахунок бюджетних коштів, а ГУДКСУ в Сумській області звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2013 рік прийнятий без зауважень, колегія суддів до уваги не бере, оскільки доказами наявними в матеріалах справи підтверджено сплату єдиного соціального внеску за грудень 2013 року в розмірі більшому від необхідної суми на 8310,96 грн.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства " Аеропорт Суми" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2017р. по справі № 818/1635/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2017 р.