22 березня 2017 року м. Львів № 876/9150/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2016р. у справі № 345/3417/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
03.10.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2016р. позов задоволено. Суд визнав бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської міської ради щодо здійснення нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік - протиправною.
Крім того, суд зобов'язав Управління соціального захисту населення Калуської міської ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Враховуючи те, що від усіх осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.08.2015 року.
Позивачу проведено виплату щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня 2016 року у розмірі 920 грн, що підтверджується довідкою Управлінні праці та соціальної політики України Департаменту соціальної політики Виконкому Івано-Франківської міської ради № 34 від 20.10.2016 року.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій виплачується щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на 2016р. бюджетних асигнувань.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ, яким розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно якого норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В пп.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої даним Законом України здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій - 920 гривень.
Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України неконституційними.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні Конституційного суду України від 25 січня 2012 року №3-рп (у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України) вказано, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач правомірно здійснив позивачу нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році в розмірі - 920 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №141 на, що суд першої інстанції не звернув увагу.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2016р. у справі за № 345/3417/16-а - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.м
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.З. Улицький
Суддя Р.М. Шавель