22 березня 2017 року Справа № 876/681/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Рогатинського кооперативного торгового об'єднання на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. в адміністративній справі за позовом Рогатинського кооперативного торгового об'єднання до Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю,-
24.10.2016р. позивач Рогатинське кооперативне торгове об'єднання /КТО/ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. № 09-15-105/222 від 21.09.2016р., згідно якої на нього за порушення вимог ч.ч.1, 2, 4 ст.95 КзПП України, ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про оплату праці» накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 203000 грн.; понесені судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету (а.с.4-6).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.130-133).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач Рогатинській КТО, який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.138-140).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно фактичних обставин справи позивачем повністю дотримані вимоги ч.ч.1, 2, 4 ст.95 КЗпП України, ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про оплату праці» в частині дотримання мінімальної заробітної плати. При цьому, позивачем здійснювалося регулювання режиму робочого часу.
Окрім цього, висновки суду про визначення працівникам позивача посадових окладів в розмірах, які були нижче мінімального розміру заробітної плати, є необґрунтованими, оскільки підприємство визначило посадовий оклад виходячи із кількості відпрацьованих годин із мінімальної заробітної плати (розмір заробітної плати визначався із урахуванням загальної кількості відпрацьованого часу та встановлювався у формі кінцевої виплати у наказі; в разі переведення цієї виплати у 8-ми годинний робочий день, то виплата складає мінімальний розмір заробітної плати).
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення на проведення перевірки № 4324 від 29.08.2016р. посадовими особами відповідача Управління Держпраці в Івано-Франківській обл. проведено протягом 02.09.2016р.-05.09.2016р. позапланову перевірку позивача Рогатинського КТО з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено Акт перевірки № 09-15-0072/44 від 05.09.2016р. (а.с.8-18).
Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем своїм працівникам встановлені посадові оклади в розмірі, нижчому мінімальної заробітної плати, чим не дотримано мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушено вимоги ст.95 КЗпП України та ст.3 Закону України «Про оплату праці».
На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем винесено постанову № 09-15-105/222 від 21.09.2016р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, згідно якої за порушення вимог ч.ч.1, 2, 4 ст.95 КЗпП України, ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про оплату праці» на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на Рогатинське КТО штраф в розмірі 203000 грн. (а.с.19).
Відповідно до ст.95 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ч.1).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (ч.2).
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.4).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (ч.5).
Згідно ст.3 Закону України «Про оплату праці» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ч.1).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (ч.2).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (ч.4).
Аналіз вищенаведених положень вказує на те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно наявних у матеріалах справи документів встановлено, що, незважаючи на те, що з травня 2016 року збільшився розмір мінімальної заробітної плати до 1450 грн., 14-ти працівникам Рогатинського КТО посадовий оклад з 01.05.2016р. нараховувався в розмірі 1350 грн. та 1250 грн., тобто у розмірі, який не відповідав розміру мінімальної заробітної плати.
Зокрема, наказом Рогатинського КТО № 23 від 01.09.2015р. «Про встановлення 7-ми годинного та 6-ти годинного робочого дня» працівникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 встановлено семигодинний робочий день та фіксований оклад в розмірі 1350 грн., а ОСОБА_19 встановлено шестигодинний робочий день та фіксований оклад в розмірі 1250 грн. (а.с.20).
31.05.2016р. наказом Рогатинського КТО № 36 з 01.08.2016р. працівників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_13 переведено на восьмигодинний робочий день та встановлено фіксований оклад в розмірі 2600 грн., а ОСОБА_19 встановлено фіксований оклад в розмірі 2400 грн. (а.с.24).
Відповідно до ст.265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Звідси, відповідачем правомірно прийнято рішення про накладення на Рогатинське КТО штрафу за порушення законодавства про працю.
В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що твердження апелянта щодо скорочення робочого часу, що забезпечило отримання працівниками заробітної плати пропорційно відпрацьованого часу до мінімальної заробітної плати, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки посадовий оклад і заробітна плата не є тотожними поняттями. Розмір посадового окладу є розрахунковою величиною, на яку поширюються встановлені мінімальні державні гарантії оплати праці. Зміна розміру посадового окладу не повинна порушувати таких гарантій і становити величину меншу, ніж ними встановлено. Також при дотриманні таких гарантій скорочення робочого часу апелянтом не призвело б до виявленого порушення і одночасно забезпечило досягнення цілей такого скорочення робочого часу.
Твердження апелянта про фактичну відсутність порушення закону, про що вказують відповідні розрахунки робочого часу та виплачених коштів, колегія суддів вважає помилковими, оскільки проведеною перевіркою встановлено незабезпечення ведення позивачем достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, відсутність ведення табелів обліку використання робочого часу; також позивачем здійснювалося нарахування посадових окладів в розмірі, який був менше мінімальних державних гарантій оплати праці.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими відповідач обґрунтував наявність порушення позивачем законодавства про працю, а відтак покладених в основу оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Рогатинського кооперативного торгового об'єднання на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. в адміністративній справі № 809/1423/16 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Бруновська