15 березня 2017 року м. Київ К/800/41480/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013р. у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 53 - 54; а.с. 98 - 104; 129 - 130) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання УМВС України в Полтавській області подати до МВС України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги з відповідними документами у зв'язку із збільшенням розміру грошової допомоги за раніше встановлену суму при зміні ступеню втрати працездатності при встановленні ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі, більшому за раніше встановлену суму, при встановленні ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в сумі 52569,40 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.10.2012р. позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області.
Зобов'язано УМВС України в Полтавській області подати до МВС України висновок про можливість проведення грошової допомоги з відповідними документами позивача у зв'язку із збільшенням розміру грошової допомоги за раніше встановлену суму при зміні ступеню втрати працездатності при встановленні ІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язано МВС України та УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в сумі 52569,40 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до абзацу 6 підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. № 707, в редакції чинній у 2011 році, одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах рядового і начальницького складу, у квітні 2005 року звільнений у відставку за віком та у травні цього ж року пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією у зв'язку із звільненням зі служби. (а.с. 9)
Згідно довідки Полтавської обласної МСЕК № 1 від 06.12.2005р. серії 7-66 ВЛ № 0141316 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ тимчасово з подальшим переглядом групи інвалідності та розміру втрати працездатності. (а.с. 140)
Повторним оглядом згідно довідки Полтавського обласного МСЕК № 2 серії МСЕ № 0089211 від 12.08.2011р. та довідки серії ВМ-1 № 000649 інвалідність ІІ групи по захворюванню, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ встановлено позивачу безстроково та визначено ступінь втрати працездатності 70 %. (а.с. 14 - 16)
14.10.2011р. позивач звернувся до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Полтавській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Листом від 07.11.2011р. № 4/3472 управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Полтавській області повідомило позивача, що матеріали на отримання одноразової грошової допомоги повернуто без права виплати, оскільки вперше позивач визнаний інвалідом ІІ групи у 2005 році по захворюванню, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ, 22.08.2006р. отримав нараховану та виплачену страховиком ВАТ НАСК «Оранта» страхову суму в розмірі 5525 грн. (а.с. 11)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12.05.2007р. № 707 для отримання одноразової грошової допомоги не має значення, який час минув після звільнення зі служби, оскільки прямо вказано про виплату грошової допомоги не тільки у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але й після закінчення такого строку, а має значення причина установлення інвалідності - внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися у період проходження служби. У разі виникнення у працівника міліції права на отримання грошової допомоги у розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки при черговому обстеженні позивачу було підтверджено другу групу інвалідності, іншу групу інвалідності встановлено не було, а тому позивач не набув права на отримання грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12.05.2007р. № 707.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки відповідно до Положення про порядок і умови державного особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затв. постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.06.1991р. № 59, розмір страхових сум не пов'язувався зі ступенем втрати працездатності і наявна в матеріалах справи довідка МСЕК про встановлення в грудні 2005 року позивачу ІІ групи інвалідності також не містить даних про ступінь втрати працездатності.
Оскільки при повторному огляді в серпні 2011 року раніше встановлена позивачу група інвалідності не змінилась, дані про зміну ступеня втрати працездатності відсутні, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач не набув право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції від 12.05.2007р. № 707.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець