"22" березня 2017 р. м. Київ К/800/23491/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року
у справі № 804/766/14
за позовом Приватного наукового підприємства «Термоприлад»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне наукове підприємство «Термоприлад» (далі - Підприємство) звернулось в суд з позовом до Держаної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача стосовно встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603 нереальності здійснення господарських відносин підприємства з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями;
- визнати протиправними дії відповідача стосовно встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 нереальності здійснення господарських відносин Підприємства з контрагентами-покупця;
- визнати протиправними дії відповідача стосовно встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 27 листопада 2013 року №129/04-65-22-03/30912603 нереальності здійснення господарських відносин Підприємства з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями;
- визнати протиправними дії відповідача стосовно корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603, від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 та від 27 листопада 2013 року №129/04-65-22-03/30912603;
- зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603, від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 та від 27 листопада 2013 року № 129/04-65-22-03/30912603.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року апеляційну скаргу Підприємства задоволено частково: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково; визнано протиправними дії Інспекції стосовно коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту Підприємства в аналітичній системі «Податковий блок», автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603, від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 та від 27 листопада 2013 року № 129/04-65-22-03/30912603; зобов'язано ДПІ Інспекцію відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства в аналітичній системі «Податковий блок», автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603, від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 та від 27 листопада 2013 року № 129/04-65-22-03/30912603; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією здійснено заходи з метою проведення зустрічних звірок Підприємства, за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок від 23 жовтня 2013 року №735/04-65-22-03/30912603, від 11 листопада 2013 року №120/04-65-22-03/30912603 та від 27 листопада 2013 року № 129/04-65-22-03/30912603.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій виходив із того, що відповідачем дотримано законодавчо визначену процедуру проведення зустрічної звірки Підприємства.
Суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив із протиправності дій Інспекції щодо коригування даних щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за відповідні періоди шляхом коригування показників податкового кредиту позивача та зміни сум податкових зобов'язань на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається акт, який надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання <…>.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Внесена до інформаційних систем інформація на підставі акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).
Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не встановили яким чином оскаржувані дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Судді О.А. Веденяпін
І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько