"15" березня 2017 р. м. Київ К/800/29522/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07.12.2012р. №3038 та від 04.02.2013р. №35; поновлення на роботі на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського міського відділу; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.02.2013р.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р., позов задоволено.
Накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07.12.2012р. №3038 та від 04.02.2013р. №35 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ скасовано.
Поновлено на службі в органах внутрішніх справ України на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
Зобов'язано Авдіївський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі в органах внутрішніх справ України.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
23.11.2012р. затверджено висновок службового розслідування за фактом втечі зі слідчої кімнати Авдіївського міського відділу слідчо-заарештованого ОСОБА_6, відповідно до якого 16.11.2012р. у зв'язку з відсутністю працівників штатної конвойної групи на службу в конвойний наряд заступили працівники міліції Авдіївського міського відділу в складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в штат конвойної групи не входить, однак наказом від 10.10.2012р. №372 допущені до охорони та конвоювання спецконтингенту. В цей день приблизно о 15.40 год. на спецавтомобілі вони доставили трьох затриманих і взятих під варту осіб до адмінбудівлі Авдіївського міського відділу. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 залишили місце несення служби та у подальшому зі слідчим повезли затриманого Б. на спецавтомобілі до прокуратури і суду для обрання відносно нього запобіжного заходу. Після їх від'їзду позивач залишився охороняти слідчу кімнату, де знаходилися засуджений П. та слідчо-заарештований А. без застебнутих на їх руках наручників. Через деякий час позивач закрив на замок двері слідчої кімнати і зайшов у приміщення чергової частини, де пробув деякий час. Приблизно через 20-25 хв. він побачив, що двері слідчої кімнати відкрилися і на порозі з'явився засуджений П., який повідомив, що слідчо-заарештований А. самостійно відкрив дверний замок, який, як у подальшому було встановлено, знаходився у несправному стані, і через тильні двері міськвідділу вибіг на подвір'я та зник. (а.с. 69-81)
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 07.12.2012р. №3038 за особисту недисциплінованість, невиконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, пункту 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, грубе порушення вимог пункту 20 статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1.28.1-1.28.3, 1.29, 4.31 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, що виразилося у порушенні вимог чинного законодавства України та службової дисципліни, неналежному виконанні обов'язків конвоїра, а саме: відлученні з місця несення служби без дозволу начальника конвою, нездійсненні постійного спостереження за конвойованими особами, незастосуванні до них спецзасобу - наручників, в результаті чого слідчо-заарештований А. скоїв втечу зі слідчої кімнати, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. (а.с. 21-28)
Згідно висновку атестаційної комісії від 14.01.2013р. позивач підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Даний висновок оголошено позивачу 21.01.2013р., з яким він не погодився. (а.с. 34-35)
Згідно рішення атестаційної комісії від 15.01.2013р. позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення присяги на підставі пункту 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. (а.с. 34 - 35)
15.01.2013р. проведено засідання кадрової комісії, на якій прийнято рішення про звільнення позивача за порушення дисципліни. (а.с. 30)
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 04.02.2013р. № 35о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) на підставі пункту 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 04.02.2013р. (а.с. 29)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що конвойовані особи утримувались в непристосованому приміщенні адміністративної будівлі Авдіївського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, позивач залишився з двома конвойованими особами без спецзасобів (кайданок), а тому втеча заарештованого сталась внаслідок неналежної організації роботи працівників конвойного наряду Авдіївського МВ ГУ МВС України в Донецькій області в цілому.
Крім того, суди прийшли до висновку, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення не відповідає тяжкості вчиненого ним проступку і ступені його провини.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Судами встановлено, що позивач, будучи залученим наказом начальника Авдіївського МВ ГУ МВС України в Донецькій області від 20.10.2012р. № 372 (а.с. 53) до конвоювання і охорони затриманих і заарештованих, відлучився з місця несення служби, постійного спостереження за конвойованими особами не здійснював, спецзасобів не застосовував, внаслідок чого один з конвойованих скоїв втечу.
Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, в зв'язку з чим відповідачем правомірно прийнято рішення про його звільнення зі служби, а накладене дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості вчиненого проступку, оскільки допущені позивачем порушення безпосередньо призвели до втечі конвойованої особи.
Встановлені судами порушення організації конвоювання в цілому у Авдіївському МВ ГУ МВС України в Донецькій області не спростовують допущені порушення з боку позивача і не можуть свідчити про протиправність його звільнення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права. що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. у даній справі скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець