17 березня 2017 року м. Київ К/800/1800/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк до 06 лютого 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, надання копій оскаржуваних судових рішень.
На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року позивачем надіслано до Вищого адміністративного суду України копії оскаржуваних судових рішень, а саме, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року.
Як вбачається з копій оскаржуваних судових рішень, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року було залишено без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, щодо якої вимог до суду касаційної інстанції позивачем не зазначено.
В той же час, як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, яку оскаржує позивач, було скасовано ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року строк для усунення недоліків було продовжено до 07 березня 2017 року, а саме, для уточнення судових рішень, що оскаржуються позивачем, та надання їх копій.
03 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надіслано заяву про усунення недоліків, в якій позивач просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, зокрема з доданої позивачем ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, зазначеною ухвалою скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, яку оскаржує позивач, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим підстави для перегляду ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року відсутні.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що два позови, з якими вона зверталася до суду не можна вважати тотожними, оскільки в одному з позовів позивач самостійно визначила суму грошових коштів для стягнення, а в іншому надала можливість вирішити це питання суду. Крім того, вказує на те, що серед підстав для закриття провадження у справі, визначених статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутня така підстава, як наявність ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі 805/306/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 01 грудня 2014 року по 10 серпня 2015 року у розмірі 17628,38 грн. та суми моральної шкоди у розмірі 20000 грн. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь позивача суму компенсації за весь час затримки розрахунку за період з 28 листопада 2014 року по 06 лютого 2015 року у розмірі 8618, 67 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі 805/306/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди та прийнято нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року набрала законної сили та позивачем не оскаржувалась.
21 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області, у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь суму середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні з 29 листопада 2014 року по 10 серпня 2015 року, стягнути суму моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, закрито провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з вимогами пункту 2 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є така, що набрала законної сили (крім іншого) ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала постановлена до відкриття провадження в адміністративній справі).
У даному випадку наявна ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі 805/306/16-а, якою скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 01 грудня 2014 року по 10 серпня 2015 року та суми моральної шкоди та позов залишено без розгляду. Вказана ухвала прийнята на стадії апеляційного розгляду справи, є такою що набрала законної сили, доказів її оскарження позивачем не надано.
Посилання скаржника на те, що в даному випадку не йдеться про тотожні спори, не відповідає обставинам справи, оскільки результатом вирішення питання про стягнення з відповідача суми середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні є нарахування певної суми грошових коштів.
Висновки судів узгоджуються з вимогами процесуального законодавства, відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують і ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.Л. Іваненко