20 березня 2017 року м. Київ К/800/3293/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Л.Я. Гончар, розглянувши матеріали касаційної скарги Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2017 року у справі № 351/1247/16-а (2-а/351/31/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року названу касаційну скаргу залишено без руху. Недоліки касаційної скарги усунуто заявником у встановлений судом строк.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, суддя-доповідач встановила наступне.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в розмірі 4730 грн., враховуючи фактично виплачену суму грошової допомоги 920 грн.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обчислених відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачену ОСОБА_1 суму грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач у грудні 2016 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2017 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.
З викладеного вище вбачається, що постанова Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року не була предметом апеляційного перегляду, а тому у відкритті касаційного провадження у цій частині касаційної скарги слід відмовити.
Щодо оскарження відповідачем ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2017 року, суддя-доповідач зазначає наступне.
Як убачається з оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та доводів касаційної скарги, відповідач подав вищезазначену апеляційну скаргу в грудні 2016 року без сплати судового збору, одночасно заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції залишено без задоволення.
За приписами частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини третьої статті 189 вказаного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд апеляційної інстанції залишив без руху апеляційну скаргу відповідача на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилань заявника в касаційній скарзі на положення пункту 18 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", відповідно до якого органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення звільнені від сплати судового збору, суддя доповідач зазначає, що закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII набрав чинності 01 січня 2017 року, а апеляційна скарга подана заявником у грудні 2016 року, тобто під час дії Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яка не передбачала звільнення відповідних органів від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга у цій частині є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження у частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції також слід відмовити.
Керуючись пунктами 2, 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2017 року у справі № 351/1247/16-а (2-а/351/31/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги.
Копію ухвали разом із доданими до скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончар