16 березня 2017 року м. Київ К/800/33623/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2016 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України. Зобов'язано усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повторно залишено касаційну скаргу без руху. Зобов'язано усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року відповідач надіслав лист в якому зазначив, що відповідно до Закону України №1774-VIII від 06 грудня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Оскільки ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2017 року винесена після набрання чинності зазначеного Закону, отже відсутні підстави для сплати управлінням судового збору.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, дане твердження не може бути прийто судом до уваги, оскільки пункт 18 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами внесеними Законом України №1774-VIII від 6 грудня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), згідно якого Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору, набрав чинності 01 січня 2017 року, а касаційна скарга Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова направлена на адресу суду 01 грудня 2016 року (відповідно до відтиску поштового штемпелю на конверті), тобто під час дії Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону від 22 травня 2015 року №484-VIII, яка не передбачала звільнення Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору.
Отже, вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником ані до встановленого судом строку, ані до цього часу (з урахуванням часу поштового обігу кореспонденції) - не виконано, що є перешкодою для відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно із ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не оформленої відповідно до вимог, встановлених ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються положення ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення без руху.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та ч. 3 ст. 108 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Відповідно до ч.6 ст.214 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року, разом з поданими до неї документами, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного Л.Л. Мороз
суду України