Ухвала від 16.03.2017 по справі 750/10173/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

16 березня 2017 року м. Київ К/800/7775/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішень суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Після дослідження змісту оскаржуваного судового рішення приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2017 року позовні вимоги залишено частково:

- зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату призначеної пенсії за вислугу років в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинними на момент нарахування та виплати пенсії, з урахуванням матеріалів пенсійної справи починаючи з 01.06.2016 року;

-в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року - апеляційну скаргу задоволено частково:

- постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2017 року - скасовано та ухвалено нову постанову наступного змісту.

- визнано протиправним рішення Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії;

- зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України виплату раніше призначеної з 16.02.1993 року пенсії, починаючи з 26 квітня 2016 року.

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України виплату раніше призначеної з 16.02.1993 року пенсії, починаючи з 26 квітня 2016 року, суд виходив з того, що з прийняттям вищевказаного рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року виключена така підстава для припинення пенсійних виплат, як проживання особи за кордоном, що є підставою для поновлення конституційного права ОСОБА_1 на виплату пенсії незалежно від місця її постійного проживання.

З дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 року, у відповідача виникли підстави для поновлення виплат пенсії громадянам України, які проживають за її межами.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року справи № 21-5440а15, № 21-5653а15.

Разом з тим, наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє обов'язку позивача щодо захисту свого права. Отже, враховуючи прийняття Рішення № 25-рп/2009 та не відновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак, і розпочався строк звернення до суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 має бути проведене з 26.04.2016 року.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.

Попередній документ
65489199
Наступний документ
65489201
Інформація про рішення:
№ рішення: 65489200
№ справи: 750/10173/16-а
Дата рішення: 16.03.2017
Дата публікації: 24.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: