Справа № 718/2476/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Олексюк Т.І.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
22 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області, в якому просив: визнати неправомірною відмову №4287/06 від 02.11.2016 р. управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області щодо призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильський катастрофи"; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області призначити йому пенсію за віком по факту проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 55 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кіцманського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Крім того, позивачкою та відповідачем подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, у жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченої статтею 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом №4287/06 від 02.11.2016 року управлінням повідомлено позивачу про відмову в задоволенні вказаної заяви, зважаючи на те, що в останнього відсутнє посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, однак ОСОБА_2 , вважаючи відмову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні пенсії позивачу, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.09.2016 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 в с. Шишківці Кіцманського району Чернівецької області з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року.
Згідно постанов Кабінету Міністрів України №600-94-П від 24.08.1994 року та №106 від 19.07.1991 року с. Шишківці Кіцманського району Чернівецької області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини другої цієї статті, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали чи постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 22 листопада 2005 року № 22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надаються також документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Пунком 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Згідно пункту 6 Порядку № 51 особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В. Підставою для видачі такого посвідчення, за змістом пункту 10 Порядку № 51, є довідка встановленого зразка, наведеної у додатку 7 цього Порядку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Інші документи, такі як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставою для надання у встановленому порядку статусу особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/11795/16 від 27.07.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до управління про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на умовах , встановлених статтею 55 Закону № 796-ХІІ, ОСОБА_2 не надав посвідчення, яке підтверджує його статус як особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та необхідне при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ.
Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів дішла висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, діяв у спосіб, на підставах та в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області задовольнити повністю.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.