ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
Іменем України
14.03.2017 м. Київ № К/800/22192/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Голубєвої Г.К., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016
у справі№820/4011/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Старк»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Старк» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000054700 від 06.04.2015, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000054700 від 06.04.2015, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги та з урахуванням посилань відповідача у касаційній скарзі на незаконність рішень судів попередніх інстанцій в задоволеній частині позовних вимог, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС була проведена позапланова виїзна перевірка достовірності нарахування ТОВ ВКФ «Старк» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів, за результатами якої складено акт №50/28-09-47-08/309 від 20.03.2015, у висновках якого зазначено про порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2014 рік на 82765,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0000054700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 82765,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41382,10 грн.
Судами також встановлено, що підставою для висновків про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України слугували результати документальної позапланової виїзної перевірки законності декларування ТОВ ВКФ «Старк» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року, листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, які оформлені актом від 20.02.2015 №36/28-09-47-08/30926071.
За висновками названого акту позивачем було порушення пп. «и» та пп. «і» п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України за рахунок завищення суми податкового кредиту за листопад 2014 року на суму ПДВ 82765,00 грн., що призвело до порушення п. 200.1 п. 200.3 ст. 200 ПК України та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за листопад на суму 82756,00 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту листопада 2014 року придбання газу від ТОВ «Інтер Енерго Трейд» на загальну суму ПДВ 82765,00 грн.
На підставі акту перевірки від 20.02.2015 №36/28-09-47-08/30926071 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 04.03.2015 за №0000024700, №0000034700, які були оскаржені позивачем в судовому порядку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі №820/2587/15, адміністративний позов ТОВ ВКФ «Старк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000034700 та №0000024700 від 04.03.2015.
Вказаною постановою встановлено правомірність віднесення ТОВ ВКФ «Старк» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період жовтень-листопад 2014 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки відповідача про безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Статтею 200 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до положень пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналізуючи наведені норми, враховуючи наявність постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі №820/2587/15, та беручи до уваги вимоги частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді О.А.Веденяпін
Г.К.Голубєва