Справа № 802/1177/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
22 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправними та скасувати накази уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" №164/1 від 08.04.2015 року та "Про внесення змін до Наказу №164/1 від 08.04.2015 р. шляхом викладення його в новій редакції" № 165/1 від 09.04.2015 року в частині визнання нікчемною угоди від 03.12.2014 року, укладеної між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Златобанк" та транзакції по зарахуванню 03.12.2014 року коштів в розмірі 198000 грн. на відкритий ОСОБА_2 в акціонерному товаристві "Златобанк" рахунок № НОМЕР_1;
-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
-зобов'язати Фонд гарантуванні вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників акціонерного товариства "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулась за захистом порушених прав, що виникли з цивільних відносин, а саме з цивільно-правової угоди, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирішуючи дане питання, суд першої інстанції посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 09.11.2016 року (справа №6-2309цс16).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Проте, з огляду на характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне відійти від правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 09.11.2016 року (справа №6-2309цс16) з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» серед іншого встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначені функції Фонду, а саме: здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; застосування до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Отже, вказане свідчить про те, що функції Фонду пов'язані зі здійсненням владних управлінських повноважень.
З матеріалів справи встановлено, що листом від 07.06.2016 року уповноваженою особою Фонду надіслано наказ № 164/1 від 08.04.2015 року "Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів" та наказ № 165/1 від 09.04.2015 року "Про внесення змін до Наказу № 164 від 08.04.2015 року, шляхом викладення його в новій редакції". Згідно вказаних наказів вирішено віднести до нікчемних всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до цього наказу. До листа також надано витяг з переліку, де значиться договір, укладений АТ "Златобанк" з ОСОБА_2
Позивач, не погоджуючись з вказаними наказами уповноваженої особи, звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернулась до суду саме з приводу оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, а не щодо стягнення коштів на підставі цивільно-правових угод.
Так, у даній справі мають місце відносини, що стосуються включення до реєстру вкладників, який є підставою для відшкодування гарантованої суми вкладу Фондом. У даному випадку уповноважена особа Фонду, формуючи відповідний реєстр та передаючи його до Фонду, виконує процедурні, публічні функції держави, що стосуються гарантованої державою суми банківського вкладу, яка відшкодовуватиметься незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна) за рахунок наявних у державного органу - Фонду коштів. У даному випадку у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду, працівником якого є уповноважена особа Фонду.
Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку про те, що вказаний спір підсудний адміністративним судам та має розглядатися відповідно до положень КАС України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 204 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.