Справа № 802/2418/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
21 березня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області до приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
20.03.2017р. до суду надійшло клопотання приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про відкладення розгляду справи, вмотивоване тим, що представник ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" ОСОБА_2 не може з'явитись у судове засідання у зв'язку із перебуванням у відпустці.
Колегія суддів зазначає, що ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" є юридичною особою з відповідним штатом працівників. Інтереси юридичної особи у суді мають право представляти керівник та/або працівники з відповідною довіреністю. Таким чином, за відсутності відповідних працівників, керівник ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" також має право представляти інтереси даного товариства у суді.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У зв'язку із викладеним відсутні підстави для задоволення клопотання ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" про відкладення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Липовецькому районі і є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також платником відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі направило на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 6, 9, 11). Так, станом на 30 червня 2015 року у приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" виникла заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії за віком, призначеної ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 12537,97 грн.
Встановлено, що ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі, управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування рішень. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року залишено без змін.
Водночас, вказана заборгованість не була погашена відповідачем у добровільному порядку, у зв'язку із чим позивач подав позов про стягнення заборгованості з ПрАТ "Турбівський каоліновий завод".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач скористався своїм правом на оскарження розрахунків управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі, а на час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати пенсійного органу на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього закону.
Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пп. 6.4 п. 6 Інструкції).
Згідно з пп. 6.7 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Встановлено, що управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі направило на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на пільгових умовах за Списком № 2.
ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" оскаржило вказані дії позивача до суду, однак постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи, що правомірність проведених позивачем розрахунків підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відповідачем не надано доказів погашення вказаної заборгованості, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення вказаної заборгованості з відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.