21 березня 2017 р.Справа № 820/154/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року по справі №820/154/14
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Салтівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту Салтівська ОДПІ) в апеляційному порядку оскаржено постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року по справі № 820/154/14.
Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник, вказує, те що відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Скаржник зазначає, що частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Положеннями ч. 1 ст. 13 КАС України визначено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вказує, що згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Частиною 3 статті 7 Закону передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Відповідно до ст. 9 Закону правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом. Згідно із ст. 8 Закону - ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Відповідач зазначає, що статтею 14 Закону визначено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Вказує, що Салтівська ОДПІ є державним органом, який фінансується з Державного бюджету України. Не забезпечення реалізації органам ДФС України права на апеляційне оскарження рішення адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконне та необґрунтоване судове рішення. Скаржник зазначає, що Салтівська ОДПІ немає можливості сплатити судовий збір, так у неї відсутні кошти на рахунку. Просять врахувати довідку Головного управління ДФС у Харківській області (надається у додатках), що тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2017 року кошти на сплату судового збору за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не передбачені. Також, просить суд звернути увагу на те, що у квітні 2016 року до ДФС України був направлений лист від 29.04.2016 №2888/8/20-40-05-21 «Щодо формування показників бюджетного запиту на 2017 рік» (проект кошторису на 2017 рік), яким органами ДФС у Харківській області на сплату судового збору заплановані видатки у розмірі 90802.81 тис, грн. Зазначає, що кошторисом на 2016 рік на сплату судового збору за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» органам ДФС у Харківській області були виділені асигнування у розмірі 33909,00 тис. грн., які використані в повному обсязі. Вказує те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини ( рішення від 19.06.2001 року) справа "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. З посиланням на приписи ч. 1 ст. 13, ст. 88 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» Салтівська ОДПІ, просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення. Просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду.
На підтвердження свого матеріального становища скаржником надано довідку Головного управління ДФС у Харківській області від 12.01.2017 року № 14/20-40-05-29 про тимчасову відсутність грошових коштів на сплату судового збору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та перевіривши наведені в клопотанні обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Колегія суддів зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).
Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Інформуючи про свій фінансовий стан, скаржник надав суду довідку Головного управління ДФС у Харківській області від 12.01.2017 року № 14/20-40-05-29 про тимчасову відсутність грошових коштів на сплату судового збору.
Колегія суддів відзначає, що наданий документ не є безспірним свідченням неможливості сплатити судовий збір виходячи з наступного.
Довідка Головного управління ДФС у Харківській області від 12.01.2017 року №14/20-40-05-29, містить інформацію про відсутність коштів для сплати судового збору на перший квартал 2017 року.
Разом з тим, на час розгляду даного клопотання доказів того, що фінансове становище скаржника змініться протягом розгляду справи судом - не надано.
Колегія суддів відзначає, що заявником також не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Також в клопотанні Салтівська ОДПІ посилається на те, що у квітні 2016 року до ДФС України був направлений лист від 29.04.2016 №2888/8/20-40-05-21 «Щодо формування показників бюджетного запиту на 2017 рік» (проект кошторису на 2017 рік), яким органами ДФС у Харківській області на сплату судового збору заплановані видатки у розмірі 90802.81 тис, грн. Зазначає, що кошторисом на 2016 рік на сплату судового збору за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» органам ДФС у Харківській області були виділені асигнування у розмірі 33909,00 тис. грн., які використані в повному обсязі. Жодних доказів в підтвердження заявленого скаржником не надано, відсутні вони й в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, вказані обставини, у доданих апелянтом доказах, не можуть слугувати підтвердженням об'єктивної неможливості сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України "Про судовий збір" в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України.
Колегія суддів вважає, що посилання заявника в обґрунтування свого клопотання на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі», згідно з яким сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, у даному випадку не є доречним. Так, принцип доступності до правосуддя передбачає реальну можливість оскаржити дію, що порушує право. Разом з тим, право позивача на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, які, на думку позивача, порушуються відповідачем по справі, забезпечено. За поданим ним позовом відкрито провадження, справу розглянуто судом першої інстанції. Апеляційна скарга подана не позивачем, який звернувся до суду за захистом своїх прав, а суб'єктом владних повноважень, який є відповідачем по справі, дії якого оскаржуються, тому посилання апелянта на забезпечення доступу до правосуддя не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 88, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року по справі №820/154/14 - відмовити.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2017 року.