ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.03.2017Справа № 910/3291/17
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС"
Про вжиття запобіжних заходів
Суддя Лиськов М.О.
Представники сторін:
від заявника: Цуцол О.Г. (дов. № 2/03 від 06.03.2017)
від скаржника: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС" про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на рухоме, нерухоме майно і кошти на банківських рахунках.
Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.
Види запобіжних заходів визначені статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої запобіжні заходи включають:
1) витребування доказів;
2) огляд приміщень в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;
3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Згідно автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ" про вжиття запобіжних заходів передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою суду від 02.03.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ" про вжиття запобіжних заходів залишено без руху. Надано заявнику строк для виправлення недоліків у поданій заяві до 07.03.2017. Зобов'язано заявника у строк до 07.03.2017 надати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
06.03.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2017.
07.03.2017 ухвалою суду розгляд заяви призначено на 09.03.2017. У вказане судове засідання з'явився представник заявника, подав заяву про уточнення , яка прийнята судом та надав пояснення по суті заяви.
09.03.2017 ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ"про вжиття запобіжних заходів до подання позову задоволено - частково.
17.03.2017 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС" надійшла заява про скасування заходів про вжиття запобіжних заходів.
17.03.2017 ухвалою суду призначено заяву про скасування заходів про вжиття запобіжних заходів до розгляду на 20.03.2017.
В судове засідання, призначене на 20.03.2017, з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДІНГ" проти заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів заперечував.
В судове засідання, призначене на 20.03.2017, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС" не з'явився причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заява про скасування заходів про вжиття запобіжних заходів обґрунтована тим, що грошові кошти Покупця в сумі 781 642 451,46 грн., які були добровільно перераховані Продавцю, є такими, що перебувають у останнього на належній правовій підставі, а саме згідно п. 5.5. Договору, як сума авансового платежу на наступний розрахунковий місяць.
За цим Договором ТОВ «ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС» має зобов'язання передати у власність ТОВ «РГК ТРЕИДІНГ» природний газ, тобто майнове зобов'язання.
На думку ТОВ «ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС», Господарським судом не враховано адекватності вимог заявника, оскільки накладено арешт і на майно, і на грошові кошти ТОВ ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС», що в два рази перевищує вартість його майнового зобов'язання.
Разом з тим, суд не погоджується із вказаною позицією з огляду на наступне.
Як сам зазначив скаржник накладаючи арешт на майно, Господарський суд м. Києва не зазначив жодного доказу, який би свідчив про наявність природного газу у власності ТОВ «ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС» в обсязі 93 332,670 тис.куб.м.
Разом з тим, скаржником також зазначено, що він отримав грошові кошти в сумі 781 642 451,46 грн., які були добровільно перераховані Продавцю, та має зобов'язання передати у власність ТОВ «РГК ТРЕИДІНГ» природний газ, тобто майнове зобов'язання.
Таким чином, скаржник сам підтверджує з одного боку наявність зобов'язання передати природний газ, а з іншого зазначає, що відсутні докази наявності такого газу в останнього. А отже, накладання арешту, і на майно у вигляді природного газу і грошові кошти на суму вартості зазначеного газу , у якості запобіжних заходів застосовані з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.
Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43-1, 43-4, 43-7 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГО-РЕСУРС" про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.
Суддя Лиськов М.О.