Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "16" березня 2017 р. Справа № 906/23/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1413 від 12.12.2016;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.01.2017р.,
ОСОБА_3, довіреність від 24.06.2014.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області
про стягнення 37936,38 грн.
Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37936,38 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.
16.03.2017 до господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог за вих. №153/20 від 16.03.2017, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 7688,85 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2017 приймається судом, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вих. №153/20 від 16.03.2017 підтримав, просив задовольнити.
Крім цього, представник позивача в судовому засіданні додатково пояснила, що в судовому засіданні 02.03.2017 помилково зазначила щодо сплати заборгованості за 2015 рік, тому просила взяти її пояснення до уваги та з їх урахуванням винести рішення у справі.
Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що зобов'язання за грудень не були належним чином зареєстровані у зв'язку з тим, що документи для проведення розрахунків не були вчасно подані до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області, тому відповідно і не були оплачені.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій та на підставі публічного договору надає споживачам послуги зв'язку.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, у грудні 2015 року позивачем було понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку категоріям пільговиків на загальну суму 7688,85 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості (а.с. 209).
Судом встановлено, що за спірний період відповідачем не перераховано позивачу в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку кошти у сумі 7688,85 грн. (акт звіряння на а с. 11).
Слід зазначити, що спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем послуг зв'язку окремим категоріям споживачів, надання яких було здійснено позивачем на пільговій основі.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
У відповідності до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (державні програми соціального захисту), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", згідно з п. 2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) (п. 5 Порядку).
Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій (державного та місцевих бюджетів).
Водночас, ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" не є учасником бюджетного процесу і правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
З врахуванням ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, наявність у відповідача обов'язку з відшкодування витрат за надані пільговим категоріям громадян послуги не залежить від строків або обсягів бюджетних асигнувань, які є лише засобом реалізації державних програм.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Після проведення звірки розрахунків сторони дійшли, що сума боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі становить 7688,85 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем у даній справі вимог.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов позивача заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 7688,85 грн. боргу.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської РДА Житомирської області (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Івана Франка, 5, ід. код 03192690)
- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014. м. Житомир, вул. Київська, 20, ід. код 01184114) 7688,85 грн. компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, а також 279,29 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 21.03.17
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - відповідачу (рек.)