15.03.2017 Справа № 904/1204/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архсалон", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гестола", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури України, м. Київ
про стягнення 15 000 грн. 00 коп. та зобов'язати виконати умови пункту 3.10 Договору від 04.10.2016р. №12.1.16
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Іванова Ж.Ю. - представник, дов. від 06.02.2017р. №б/н;
від відповідача: Сизько О.В. - представник, дов. від 11.01.2017р. №б/н;
від третьої особи: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить стягнути з відповідача 15 000 грн. 00 коп. - штрафних санкцій за порушення пункту 3.10 Договору від 04.10.2016р. №12.1.16 та зобов'язати відповідача виконати умови пункту 3.10 Договору від 04.10.2016р. №12.1.16, а саме передати один екземпляр належним чином погодженого Історико-містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкту будівництва "Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро позивачу.
Відповідач у відзиві (вх.№12515/17 від 28.02.2017р. та вх. №13431/17) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що: - роботи за договором були виконані позивачем та результат робіт прийнято та оплачено відповідачем, що підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт за договором від 18.11.2016р.; - 02.12.2016р. відповідачем було направлено до третьої особи два примірника Історико-містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкту будівництва, що підтверджується супровідним листом, описом вкладення та квитанцією щодо відправлення; - документи було отримано третьою особою, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти, щодо відстеження поштових направлень; - строк розгляду документів та надання погодження або рішення про відмову в погодженні вказаних документів сплив 06.01.2017р.; - протягом 10-ти робочих днів з дня закінчення строку для розгляду та прийняття рішення відповідач не отримав від третьої особи відповідного рішення.
Третя особа у відзиві (вх.№12515/17 від 28.02.2017р. та вх. №13431/17 від 03.03.2017р.), просить розглянути справу без участі її представника та зазначає, про те, що: - історико-містобудівне обґрунтування включене до плану роботи Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства; - історико-містобудівне обґрунтування за своєю суттю не є проектом будівництва, а є лише науковою документацією, яка передує та має бути врахована власне при розробленні проекту будівництва; - погоджене історико-містобудівне обґрунтування не дає права на провадження будівельних робіт, тому і не є документом дозвільного характеру.
Відповідач у поясненнях (вх. №15016/17 від 14.03.2017р.) щодо відзиву третьої особи по справі просить відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснює, що доводи третьої особи не відповідають дійсності та суперечать дійсному змісту норм права, які підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів України історико-містобудівне обґрунтування є документом дозвільного характеру.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
04.10.2016р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гестола», як замовником, та позивачем - Публічним Товариством з обмеженою відповідальністю «Архсалон», як виконавцем, було укладено Договір №12.1.16 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого за завданням замовника виконавець зобов'язується виконати передбачені договором роботи, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт й оплатити виконану роботу.
Під роботами, передбаченими пунктом 1.1 Договору, мають на увазі перед проектні науково-проектні роботи по розробці науково-проектної документації - Історична (Історико-архітектурна) довідка (надалі - Довідка) та Історико-містобудівне обґрунтування (надалі - ІМО) щодо розміщення об'єкту будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро» (надалі - роботи) (пункт 1.2. Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт за Договором становить: 7 500 грн. (сім тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. (без ПДВ).
Згідно пункту 3.3 Договору початок виконання робіт: 5 жовтня 2016р.; кінцевий строк виконання робіт за Договором: 18 листопада 2016р.
У пункті 3.6 Договору сторони погодили, що після закінчення виконання робіт в повному обсязі виконавець передає замовникові виконані передпроектні науково-проектні роботи по об'єкту «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро», в тому числі Історичну (Історико-архітектурна) довідку та Історико-містобудівне обґрунтування на будівництво для розгляду і затвердження замовником; передача результату робіт оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт.
Як вбачається позивачем було виконані роботи за Договором №12.1.16 на суму 7 500 грн. 00 коп., що підтверджується Актом від 18.11.2016р. №12.1.16 приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 15).
Відповідно до пункту 3.8 Договору при відсутності зауважень після підписання акту виконаних робіт замовник направляє Історико-містобудівне обґрунтування на погодження уповноваженим державним органам в порядку, встановленому Методичними рекомендаціями щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затвердженим наказом Міністерства культури України від 17.02.2012р. №122.
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за результатами проведення передбачених договором робіт виконавець передає замовнику довідку в 2-х екземплярах та ІМО в 4-х екземплярах; замовник зобов'язується, протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, направити їх на розгляд і погодження, передбачене чинним законодавством України; один екземпляр ІМО замовник зобов'язується повернути виконавцю, після погодження ІМО відповідно до діючого порядку розгляду і погодження, передбаченого чинним законодавством України, не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання погодження.
Як вбачається відповідачем супровідним листом від 02.12.2016р. №02/12/2016 на погодження історико-містобудівного обґрунтування було направлено на адресу Міністерства культури України оригінал Історико-містобудівне обґрунтування по об'єкту №12.1.6 «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями» за адресою м. Дніпро, вул. Троїцька (колишня - Червона) в районі будинку №37 - 2 примірника - по 70 аркушів кожний примірник; про спрямування відповідачем зазначеного Історико-містобудівне обґрунтування свідчать фіскальний чек „Укрпошти" від 02.12.2016р. та опис від 02.12.2016р. вкладення у цінний лист (а.с. 44-47).
В подальшому відповідачу позивачем було спрямовано лист від 11.01.2017р. №11 з проханням передати позивачу один екземпляр погодженого Історико-містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкту будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро».
На вказаний лист відповідачем позивачу було надано відповідь від 13.01.2017р. №43, згідно якої було повідомлено, що розроблене за Договором від 04.10.2016р. №12.1.16 Історико-містобудівне обґрунтування щодо розміщення об'єкту будівництва „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими не житловими приміщеннями по вул.Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро" було направлено на погодження в Міністерство культури України 02 грудня 2016р.; станом на даний момент відповіді щодо погодження або відмови у погодженні даної документації не надходило; одразу ж після погодження Історико-містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту, один екземпляр вказаної документації буде передано ТОВ „Архсалон" (а.с. 16, 17).
Згідно пункту 3.10 Договору після отримання погодження ІМО, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту отримання погодження, один екземпляр належним чином погодженого ІМО замовник зобов'язується повернути виконавцю.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем позивачу було спрямовано лист від 24.01.2017р. №50, згідно якого відповідачем було направлено позивачу оригінал погодженого Історико-містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкту будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро» (а.с. 18-19).
Проте, позивачем листом від 25.01.2017р. №25 було повідомлено відповідача про порушення ним пункту 3.8 Договору, оскільки на наданому примірнику „Історико-містобудівного обґрунтування по об'єкту „Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими не житловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро" відсутня відповідна позначка щодо погодження документації Міністерством культури України, або іншим повноважним органом з вказаних питань. Тому позивач у листі зазначає, що історико-містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту не погоджено відповідним уповноваженим органом в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Позивач вважає, що надане відповідачем історико-містобудівне обґрунтування не погоджене належним чином в порядку, встановленому законодавством України, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства культури України від 17.02.2012р. № 122 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань» історико-містобудівне обґрунтування - це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам'яток, об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.
Умовами пункту 11 наказу Міністерства культури України від 17.02.2012р. № 122 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань» розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України; після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.
Згідно абзацу 4 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Пунктом 106 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" встановлено, що погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони відноситься до документів дозвільного характеру.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником; затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014р. №495 «Про затвердження Положення про Міністерство культури України» Міністерство культури України (Мінкультури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті.
Відповідно до підпункту 68 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014р. №495 «Про затвердження Положення про Міністерство культури України» у межах повноважень, передбачених законом, погоджує: відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; охоронні договори на пам'ятки національного значення; науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам'яток національного значення; програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини; розміщення реклами на пам'ятках національного значення, в межах зон охорони таких пам'яток, історичних ареалів населених місць; документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", у частині відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини; порядок подальшого використання музейних зібрань у разі ліквідації музеїв, що засновані на державній або комунальній формі власності; рішення про вилучення приміщення музею, що є пам'яткою культурної спадщини; тимчасове вивезення музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, що належать до державної частини Музейного фонду України, за межі України для експонування на виставках, реставрації або проведення наукової експертизи.
Згідно абзацу 4 частини 1 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом; документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно; рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, історико-містобудівне обґрунтування третьою особою - Міністерством культури України було отримано 06.12.2016р., про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі від 02.12.2016р. №02/12/2016 (а.с. 72).
Отже, Міністерство культури України зобов'язано було погодити відповідачу історико-містобудівне обґрунтування до 06.01.2017р. (включно).
Відповідно до частини 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу; днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або повноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010р. №77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» установлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Як вбачається протягом 10-ти робочих днів з дня закінчення строку для розгляду та прийняття рішення відповідач не отримав відповідного рішення про погодження від третьої особи.
Отже, суд вважає, що днем видачі третьою особою погодження історико-містобудівного обґрунтування об'єкту третьою особою було погодження третьою особою історико-містобудівного обґрунтування «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро» є 06.01.2017р. і вважається, що відповідачем вказане погодження було отримане в порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виконати умови пункту 3.10 Договору - передати один екземпляр належним чином погодженого історико-містобудівного обґрунтування «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Троїцька (колишня Червона) в районі будинку №37 в м. Дніпро» є безпідставно.
Оскільки вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 15 000 грн. 00 коп. є похідною від вимоги про надання погодження, то вона також є необґрунтованою.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
20.03.2017р.