про повернення позовної заяви
22.03.2017 Справа № 904/3186/17
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС", м. Дніпро
про тлумачення умов договору
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛУРГТРАНС" в якому просить розтлумачити зміст п. 3.1.1.11. та п. 3.1.1.12. Договору № 2045 від 20.04.2015р. з зазначенням наступного:
- чи підлягають застосуванню п. 3.1.1.11. Договору при нарахування плати за користування вагонами та виставленню відповідних рахунків по платі за користування вагонами, за час відволікання вагонів та знаходження їх у ремонтному депо для проведення ремонту;
- чи передбачає п. 3.1.1.12. Договору неможливість пред'явлення на адресу ПАТ "АМКР" рахунків по платі за користування вагонами. в разі порушення ТОВ "Металургтранс" строку, встановленого у п. 3.1.1.11. Договору при пред'явленні рахунків по платі за користування вагонами;
- чи включає поняття "знаходження", вживане в п. 3.1.1.11. Договору, період часу відволікання вагону для проведення ремонтних робіт.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено судовий збір лише в розмірі 1 600,00грн. (платіжне доручення №0600008790 від 10.03.2017р.)
Фактично позивач просить надати тлумачення змісту двох пунктів Договору: п. 3.1.1.11. та п. 3.1.1.12.
Таким чином, предметом позову є дві вимог немайнового характеру. Позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу.
Пунктом 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Суд зазначив, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю правовою природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин повернення позову для надання позивачеві можливості усунути допущені порушення не є порушенням його права на доступ до правосуддя, оскільки тимчасове обмеження відповідає чинному законодавству і не позбавляє права позивача на судовий захист.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,-
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- позовна заява з доданими до неї додатками на 163 арк., у тому числі платіжне доручення про сплату судового збору № НОМЕР_1 від 10.03.2017р. на суму 1 600,00 грн.
Суддя ОСОБА_1