про повернення позовної заяви
21.03.2017 Справа № 904/3136/17
Суддя Золотарьова Я.С. , розглянувши матеріали
за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бобринецького району, м. Бобринець, Кіровоградська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро
про зобов'язання виконати договір
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бобринецького району звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" про зобов'язання протягом 10 днів передати позивачу товар (скретч-картки), згідно видаткової накладної № 0094/0001240 від 16.12.2016 бензин А-92 Enerqy 160 літрів на суму 3 440,00 грн. та стягнути пеню у розмірі 55,44 грн. внаслідок невиконання грошового зобов'язання по оплаті товару в порядку в розмірі та в строки передбачені договором поставки від 16.12.2016 № 1.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи господарський суд встановив, що вказана позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В підпунктах 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до господарського суду позовної заяви майнового характеру
розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.17 у розмірі 1600 гривень.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При зверненні до господарського суду із позовом, позивачем заявлено дві позовні вимоги одна майнового характеру щодо стягнення пні у розмірі 55,44 грн., інша немайнового щодо зобов'язання виконати умови договору № 1 від 16.12.2016 шляхом передачі товару протягом 10 днів.
Таким чином, за розгляд кожної із зазначених вимог має бути сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн., згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а всього на загальну суму 3200 грн.
Як вбачається з платіжного доручення №8 від 02.03.2017, що додане до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн., що менше, ніж встановлено чинним законодавством.
Таким чином, доказів сплати судового збору у встановлено порядку та розмірі позивачем до суду не надано.
Пунктом 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
Всупереч вказаних вимог, позовна заява № 105 від 14.03.2017 не містить повного найменування відповідача (зазначено лише скорочену назву підприємства, без розшифровки абревіатури) та не зазначено ідентифікаційні коди сторін.
Відповідно до пункту 2 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів
Як вбачається з доданого до позовної заяви опису вкладення поштового відправлення від 15.03.2017, позивач не зазначив кому та на яку адресу направлено документи, при цьому в описі зазначено лише додатки до позову, а сама позовна заява відсутня.
Пунктом 6 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 р. № 799 передбачено, що відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім'я або на ім'я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає поштовий опис вкладення від 15.03.2017 як належний доказ направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" позовної заявки з додатками.
На підставі викладеного, керуючись п. 2, 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя ОСОБА_2