21 березня 2017 року Справа № 923/654/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р.
у справі№923/654/16
господарського судуХерсонської області
за позовомКомандитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія"
до1)Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", 2)Херсонської міської ради
провизнання права власності та зобов'язання до вчинення дій
за участю представників від:
позивачане з'явилися, були належно повідомлені,
відповідача-1не з'явилися, були належно повідомлені,
відповідача-2не з'явилися, були належно повідомлені
У червні 2016 року Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т.Компанія "Дніпро" і компанія" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" та просило суд визнати право власності на дві комплектні трансформаторні підстанції КТП - 1000, інвентарні номери 4020179 та 4020180, а також зобов'язати Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго", в особі уповноважених представників, надати позивачеві доступ до вказаних трансформаторних підстанцій, розташованих за адресою: м. Херсон, вул. Комунальна, 77, протягом двох тижнів, починаючи з двадцятого дня після видачі відповідного наказу по справі, для проведення робіт по демонтажу та їх вивезенню, та заборонити відповідачу чинити перешкоди при проведенні таких робіт.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.09.2016 р. (суддя - Задорожна Н.О.) позов задоволено. Визнано за Командитним товариством "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" право власності на рухоме майно - дві комплектні трансформаторні підстанції.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. (судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А.,. Поліщук Л.В.) рішення місцевого суду скасовано, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою, Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 27.12.1995 р. № 1150 "Про створення ВАТ "Компанія "Дніпро" за результатами розгляду документів наданих комісією з підготовки до приватизації державного підприємства Херсонського заводу "Кулон", підготовлених відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 та наказу регіонального відділення ФДМ України по Херсонській області від 31.10.1995 р. № 940, затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Херсонського заводу "Кулон"; створено ВАТ "Компанія "Дніпро" шляхом перетворення державного підприємства Херсонський завод "Кулон", код ЄДРПОУ 14313145, адреса: 325026, м. Херсон, вул. Робоча, 66 у відкрите акціонерне товариство, затверджено Статут ВАТ "Компанія "Дніпро".
За актом прийому-передачі державного майна від 29.12.1995 р. № 85 Регіональне відділення ФДМ України по Херсонській області (засновник) передало, а ВАТ "Компанія "Дніпро" прийняло майно цілісного майнового комплексу державного підприємства заводу "Кулон", код ЗКПО 14313145 загальною вартістю 1233725000000 крб. згідно акту інвентаризації станом на 01.10.1995 р.
Як вбачається з установчого договору та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.04.2015 р. Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т.Компанія "Дніпро" і компанія" є правонаступником ВАТ "Компанія "Дніпро".
Рішенням Херсонської обласної ради народних депутатів від 26.07.2001р. № 417 передано об'єкт спільної власності територіальних громад області - Херсонське комунальне підприємство "Херсонтеплокомуненерго" - до комунальної власності територіальної громади м. Херсона.
У наступному, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 04.09.2001р. № 323 створено міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" та затверджено його статут; передано до статутного фонду МКП "Херсонтеплоенерго" частки майна ДКП "Херсонтеплокомуненерго", КП "Корабелтеплоенерго", котельні МКП "Теплоенергожилкомплект", ЖЕК-9, котельні по вул. Комунальній, 77 (ВАТ "Компанія "Дніпро") згідно з розподільчим балансом; створено комісію з інвентаризації майна вищезазначених підприємства з метою визначення частки їх майна, що передається до статутного фонду МКП "Херсонтеплоенерго" та затверджено її склад.
За актом приймання - передачі будівлі, споруди і обладнання котельної ВО "Дніпро", що знаходяться по вул. Комунальній, 77 в м. Херсоні, були передані від МКП "Корабелтеплоенерго" до МКП "Херсонтеплоенерго".
Рішенням Херсонської міської ради від 14.12.2001р. № 394 затверджено акти приймання - передачі майна, яке приймається МКП "Херсонтеплоенерго" від:
- МКП "Херсонтеплокомуненерго" від 01.10.2001р.;
- МКП "Корабелтеплоенерго" від 01.10.2001р.;
- МКП "Теплоенергожитлокомплект" від 01.10.2001р.;
- Житлово - експлуатаційної контори № 9 від 10.10.2001р.;
- Управління капітального будівництва міськвиконкому від 01.10.2001р.
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.01.2007р. № 31 у власність територіальної громади міста Херсона в особі Херсонської міської ради передано будівлі та споруди котельні по вул. Комунальній, 77 у м. Херсоні, до складу якого включене спірне майно, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.01.2007 р.
Згідно з інвентаризаційним описом необоротних активів по службі функціонування Командитного товариства "ПП "ВАТ Компанія "Дніпро" і компанія" станом на 01.10.2015 р. спірне майно обліковується у нього на субрахунках № 105, 106, 104, 103, 1121.
30.11.2015 р. позивач звернувся до відповідача МКП "Херсонтеплоенерго" з листом № 1-9/116, у якому посилаючись на своє право власності виклав прохання визначити дату та час для надання йому доступу на територію котельної з метою демонтування та вивезення двох трансформаторних підстанцій, КТП-1000, інвентарні номери 4020179 та 4020180.
У відповідь на це звернення МКП "Херсонтеплоенерго" повідомило позивача, що трансформаторні підстанції, КТП-1000, інвентарні № 336 та № 338 обліковуються на його балансі та з питань передачі майна запропонувало звернутись до виконавчого комітету Херсонської міської ради, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Задовольняючи позов місцевий господарський суд керувався приписами ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 391, 392 ЦК України та виходив із того, що згідно інвентаризаційного опису основних засобів по цеху № 14 станом на 01.10.1995 р. у власність товариства для створення статутного фонду в обмін на акції у числі переданих основних фондів під порядковими номерами № 56 та 57 за інвентаризаційним № 4020179 передано комплекс трансформаторної підстанції КТП-1000, залишковою вартістю 52979222 крб., а також за інвентарним № 4020180 комплекс трансформаторної підстанції КТП-1000 залишковою вартістю 40250329 грн., у зв'язку з чим дійшов висновку, що належними доказами підтверджено факт передачі спірного майна у власність ВАТ "Компанія "Дніпро" для створення статутного фонду в обмін на акції товариства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що підстави для визнання за позивачем права власності на спірні трансформаторні підстанції відсутні.
Вищий господарський суд України погоджується з судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, за правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Право власності як і будь-яке інше суб'єктивне право виникає при наявності певних юридичних фактів, конкретних життєвих обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на первісні та похідні. До первісних підстав відносяться ті способи, за якими право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (ст. 331), переробка речі (ст. 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333), безхазяйна річ (ст. 335), набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336), знахідка (ст. 338), бездоглядна домашня тварина (ст. 341), скарб (ст. 343), набувальна давність (ст. 344), викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352), реквізиція (ст. 353), конфіскація (ст. 354). До похідних відносяться ті підстави, за якими право власності на річ виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом).
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Разом з тим, апеляційний суд вірно зазначив, що належних доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що спірне майно є власністю позивача, як правонаступника державного заводу "Кулон" та ВАТ "Компанія "Дніпро", останнім до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Спірні комплектні трансформаторні підстанції відносяться до інженерних споруд, прямим призначенням яких є забезпечення функціонування котельної та мазутної, розташованих по вул. Комунальній, 77 в м. Херсоні, і без цих трансформаторних підстанцій вказані об'єкти інженерної інфраструктури міста функціонувати не можуть, що сторонами не заперечується.
Між тим, судами установлено, що об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міста, зокрема, котельна вартістю 91266 млн. крб. та мазутна вартістю 8176 млн. крб., розташовані по вул. Комунальній, 77 у м. Херсоні, не підлягали приватизації та залишилися у позивача на правах оперативного управління.
Подані позивачем до матеріалів справи на підтвердження пред'явлених вимог інвентаризаційний опис основних засобів по цеху № 14 станом на 01.10.1995 р., в якому під № 56 та № 57 значаться по бухгалтерському обліку спірні комплектні трансформаторні підстанції, та інвентаризаційний опис необоротних активів по службі функціонування КТ "Приватне підприємство "В.А.Т.Компанія "Дніпро" і компанія" станом на 01.10.2015 р., в якому спірні трансформаторні підстанції під № 11 та № 12 обліковуються на субрахунках № 105, 106, 104, 103, 1121 по бухгалтерському обліку позивача, не є підставою для набуття права власності, оскільки є лише формою бухгалтерського обліку відображеного у фінансовій звітності.
Крім того, апеляційний суд вірно наголосив на тому, що вищевказані рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.01.2007 р. № 31 та свідоцтво про право власності від 23.01.2007 р. на будівлі та споруди котельні по вул. Комунальній, 77 в м. Херсоні, є чинними, оскільки ніким не оспорювалися, не скасовувалися та недійсними в установленому законом порядку не визнавалися, отже на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом належним власником спірного майна є територіальна громада міста Херсона в особі Херсонської міської ради.
За таких обставин правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірні трансформаторні підстанції відсутні.
Так як спірне майно не є його власністю, відсутні підстави і для задоволення позову в частині зобов'язання МКП "Херсонтеплоенерго", в особі уповноважених представників, надати позивачеві, в особі уповноважених осіб, доступ до вказаних трансформаторних підстанцій.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. у справі № 923/654/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді Ж. О. Корнілова
С. К. Могил