17.03.2017 Справа №607/2809/17
Провадження 1-кс/607/2173/2017
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010003277 від 21 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, а саме: 169 гривень, які були вилучені із столу, що знаходився у вітальній кімнаті наступними номіналами та серіями: 50 гривень - 2 шт.: 1) НА7419139, 2) КГ1261034; 20 гривень - 1 шт. - ПН 4019480; 10 гривень - 1 шт. - ХН5342819; 5 гривень - 7 шт.: 1) НА1231379, 2) СЕ3024642, 3) ПБ2852221, 4)СЄ5358327; 5) СД 7220625, 6) СБ6137561, 7) ПЄ0095111; а також із серванту вказаної кімнати грошові кошти в сумі 200 гривень, а саме: 100 гривень - 1 шт. - МЗ 4300299, 50 гривень - 2 шт.: 1) СП 3762837, 2) УГ 8000945 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 .
Необхідність накладення арешту на вищевказане майно слідчий обґрунтовує тим, що вилучені речі, зазначені в клопотанні, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме встановлення відомостей про особу та встановлення всіхобставин кримінального провадження.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Разом з тим, в порушення ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не вказано мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Так, слідчим у клопотанні не наведено доводів, які дають слідчому судді підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, з метою збереження якого необхідно накласти арешт, чи арешт необхідний з іншою метою, а саме забезпечення: спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання чи відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що в клопотанні слідчого не зазначено мети арешту майна відповідно до положень ст. 170 КПК України, тобто клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна- повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, який рахувати з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1