Справа 688/4217/16-ц
№ 2/688/127/17
Рішення
Іменем України
13 березня 2017 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді - Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилової Н.К.,
представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
у грудні 2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі ТОВ «Кей-Колект») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області (далі Шепетівський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Хмельницькій області), у якому просив звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами № 34 по вул.Винниченка в м.Шепетівка Хмельницької області, який перебуває під арештом на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції №40446199 від 30.10.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11379542000, за умовами якого останній отримав на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти. З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №91379 від 04.08.2008 року, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно - житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який розташований за адресою: вул.Винниченка, 34, в м.Шепетівка Хмельницької області.
Обтяження згідно з вищевказаним іпотечним договором відступлено ТОВ «Кей-Колект» та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек. 12.12.2011 року АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 свої права вимоги за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором.
31.08.2016 року при зверненні до нотаріуса, позивачу стало відомо, що на дане нерухоме майно накладено арешт відділом Державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №40446199, виданої 30.10.2013 року відділом державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції. А тому, позивач позбавлений права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Представник позивача за довіреністю № 8166 від 01.01.2017 року ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «Кей-Колект».
Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнав та суду пояснив, що рішенням суду з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором, вимоги за яким відступлено позивачу. Позивач має право звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, або в позасудовому порядку на підставі окремого договору відповідно до Закону України «Про іпотеку», що передбачено розділами 4 та 5 Договору іпотеки. Однак, позивач з пропозицією вирішити питання в позасудовому порядку до відповідачів не звертався. Отже, ні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, ні окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя на даний час не має. За заявою позивача з метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості постановою державного виконавця від 28.10.2013 року відкрито виконавче провадження №40446199, яка направлялась учасникам виконавчого провадження, в тому числі позивачу, разом із ідентифікатором для доступу до матеріалів виконавчого провадження, унесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Отже, про постанову державного виконавця про арешт майна боржника, накладеного в межах виконавчого провадження на виконання судового рішення про стягнення коштів позивач дізнався ще 30.10.2013 року, а не 31.08.2016 року у нотаріуса, як зазначено в позові. Звернув увагу суду на те, що з інформаційної довідки вбачається, що 10.03.2016 року нотаріусом за позивачем було зареєстровано право власності на домоволодіння по вул.Винниченка, 34 в м.Шепетівка, а тому вказана постанова державного виконавця не перешкоджала позивачу задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки та спростовує посилання позивача на те, що він лише 31.08.2016 року дізнався про накладений арешт. Крім того, оскільки ТОВ «Кей-Колект» знало про існування такого арешту з 30.10.2013 року, а з позовом звернувся лише 06.12.2016 року, то позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили.
Представник третьої особи Шепетівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Хмельницькій області ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що арешт на домоволодіння № 34 по вул.Винниченка в м.Шепетівка державним виконавцем накладався за заявою представника позивача як стягувача під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Шепетівським міськрайонним судом про стягнення заборгованості за кредитним договором з метою забезпечення вимог ТОВ «Кей-Колект» та гарантує йому пріоритет для задоволення цих вимог перед іншими стягувачами. Оскільки вимоги позивача ще не виконані, а у Шепетівському міськрайонному ВДВС ГТУЮ в Хмельницькій області відсутнє виконавче провадження, у якому державним виконацем звертається стягнення на майно для задоволення вимог стягувачів, які не є застоводержателями, у задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши пояснення представника відповідачів та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно із ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як встановлено в суді, 04 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11379542000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 62000 доларів США, що еквівалентно 300396 грн. 20 коп. на строк до 03.08.2015 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №91379 від 04 серпня 2008 року, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_1 передає в іпотеку нерухоме майно: жилий будинок з належними до нього надвірними спорудам, загальною площею 155,9 кв.м, який розташований за адресою: м.Шепетівка, вул.Винниченка, 34, Хмельницької області.
12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №1, за умовами якого до фактора ТОВ «Кей-Колект» перейшло право грошової вимоги до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникли на підставі первинних договорів і договорів забезпечення, в тому числі і за кредитним договором №11379542000 від 4 серпня 2008 року.
Також, за договором про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладеного 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», до позивача перейшло право вимоги за вищезазначеним договором іпотеки, що підтверджується випискою з Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12 грудня 2011 року.
З наданої позивачем ОСОБА_6 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №67013782 від 31.08.2016 року вбачається, що на предмет іпотеки - житловий будинок по вул.Винниченка, 34, в м.Шепетівка Хмельницької області, що належить ОСОБА_1, зареєстроване обтяження за №13690384 на підставі договору іпотеки від 04.08.2008 року, зареєстрованого у реєстрі за №4136.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2013 року, яке набрало законної сили 04 жовтня 2013 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11379542000 від 04 серпня 2008 року в розмірі 79037,83 доларів США, що еквівалентно 631749 грн. 38 коп.
За заявою ТОВ «Кей-Колект» від 24 жовтня 2013 року постановою державного виконавця відділу ДВС Шепетівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 від 28 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП №40446199, а потановою від 30 жовтня 2013 року - накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1
На підставі зазначеної постанови на предмет іпотеки - житловий будинок по вул.Винниченка, 34, в м.Шепетівка Хмельницької області, що належить ОСОБА_1, зареєстроване обтяження за №13690440.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийнята у зв'язку з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого Шепетівським міськрайонним судом 17 вересня 2013 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11379542000 від 04 серпня 2008 року в розмірі 79037,83 доларів США, що еквівалентно 631749 грн. 38 коп.
Постановою вищевказаного державного виконавця від 18 червня 2014 року виконавчий лист у виконавчому провадженні ВП №40446199 повернуто стягувачу ТОВ «Кей-Колект», оскільки домоволодіння № 34 по вул.Винниченка в м.Шепетівка, що належить боржнику, знаходиться в іпотеці, Законом України №1304-VІІ від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього закону заборонено звертати стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, а інше майно у боржника ОСОБА_1, на яке може бути звернено стягнення не виявлено. Вказаною постановою, арешт майна, накладений постановою у цьому ж виконавчому провадженні від 30 жовтня 2013 року, не скасований.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Тобто, іпотекодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону №606-ХІV від 21.04.1999 року, що діяв на час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №40446199 від 30.10.2013 року) визначено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не надано доказів того, що державним виконавцем звертається стягнення на майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що арешт накладено державним виконавцем на майно ОСОБА_1 під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Шепетівським міськрайонним судом про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11379542000 від 04.08.2008 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань по якому був переданий в іпотеку житловий будинок. Отже, арешт на іпотечне майно накладено постановою державного виконавця для задоволення вимог ТОВ «Кей-Колект», яке є стороною виконавчого провадження та за його ж заявою, наявні обтяження у виді арешту нерухомого майна не порушують права позивача як іпотекодержателя та гарантують йому пріоритет перед іншими стягувачами для задоволення вимог по кредитному договору №11379542000 від 4 серпня 2008 року за рахунок предмету іпотеки. В той же час, з наданої позивачем ОСОБА_6 довідки №67013782 від 31.08.2016 року слідує, що позивач 10.03.2016 року вже набув у власність житловий будинок №34 по вул.Винниченка в м.Шепетівка Хмельницької області на підставі договору іпотеки від 04.08.2008 року, зареєстрованому у реєстрі за №4136, що підтверджується номером запису про право власності 13690370.
Представник відповідача, заперечуючи проти вимог позивача, вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки арешт на будинок був накладений державним виконавцем 30 жовтня 2013 року, а позивач звернувся в суд з даним позовом лише 06 грудня 2016 року.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що на позовні вимоги про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна поширюється передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт (опис) належного їй майна.
Представником відповідача не надано та судом не встановлено доказів на підтвердження того, що про наявність постанови про арешт майна боржника позивач довідався саме 30.10.2013 року, як вказує представник відповідачів, а тому суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності.
З огляду на викладене вище, з урахуванням того, що позивачем не доведено, яким чином постановою про арешт майна боржника та оголошенням заборони на його відчуження від 30.10.2013 року у виконавчому провадженні №40446199 порушено, не визнано чи оспорено його права, свободи та інтереси, крім того, не встановлено цього і в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В. Козачук