23 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ЗакропивногоО.В., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Бородянської селищної ради Київської області про визнання неправомірними та скасування рішень, визнання безпідставною відмову передати у приватну власність квартиру та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2016 року,
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області (далі - ВК Бородянської селищної ради) від 19 вересня 2007 року їй була надана для тимчасового користування квартира АДРЕСА_1 з включенням її до фонду житла для тимчасового проживання.
Рішенням Бородянської селищної ради від 8 жовтня 2015 року зазначене рішення в частині включення квартири до житла для тимчасового проживання та надання її саме із даного фонду скасовано.
У подальшому вона звернулася до ВК Бородянської селищної ради із заявою про передачу їй квартири у приватну власність. Однак рішеннями виконкому селищної ради від 3 грудня 2015 року № 08/01 і № 08/02 їй було відмовлено у задоволенні цієї заяви, а квартира знову включена до новоствореного фонду житла для тимчасового проживання та надана їй у користування строком на один рік.
Вважала такі рішення незаконними, оскільки до фонду житла для тимчасового проживання можуть бути включені лише вільні жилі приміщення, а вона в ньому проживає з 2007 року та має право на його приватизацію.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ВК Бородянської селищної ради від 3 грудня 2015 року № 08/01 про виключення квартири АДРЕСА_1 із фондів житла для тимчасового проживання при ВК Бородянської селищної ради та включення її до вказаного фонду; рішення № 08/02 про відмову ОСОБА_4 у задоволенні заяви про передачу квартири у приватну власність, надання цієї квартири ОСОБА_4 з фонду для тимчасового проживання терміном на один рік з видачею відповідного ордера та укладенням договору найму.
Зобов'язано ВК Бородянської селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу їй у приватну власність зазначеної квартири та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2016 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 132-1, 132-2 ЖК Української РСР, п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 422 «Про затвердження порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання», належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для визнання оспорених рішень виконавчого комітету неправомірними, їх скасування, зобов'язання передати жиле приміщення у приватну власність позивачки.
Колегія погоджується з такими висновками та відхиляє доводи касаційної скарги про те, що фонд житла для тимчасового проживання було створено лише в серпні 2015 року.
Із матеріалів справи, зокрема, рішення ВК Бородянської селищної ради від 1 червня 2006 року № 32 (а.с. 11) вбачається, що ОСОБА_4 була вселена у квартиру АДРЕСА_1, тимчасово (до появи спадкоємців або передачі її у власність громади селища) і що це приміщення на той час належало померлому ОСОБА_5, а рішенням виконавчого комітету від 19 вересня 2007 року № 203 дане житло віднесене до тимчасового (а.с. 12-14).
Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
О.В. Закропивний С.Ф. Хопта