Справа№592/11697/16-ц
Провадження №2/592/453/17
17 березня 2017 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого Костенко В.Г.
секретар Антуфьєва В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення допомоги
Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 01.05.2015 року по 20.09.2016 року згідно заяв відповідачки призначав і виплачував їй допомогу внутрішньо переміщеним особам всього на загальну суму 14 733 грн. 33 коп.. Втім у зазначений період відповідачка мала на депозитному рахунку в банку вклад у розмірі якій перевищує 10-и кратний розмір прожиткового мінімуму, що виключало право на отримання допомоги. Пропонувалося відповідачці повернути отриману суму, але вона не повернула. Тому просить стягнути з відповідачки зазначену суму допомоги.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачка пояснила, що є вимушеною переселенкою з Авдіївки, тікала від війни. При приїзді їх розселили по кімнатах пансіонату. Кошти у сумі 18 000 грн., які привезла з собою вимушена була покласти на депозит, оскільки їх ніде було зберігати. Отримує допомогу як переселенець, але їй не роз'яснювали, що через наявність депозиту вона не мала права на допомогу. 18.07.2016 року кошти зняла з депозиту та витратила на відновлення зруйнованої квартири. Про закриття депозиту повідомила департамент та просила перерахувати допомогу. При ухваленні рішення поклалася на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований але підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 01.05.2015 року по 20.09.2016 року позивач призначив і виплачував відповідачці, згідно її заяв, допомогу внутрішньо переміщеним особам по 884 грн. у місяць. Всього сплачено допомоги на загальну суму 14 733 грн. 33 коп.
Також встановлено, що з 24.04.2015 року по 18.07.2016 року відповідачка мала депозитний вклад у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у розмірі 18 000 грн. Така сума перевищувала 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. У 2015 році такий розмір становив 12 180 грн., відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», якою визначений прожитковий мінімум 1218 грн.. У 2016 році - 13 780 грн., відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» - 1378 грн..
18.07.2016 року відповідачка подала позивачу заяву і повідомила про наявність депозиту. Також повідомила про залишок коштів на депозиту у розмірі 4000 грн. подавши відповідну довідку. Заявою просила припинити виплату допомоги.
Встановлені факти підтверджуються заявами відповідачки про призначення допомоги, довідками про взяття на обік переміщеної особи, рішеннями позивача про призначення допомоги, депозитним договором, довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», копії яких додані до матеріалів справи,/а.с.6-40/ розрахунком./а.с.45/
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 2, 5, 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України.
Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» встановлено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Цією постановою також затверджений відповідний Порядок надання такої допомоги.
Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли особа має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до п. 11 Порядку суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Відповідно до п. 12 Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги. Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
У відповідність до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
З наведених положень нормативно-правових актів та встановлених обставин вбачається, що вимушено переміщенні особи мають право на отримання щомісячної допомоги з повними обмеженнями. Надання такої допомоги повинно бути належним чином забезпечене органами місцевого самоврядування. Департамент повинний був належним чином відреагувати на заяву відповідачки про припинення виплати допомоги 18.07.2016 року, вчинити дії щодо припинення та можливого відновлення виплати допомоги. Після припинення виплати допомоги відповідачка вочевидь мала право на отримання щомісячної допомоги, як внутрішньо переміщена особа.
Зазначені обов'язки держави повинні бути виконані відповідно до принципу «належного урядування», як зокрема визначено у рішенні у справі «Рисовський проти України», п.71. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic)
Ураховуючи наведене з відповідачки слід стягнути отриману допомогу у період коли вона мала кошти на депозитному рахунку у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, тобто у період з 01.05.2015 року по 18.07.2016 року. Таким чином з відповідачки слід стягнути 12 889 грн. 29 коп. виплаченої допомоги.
У задоволенні позову у іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача компенсацію витрат пропорційно задоволеної частини, що становить 1 205 грн. 53 коп..
На підставі зазначеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України суд,
Позов Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради 12 889 грн. 29 коп. виплаченої допомоги, 1 205 грн. 53 коп. відшкодування витрат, а всього 14 094 грн. 82 коп..
Відмовити у задоволенні позову у іншій частині за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду. Особою, яка була відсутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в десятиденний строк з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 22.03.2017 року.
Суддя В.Г. Костенко