Ухвала
іменем україни
02 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., ПисаноїТ.О., Попович О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії Козятинського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргамиДержавної казначейської служби України, заступника прокурора Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року та касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії Козятинського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ (далі - ліквідаційної комісії Козятинського РВ УМВС), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 23 лютого 2003 року приблизно о першій годині ночі він повертався додому з весілля своєї сестри. Біля магазину, розташованого по АДРЕСА_1 його було затримано працівниками міліції, які вимагали від нього купити для них пива та цигарок. Після того, як він відмовився задовольнити ці вимоги вони доставили його до Козятинського районного відділу міліції.
Зазначав, що дільничний інспектор Попівнюк В.І. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 178 КУпАП України і ним же було накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, а черговим райвідділу ОСОБА_6 його було поміщено в камеру для тимчасового затримання, звідки його звільнили лише о 7 год 30 хв.
Такі дії працівників міліції були неправомірними, оскільки він не вчиняв жодних правопорушень. Він переніс моральні страждання, нервовий стрес, в нього погіршились стосунки зі своєю матір'ю та дівчиною, був підірваний авторитет серед жителів м. Козятин які його знають. Він тривалий час зазнавав поневірянь відновлюючи справедливість, йому було відмовлено у працевлаштуванні.
Окрім цього, послідуючі дії працівників Козятинського районного відділу внутрішніх справ, які знищили адміністративну справу відносно нього, позбавили його на доступ до суду та надання доказів на підтвердження незаконності затримання та притягнення до адміністративної відповідальності.
Такі дії працівників міліції привели його до стану розпачу та поневірянь, відчуття несправедливості.
Враховуючи викладене та ураховуючи уточнення, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000 грн, а також зобов'язати Козятинський РВ УМВС принести публічне вибачення в друкованих засобах масової інформації.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державним Казначейством України з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету на користь ОСОБА_4 40 000 грн у відшкодування моральної шкоди і 8 880 грн за проведення судово-психологічної експертизи.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року змінено та викладено його резолютивну частину у наступній редакції: стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 10 000 грн та 8 800 грн за проведення судово-психологічної експертизи.
Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційних скаргах Державна казначейська служба України та заступник прокурора Вінницької області просять скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій, правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачу завдано моральну шкоду, яку він зазнав у зв'язку з неправомірними діями працівників Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області, що підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Також, судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що присуджена сума відшкодування моральної шкоди є завищеною та підлягає зменшенню, оскільки судом першої інстанції неправильно були застосовані норми матеріального права щодо розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш, аніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до її надмірного збагачення за рахунок держави.
Крім того, правильними є висновки судів про те, що норми цивільного кодексу не містять положень щодо такого способу захисту особистого немайнового права, як публічне вибачення, а тому судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову в цій частині.
Щодо вимог позивача про постановлення окремої ухвали щодо виявлених на його думку порушень закону та міжнародних абсолютних прав людини, суди обґрунтовано вважали, що відсутні підстави для їх задоволення.
Докази та обставини, на які посилаються заявники в касаційних скаргах, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги Державної казначейської служби України, заступника прокурора Вінницької області та ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Коротун
Т.О.Писана
О.В.Попович