іменем України
Справа № 177/1880/16-к
Провадження № 1-кп/210/156/17
"20" березня 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого-адвокат- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12016040450000645 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта базова загально-середня; не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має; не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає фактично за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:
1) 19.10.2010 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області за ст. ст. 289 ч.2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі. 25.04.2012 звільненого з Божковської виправної колонії № 16 Полтавської області на підставі постанови Полтавського районного суду, за ст. 107 КК України від 25.04.2012 р., умовно-достроково на 1 рік 8 місяці 18 днів.
2) 21.12.2015 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.1, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з випробувальним терміном на 1 рік, із застосуванням примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання в КЗ «Криворізька центральна районна лікарня» ДОР,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд, -
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженим, останній раз 21.12.2015 р. Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.1, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з випробувальним терміном на 1 рік, із застосуванням примусових заходів медичного характеру, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання в КЗ «Криворізька центральна районна лікарня» ДОР, маючи не зняту непогашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та повторно, під час випробувального терміну, вчинив умисний корисливий злочин.
Так, ОСОБА_5 , в період часу з 00:00 год до 00:30 год. 18.07.2016, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на здійснення таємного викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 , скориставшись відсутністю очевидців та потерпілого, через відчинені ворота проник на територію вказаного домоволодіння.
Перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 через незамкнені двері проник в середину гаражного приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_6 а саме: бензопилу «Элпром ЭБП-5000», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1829 від 05.08.2016 року становить 1411 гривень 20 копійок, шуруповерт «dewalt DCD 995» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1829 від 05.08.2016 року становить 1706 гривень 18 копійок, перфоратор «Maktec MT 870» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1829 від 05.08.2016 становить 1564 гривень 48 копійок та болгарку «DWT WS 125S» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1829 від 05.08.2016 становить 572 гривень 16 копійок.
Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майно зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 5254 гривень 02 копійки.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені 18.07. 2016 року інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, підтвердив події, факти та обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, їх не оспорював. Цивільний позов визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому злочині, просить суворо його не карати.
Суд, враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненому злочині, згоду учасників судового засідання, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував в обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку
Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, вважає що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими, та згідно з ст.ст. 85, 94 КПК України, вважає, що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_5 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №198 від 25.08.2016 року, згідно якого, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час скоєння даного кримінального правопорушення та по теперішній час мав легку розумову відсталість в ступені помірної дебільності з порушенням поведінки, при вчиненні даного кримінального правопорушення не міг в повному обсязі усвідомлювати свої дії та керувати ними. По своєму психічному стану не може в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час скоєння ним кримінальних правопорушень в стані тимчасового хворобливого порушення психічної діяльності не перебував, мав легку розумову відсталість в ступені помірної дебільності з порушенням поведінки та по своєму психічному стану не міг в повному обсязі усвідомлювати свої дії та керувати ними. У випадку засудження ОСОБА_5 , рекомендовано застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку в тому числі і в місцях позбавлення волі. (Т.1 а.с. 77-82)
Виходячи з вищевказаного, суд визнає ОСОБА_5 обмежено осудним, оскільки судом встановлено, що він під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний в нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Відповідно до п. 8 даної Постанови, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов'язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язане, - на психіатричні заклади охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 504 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , визначає щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який раніше судимий (Т.1 а.с.57-61), вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, офіційно не працює, не одружений, осіб на утриманні не має, за місцем проживання характеризується негативно (Т.1 а.с.56), перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2016 року з приводу легка розумова відсталість в ступені помірної дебільності з порушенням поведінки (Т.1 а.с. 531), у лікаря - нарколога під наглядом не перебуває (Т. 1 а.с. 52).
Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку, призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому враховує, що обвинувачений вчинив злочин у період іспитового строку, за вказаних обставин, виправлення ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, необхідним застосувати ч. 1 ст. 71 КК України та до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Криворізького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2015 року, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Питання речових доказів, вирішити у відповідності до ст. 100 КК України.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 20, 93, 94 КК України, ст. 504 КПК України, беручи до уваги висновок судово-психіатричної експертизи №198 від 25.08.2016 року, суд, вважає застосувати до ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Клопотань про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого не надходило.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_5 призначити покарання за сукупністю вироків приєднавши частково до покарання, призначеного цим вироком, невідбуту частину покарання призначеного вироком Криворізького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2015 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.
Застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати, з дня набрання вироком законної сили ОСОБА_5 взяти під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати від дня його затримання в порядку виконання цього вироку.
Речовий доказ - бензопила марки «Елпром ЕБП-5000», шуруповерт марки «dewalt DCD 99», перфоратор «Maktec MT 870» та болгарку «DWT WS 125S», необхідно - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_6 , дозволивши використовувати та розпоряджатися нею на власний розсуд.
Витрати на залучення експерта відсутні.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1