Справа №592/669/17
Провадження №2-а/592/137/17
20 березня 2017 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря - Павлович Ю.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.01.2017 р. інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Суми лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про адміністративне правопорушення серія АР №721159 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до цієї постанови він 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Героїв Крут керував автомобілем НОМЕР_1 та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.1а ПДР України, за що застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказану постанову вважає протиправною. Так, у вказаний у постанові день і час він знаходився в автомобілі в якості пасажиру, автомобілем не керував, не порушував ОСОБА_4 дорожнього руху. Вимога відповідача пред'явити посвідчення водія була неправомірною. У постанові зазначено його посвідчення водія. До постанови не надано жодних доказів, вказане у постанові нічим не підтверджується. Просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.01.2017 р. серії АР № 721159 відносно нього відповідачем, а справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги з наведених підстав підтримав і просив задовольнити. Суду пояснив, що 07.01.2017 р. відпочивали у нічному клубі в ТРЦ «Лавина» знайомому було погано і з метою відвезти його у лікарню попросили таксиста сісти за кермо його автомобіля. Екіпаж поліцейських надав допомогу автомобілю виїхати з замету і вони поїхали по проспекту М.Лушпи, далі на повороті на вул. Героїв Крут поліцейські через гучномовець вимагали зупинитися, автомобіль зупинився. Він був на задньому пасажирському сидінні з знайомим якому було погано, за кермом був таксист, але після зупинки саме у нього почали вимагати посвідчення водія. На вимогу поліцейських він повідомив, що не водій і посвідчення не повинен надавати, потім автомобіль почав рухатися, поліцейський намагався зупинити - пошкодив ногу. Їх повалили на сніг наділи кайданки і відвезли у відділення поліції, де інспектор поліції склала відносно нього постанову.
Представник позивача позов за наведених підстав підтримав і просив задовольнити. Зазначив, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_5, окрім постанов по ст. 126 КУпАП було складено також протоколи за ст. 130 КУпАП. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09.03.2017 р. провадження у справі за ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнали.
Відповідач ОСОБА_3 суду пояснила, що вона перебувала у екіпажі, який біля ТРЦ «Лавина» допоміг автомобілю в якому був позивач виїхати з замету. Коли автомобіль поїхав вони зрозуміли, що водій автомобіля має ознаки алкогольного сп'яніння і поїхали за ним, автомобіль зупинили на вул. ОСОБА_7. Напарники попросили ОСОБА_1 пред'явити посвідчення водія, він відмовився, потім виник конфлікт і на напарника наїхав автомобіль. Згодом пасажирів автомобіля відвезли у відділення поліції, де вона на позивача склала постанову за ст. 126 КУпАП.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено такі обставини.
07.01.2017 року в м. Суми, вул. Першотравнева, 21 інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Суми лейтенантом поліції ОСОБА_3 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 721159 відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до постанови ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Героїв Крут керував автомобілем та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п.2.1 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 5).
Позивач, заперечуючи факт здійснення ним правопорушення, зафіксованого в оскаржуваній постанові посилається на відсутність будь-яких належних доказів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є формальним, отже вчинення цього проступку вважається закінченим, з моменту відмови водія від пред'явлення посвідчення водія.
Відповідно до пункту 2.1. ОСОБА_4 дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (далі - ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
ОСОБА_4 засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 07.01.2017 р. відпочивав у нічному клубі, ОСОБА_1 попросив відвезти товариша до лікарні, за кермо попросили сісти водія таксі, які стоять біля торгового центру. З замету виїхати допомогли поліцейські, які потім на вул. Героїв Крут почали наздоганяти їх автомобіль, вони зупинились. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, позивач з хлопцем якого везли у лікарню - на задньому. Потім на нього також було складено постанову за ст. 126 КУпАП та протокол за ст.130 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що під час патрулювання у м. Суми біля ТРЦ «Лавина» 07.01.2017 р. зустріли позивача на автомобілі Toyota Camry, допомогли виїхати із замету. Потім коли автомобіль з пасажирами поїхав вони сіли у патрульний автомобіль і у них виникла підозра, що у позивача є ознаки алкогольного сп'яніння. Вони почали їхати за автомобілем позивача, який збільшив швидкість, зупинили його на вул. ОСОБА_7. Після зупинки автомобіля позивач вийшов з правого заднього пасажирського сидіння. Оскільки у них була підозра про наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 він разом з напарником ОСОБА_9 попросили позивача пред'явити водійське посвідчення, але він відмовив. Потім автомобіль почав рухатися заднім ходом наїхав на напарника, вони застосували до позивача заходи примусу і відвезли у відділення поліції, де напарниця винесла постанову.
З наданих суду відповідачем відеозаписів з нагрудної камери поліцейських вбачається, що після зупинки транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Героїв Крут позивач вийшов з заднього пасажирського сидіння, однак доказів, що він перебував за кермом, тобто був водієм суду не надано. Зокрема з відеозапису вбачається, що під час розмови позивача з поліцейськими з водійського сидіння вийшла інша особа.
При цьому з відео вбачається, що при зупинці автомобіля інспектори вказують на можливість зміни місць пасажирами, оскільки ОСОБА_1 вийшов не з водійського місця.
Оскільки ОСОБА_1 не був за кермом транспортного засобу Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Героїв Крут - підстав вимагати в особи пред'явлення ним посвідчення водія у поліцейського не було.
ОСОБА_7 того, 07.01.2017 р. у м. Суми, вул. Першотравнева, 21 інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Суми лейтенантом поліції ОСОБА_10 складено постанову про накладення адмінінстративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 915187 відповідно до якої до ОСОБА_5 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до постанови ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. в м. Суми по вул. Героїв Крут керував автомобілем та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п.2.1 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 12).
Тобто, за керування одним і тим самим автомобілем НОМЕР_1 в один і той же час 07.01.2017 р. о 22 год. 15 хв. по вул. Героїв Крут у м. Суми різними інспекторами поліції було винесено різні постанови на двох різних водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5
Аналогічні обставини встановлені постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09.03.2017 р., якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрито у зв'язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу, що вимогу до позивача пред'явити посвідчення водія було пред'явлено інспекторами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по вул. Героїв Крут у м. Суми, а справу по суті розглянуто та винесено постанову не інспекторами, які фактично на думку відповідача виявили правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а вже інспектором поліції ОСОБА_3 по вул. Першотравнева, 21 у Сумському відділу поліції ГУНП в Сумській області, що не узгоджується з положеннями п.п. 4, 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853 та ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП.
За наведених обставин слід дійти висновку, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.1 а ПДР України, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що саме ним не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення п. 2.1 а ОСОБА_4 дорожнього руху та ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
З огляду на встановлені факти, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності необхідних доказів порушень позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позов слід задовольнити - визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.01.2017 р. серії АР № 721159 відносно ОСОБА_1, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Суми лейтенантом поліції ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Що стосується позовної вимоги про закриття провадження по справі за відсутності події і складу правопорушення, то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, оскільки відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Поряд із цим даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, являється спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних вимог виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.
Керуючись ст.ст. 126 ч. 1, 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 10 - 11, 70 - 71, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.01.2017 р. серії АР № 721159 відносно ОСОБА_1, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Суми лейтенантом поліції ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В іншій частині вимог - відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.М. Косолап