Справа № 171/993/16-к
1-кп/171/32/17
21 березня 2017 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016040410000402 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше судимої, у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України,
встановив:
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання вмотивовано тим, що обвинувачена скоїла злочин після засудження її до покарання у вигляді громадських робіт. На досудовому слідстві міра запобіжного заходу до обвинуваченої не обиралася, але під час розгляду кримінального провадження обвинувачена, будучи належним чином повідомленою про дату судового засідання, в судові засідання не з'являлася, за місцем проживання була відсутня, її місце знаходження не було встановлено, на підставі чого судом двічі було оголошено розшук обвинуваченої. 21.03.2017 року обвинувачена була розшукана та доставлена в судове засідання. На думку прокурора, вказані обставини свідчать про те, що обвинувачена переховується від суду. Враховуючи особу обвинуваченої, просить обрати йому запобіжний захід - тримання під вартою.
Обвинувачена не заперечує щодо обрання запобіжного заходу, але просить обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що на розгляді в Апостолівському районному суді перебуває кримінальне провадження у скоєнні обвинуваченою ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.389 КК України.
Будучи належним вином повідомленою про дату та час розгляду справи, обвинувачена ОСОБА_4 не з'являлася в судові засідання без поважних причин, за місцем проживання була відсутня, що стало підставою для оголошення його розшуку. 28.11.2016 року обвинувачена ОСОБА_4 була розшукана та доставлена до Апостолівського районного суду. Обвинувачена була повідомлена про те, що розгляд справи призначено на 16.12.2016 року, але обвинувачена в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, на підставі чого судом було постановлено ухвалу про привід обвинуваченої в судове засідання на 12.01.2017 року. Привід обвинуваченої не виконано в зв'язку з тим, що місце проживання та перебування ОСОБА_4 не встановлено. Ухвалою суду від 12.01.2017 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 21.03.2017 року обвинувачена розшукана та доставлена в судове засідання.
У відповідності до вимог ст.178 КПК України суд враховує тяжкість покарання за вчинення вищевказаних злочинів, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, вік та стан здоров'я ОСОБА_4 , яка є працездатною, відсутність сім'ї та утриманців, відсутність постійного місця роботи, поведінку обвинуваченої та її ухилення від суду.
Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Враховуючи дані щодо особи обвинуваченої, зазначені вище, та обставини справи суд приходить до висновку, що дійсно існує ризик переховування обвинуваченої від суду.
Врахувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти її спробам переховуватися від суду.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_4 раніше засуджувалася, переховується від суду, в зв'язку з чим двічі оголошувався розшук обвинуваченої.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Такою сумою застави суд визначає 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32000 гр., що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.331, 176-184, 186-187, 193-194, 196-197, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, тобто до 19 травня 2017 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.
Визначити заставу у розмірі 32000 гр., яка може бути внесена як обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя: