Справа № 515/224/17
Провадження № 3/515/485/17
Татарбунарський районний суд Одеської області
Іменем України
20 березня 2017 р. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі судді Тимошенка С.В., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, йо- го представника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли із взводу роти ДПС ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою осві- тою, одруженого, працюючого за наймом, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 го району Одеської області,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 грудня 2016 року близько 01 год.40 хв. на 145 км автодороги М-15 Одеса-Рені неподалік с. Спаське Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ моделі 2105, реєстраційний № НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від тестуван- ня за допомогою приладу «Дrager» та проходження медичного обстеження на предмет стану сп'я- ніння в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Пра- вил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.03.2017 р. свою провину не визнав, пояснивши, що ве- чором 28.12.2016 р. виїхав з м.Одеси в с.Струмок, віз продукти харчування хворій матері. Разом з ним їхало двоє людей - його брат та колега по роботі. Спиртні напої він не вживав, а в с.Заря Са- ратського району випив пляшку безалкогольного пива. Біля с.Баштанівка його зупинили праців- ники поліції, оскільки у керованому ним автомобілі не горів задній габарит. Йому запропонували пройти огляд на стан спяніння, але він відмовився, оскільки вважав це зайвим. Працівники поліції склали стосовно нього адмінпротокол, після чого за кермо його автомобіля сів один з інспекторів і вони заїхали в с.Спаське, біля перехрестя на с.Струмок працівник поліції вийшов, а вони поїхали додому.
Громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у протоколі про адміністративне правопоруше- ння записані в якості свідків, підтвердили те, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився про- ходити медичний огляд на стан сп'яніння в установленому порядку, що слідує з пояснень зазначе- них осіб (а.с.3,4).
Свої пояснення ОСОБА_4 підтвердив і в судовому засіданні при допиті його в якості свід- ка.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - інспектори полі- ції - пояснили, що у зв'язку з наявністю у порушника ознак алкогольного сп'яніння йому було зап- ропоновано пройти тестування та медичний огляд на стан сп'яніння, але він відмовився, зазначив- ши, що випив одну пляшку пива. Про те, що пиво безалкогольне, порушник не повідомляв.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дав показання аналогічні свідченням порушника.
Факт відмови порушника від проходження тестування та медичного огляду підтверджується та- кож протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 156529 від 29.12.2016 р.; пояс- неннями порушника, в яких він зазначив, що випив пляшку пива і відмовився їхати у лікарню для медичного огляду на стан сп'яніння; рапортом інспектора Унгуряна С.Ю.; відеозаписом (а.с.1,2,5, 6).
На думку суду, не знайшов свого підтвердження факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Його пояснення про вид та кількість вжитого напою нічим не спростовуються. Тоді як висновок посадової особи про наявність у порушника ознак алкоголь- ного сп'яніння об'єктивними доказами не підтверджуються. Тому є правові підстави вважати не доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортом у стані сп'яніння.
Разом з тим ухилення осіб, керуючих транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому в діях ОСОБА_1 вба- чаються ознаки складу зазначеного правопорушення. У суду викликає здивування відмова пройти тестування на стан сп'яніння, оскільки, як за поясненнями порушника, він вжив безалкогольне пиво.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушни- ка, ступень його вини та всі обставини справи.
Згідно зі ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провад- женні по справі про адміністративне правопорурушення у разі винесення судом (суддею) постано- ви про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стяг- нення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір”, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністратив- ні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 притягти до відповідальності, що передбачено ч.1 ст.130 Коде- ксу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відраховувати з дня вилучення посвідчення водія серії ВАА № 798312 категорії «ВС» - з 29 грудня 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністратив- ні правопорушення (штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення судо-вого збору - 1 рік.
Суддя Тимошенко