Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2045/15-ц
Номер провадження: 2/511/5/17
21 березня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Ільяшук А. В.,
секретаря Войнікової Л.Ф.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача 1, яка є відповідачем 2 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом голови правління Роздільнянської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, ціна позову 200 000 гривень, -
27 липня 2015 року позивач, як голова правління Роздільнянської районної спілки споживчих товариств, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_4 /Опанасівни, ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з них на його користь моральну шкоду сумі 200 000, 00 гривен та суму судового збору розмірі 243,60 гривен. Свої вимоги мотивує тим, що 19 червня 2015 року біля 19 годин 00 хвилин на подвір'ї багатоповерхового будинку №51 розташованого за адресою: місто Роздільна вулиця Леніна Одеської області ОСОБА_4, та ОСОБА_2 маючи намір на здійснення дій, що порочать честь та гідність, спричиняють душевні страждання, образливо чіплялися до позивача - інваліда 2 групи, голови правління Роздільнянської районної спілки споживчих товариств (далі Роздільнянська РССТ), який змушений був прибути до вищевказаної адреси. Порушуючи громадський порядок і спокій громадян, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,, якій 84 роки, та ОСОБА_2 за допомогою металевої драбини вилізли на стіну другого поверху багатоповерхового будинку та приклеїли за допомогою липкої ленти паперові плакати «з різними написами» на прилад кондиціонеру марки Mitsubishi Elektric PCQ -RP 140 KAQ, зовнішній блок кондиціонера PUH -P 140 YHA, що належить на праві власності Роздільнянському міському споживчому товариству (далі Роздільнянське МСТ) і встановлений згідно усіх санітарних норм та правил. Після чого позивач звернувся для захисту своєї честі та гідності, як депутата районної ради, до правоохороних органів з метою припинення порушення громадського порядку. Роздільнянське МСТ встановило кліматичне обладнання марки Mitsubishi Elektric PCQ -RP 140 KAQ та зовнішній блок кондиціонера PUH -P 140 YHA на зовнішню стіну будинку №51-А квартири №1 по вулиці Леніна міста Роздільна та має дозвіл на встановлення кондиціонера на наружній стіні квартири від громадянки ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: місто Роздільна вулиця Леніна 51- А кв.1, а також рішення Роздільнянської міської ради №84 від 30.08.2013 року про надання згоди на встановлення кондиціонера. Відповідачі в серпні 2013 року та в липні 2014 року зверталися до Роздільнянськох міської ради, в районну раду та стверджували, що кондиціонер розташований на стіні їх квартири. Роздільнянське РССТ зверталося до органу санепідемслужби про проведення перевірки рівнів шуму кондиціонеру. 01 квітня 2014 року власником кондиціонеру встановлено «шумоуловлюючий» екран та здійснено всі заходи по запобіганню будь-яких шкідливих впливів, що можуть впливати на нормальний спосіб життя громадян. В липні 2014 року Роздільнянське МСТ зверталося до Роздільнянського МВЛД ДУ «Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби» України» про проведення перевірки рівнів шуму кліматичного обладнання. В позові вказує, що відповідачі продовжують свої зухвалі дії, які супроводжуються особливим цинізмом, а саме: складанням постійних скарг, провокуванням скандалів, як біля місця проживання ОСОБА_3, так і в приміщенні магазину Гастроном №10 в присутності покупців, що викликає незручне становище в суспільстві та підриває його роками набутий авторитет. Зухвала поведінка відповідача 2 виразилася у написанні скарг до «Народної партії», де остання вказує на неправдиву інформацію, що позивач для своїх особистих потреб встановив, маючи повноваження депутата міської ради міста Роздільна, кліматичне обладнання, що не є правдою, так як позивач має за місцем його проживання кліматичне обладнання та не приходить до квартири ОСОБА_2. щоб комфортно себе почувати в літній період року при високій температурі повітря. Відповідачі спричинили позивачу моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього. Довгий час він знаходиться в стані стресу та моральних страждань, не може повноцінно вести життя та працювати, знаючи, що свої протиправні дії відовідачі не припинять. Він перестав спокійно спати, хвилюючись та міркуючи, як вирішити проблеми з відповідачами. Все це спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав нервово відноситися до оточуючого світу та людей, його підлеглих, які розраховують на нього, як на голову правління Роздільнянської РССТ. Його ділові стосунки з цього приводу були поставлені під удар, що призвело до критичного стану. Позивач намагався знайти з відповідачами компроміси щодо мирного врегулювання неіснуючої проблеми, яка ніяким чином не має до них відношення. Вказує, що моральна шкода спричиняється йому тривалий час з 20 травня 2013 року та по день подачі позову (більше двох років). Йому спричинено тяжку психологічну травму та психологічний розлад, довгий час прийшлось переносити тяжкі моральні страждання, довгий час позивач знаходиться в тяжкому хворобливому стані, не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, порушилися зв'язкі із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя. Тривалий стрес привів до нервового розладу, постійної головної болі, відсутності здорового сну, що призвело до додаткових моральних страждань, адже він є інвалідом другої групи. Згідно статт 23 Цивільного одексу України він має право на відшкодування моральної шкоди та стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. Тому він звернувся до суду щодо захисту його порушених прав.
Ухвалою суду від 24.12.2015 року провадження по справі було зупинено до розгляду Роздільнянським районним судом Одеської області справи №511/2731/15-а.
27.09.2016 року за ініціативою суду провадження по справі відновлено у зв'язку із набранням законної сили постановою суду від 07.07.2016 року по адміністративній справі №511/2731/15-а..
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити повністю. Підтвердила суду обставини, викладені у позові, а також зазначила, що протиправні дії та поведінка відповідачів продовжуються і не припинилися, незважаючи на розгляд даного позову судом. 20.03.2017 року (вх.№2383/17) від імені позивача подала клопотання, в якому той просив долучити до справи копії скарг відповідачів, які, на його думку, надумані самовільно та направлені до різних компетентних органів; просив винести ухвалу про добровільне - за власною ініціативою спростування інформації редакцією засобу масової інформації; стягнути в самому мінімальному розмірі моральну шкоду (а.с.204-208).
Заяв про збільшення або зменшення розміру позовних вимог згідно ст.31 ЦПК України позивач та його представник суду не надавали.
Відповідач 1 - ОСОБА_4 позов не визнала повністю, неодноразово надавала суду письмові заперечення та пояснення (з фото таблицею), які долучені до матеріалів справи (а.с.150-154, 174-177, 214-221). Відповідач 1 заперечує наявність у неї конфлікту з позивачем, а також те що вона якимсь чином образила його та її поведінка призвела до настання небажаних наслідків для здоров'я чи життя останнього. Вона вважає, що позивач опосередковано, як голова Роздільнянського РССТ, причетний до встановлення вказаного у позові кліматичного обладнання, тому зверталась до нього із заявами про вирішення питання стосовно переносу зовнішнього блоку кондиціонера на безпечне місце, а оскільки він відповідав письмово на її звернення, вважала, що він ухиляється від вирішення даної проблеми. Крім того, вона зверталася до позивача, як депутата Роздільнянської районної ради, із заявами та зверненнями щодо вирішення проблеми, пов'язаної із установкою та використанням даного обладнання та вважала, що він, як представник громади, має їй допомогти, але до теперішнього часу обладнання працює та створює шум та інші незручності для неї та мешканців її квартири. Коли всі міри впливу на позивача виявилися безрезультатними, вони з донькою, відповідачем 2, 19.06.2015 року в вечірній час вивісили на зовнішній блок кондиціонера листівки з проханням до ОСОБА_3 дослухатися до їх проблеми та вирішити її. В цій листівці, яка долучена до позову, не міститься образливих, принижуючих честь та гідність позивача слів, а лише оціночні судження, слова-звернення до його честі та совісті, як людини, голови Роздільнянської РССТ та депутата. Відпоаідач 1 зверталася до суду з адміністративним позовом про скасування рішення виконкому міської ради про надання дозволу на установку кондиціонера у Гастрономі №10 за вказаною у позові адресою, та постановою суду від 07.07.2016 року по справі №511/2731/15-а - її позов частково задоволено та оскаржуване рішення скасовано, тобто твердження позивача про те, що кондиціонер був встановлений на законних підставах, не відповідає дійсності. ОСОБА_4 просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 - ОСОБА_2 позов не визнала повністю, та, як представник ОСОБА_4 за довіреністю, підтримала також позицію відповідача 1 щодо обставин справи. Спростувала, що вона особисто якимсь чином спричинила моральну шкоду позивачу, оскільки її поведінка в даних обставинах носила характер самозахисту та захисту своєї матері - дитини війни, особи похилого віку, яка вимушена була страждати від незаконної установки кондиціонера в безпосередній близькості до вікон її квартири, що унеможливлювало у літній період часу провітрювати квартиру та дихати свіжими повітрям. Зовнішній блок кондиціонера створює шум, рівень якого є недопустимим, що підтверджується доказами, наданими суду. Оскільки позивач у телефонних розмовах з нею та при особистих зустрічах з нею стверджував, що кондиціонер «стояв і буде стояти», вона вважала, що вказане обладнання належить позивачу. Її звернення до позивача, як голови Роздільнянської РССТ, депутата Роздільнянської районної ради, до вищестоящих органів влади та місцевого самоврядування, спілкування у мережі «Інтернет» з народним депутатом України ОСОБА_6, стосувалися незаконної установки кондиціонера та вирішення питання щодо його демонтажу. Вона чи її мати жодним чином не хотіли образити позивача чи спричинити йому моральні страждання. У листівці, яку вони вивісили на зовнішній блок кондиціонера, містяться оціночні судження, та заклики до позивача, як людини та публічної особи, з метою вирішення наболілої проблеми. Відповідач 2 наголошує на тому, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження вини відповідачів у спричиненні йому матеріальної чи моральної шкоди, розміру моральної шкоди, не надав її розрахунок. Твердження позивача про погіршення стану його здоров'я, на думку відповідача 2, також не підтверджено доказами, оскільки останній є інвалідом 2-ї групи, яку отримав задовго до подій, вказаних у позові, а саме: 19.11.2003 року, та не надав жодного медичного документу, який би підтверджував його перебування на лікуванні після подій 19.06.2015 року, чи у період з 20.05.2013 року по день подачі позову - 27.07.2015 року. Відповідач 2 вважає, що позивач не втратив соціальні зв'язки, оскільки брав участь у виборчій кампанії восени 2015 року від партії «ОСОБА_7 Порошенко «Солідарність»», про що свідчить публікація у газеті «Вперед», надана суду. Просила відмовити у позові повністю за його безпідставністю та недоведеністю.
За клопотанням представника позивача на підтвердження позовних вимог судом допитаніі свідки.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 19.06.2015 року у вечірній час була запрошена працівниками міліції у якості понятої при огляді місця події за адресою: м.Роздільна, вул..Леніна,51 та бачила, що на зовнішньому блоці кондиціонера, розташованого на стіні вказаного будинку на рівні другого поверху розташовані листки паперу фомату А-4 з написами про ОСОБА_3. Вона чула, що ці написи склали та вивісили ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_4, які не погоджувалися з тим, що нібито ОСОБА_3 встановив вказаний кондиціонер. Свідок вважає, що ці написи опорочили честь та гідність позивача, при огляді місця події відповідачі присутні не були та до працівників міліції не вийшли. Сама свідок ніяких словесних образ з боку відповідачів на адресу позивача не чула, але вважає, що вивішування написів на стіні, це не метод вирішення конфліктів, бо ці написи читають сторонні люди, які можуть скласти викривлене уявлення щодо особи позивача та нашкодити йому, передаючи словесно написане своїм родичам, знайомим та іншим особам, тобто пліткувати про нього, що завдасть шкоду його іміджу, як депутата та голови РССТ.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працює продавцем Гастроному №10, який належиь на праві власності Роздільнянському МСТ (голова правління ОСОБА_10Б.) та розташований у будинку №51 по вулиці Леніна в м.Роздільна. З дозволу міської ради у липні 2013 року в приміщенні магазину був встановлений кондиціонер, зовнішній блок якого розміщений на стіні будинку з двору. ОСОБА_3, як голова правління Роздільнянської РССТ, ніякого відношення до цього кондиціонеру не має. 19.06.2015 року у вечірній час покупці їй повідомили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на зовнішньому блоці кондиціонеру вивішують плакат, який містить образи в бік ОСОБА_3. Вона повідомила останнього про вказаний факт. У той же день ОСОБА_3був на місці та викликав працівників міліції, які оглянули місце події та зняли плакати. Вона особисто не чула, щоб відповідачі у магазині чи за його межами словесно обзивали ОСОБА_3. Свідок також вважає, що вивішування плакатів на вулиці, це не метод вирішення конфліктів. Вона чула від керівництва магазину, що зовнішній блок кондиціонера був пошкоджений відповідачами, але суму матеріального збитку не знає.
Свідок ОСОБА_11, дружина позивача, суду пояснила, що влітку 2013 року, у неділю, у ранковий час до їх з чоловіком будинку, який розташований у м.Роздільна по вулиці 1 Травня,43-А, прийшла літня жінка, яка почала дзвонити у дзвінок біля воріт. Свідок вийшла на вулицю та запитала у жінки, що їй потрібно, на що остання почала голосно кричати та пред'являти претензії щодо зняття якогось кондиціонеру. Коли на крики вийшов ОСОБА_3, жінка почала проклинати його та повідомила, що вона - ОСОБА_4, перед вікнами квартири якої ОСОБА_3 встановив кондиціонер, і, якщо він не демонтує це обладнання або не дасть їй грошей на заміну вікон, вона буде з ним судитися та писати на нього скарги у різні інстанції. Про суму грошей вона нічого не сказала. ОСОБА_3 пояснив жінці, що кондиціонер йому не належить і тоді жінка знову почала проклинати його та всю їх сім'ю, бажати різних хвороб та негараздів. Після цього ОСОБА_3 стало зле, у нього підвищився артеріальний тиск та йому викликали «Швидку допомогу». 19.06.2015 року відповідачі вчинили щодо її чоловіка хуліганські дії, вивісивши ганебниі написи на зовнішньому блоці кондиціонера. Така поведінка відповідачів спричинила позивачу глибокі моральні страждання, оскільки вони зганьбили його ділову репутацію, він почав часто хворіти, через його знервованість погіршилися його відносити на роботі та з оточуючими людьми. Просила врахувати всі ці обставини при розгляді позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, оглянувши матеріали справи №511/2731/15-а, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.10 ЦПК - 1) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; 2) сторони та інші особи,які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; 3) кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.11 ЦПК - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ч.4 ст.61 ЦПК - вирок у кримінальній справі,що набрав законної сили,або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду,що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено наступне. Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканістьі безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Право кожного на повагу до його гідності визначено у ст.21 та ст.28 Конституції України. Ця конституційна норма відтворює відповідні положення ст.5 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, ст.3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про інформацію” забороняється поширення відомостей, що не відповідають дійсності, принижують честь і гідність особи.
Частиною 4 ст.32 Конституції україни встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої інформації. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для отримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб - на свій вибір.
Згідно ст.40 Констиуції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень та протиправних посягань.
Стаття 277 ЦК України встановила, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) про члена її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.9,15 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» за №1 від 27.02.2009 року (далі - постанова Пленуму) відповідачами у справі про захист гідності, честі та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під пощиренням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з викорисатнням інших засобів масової інформації: поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.
Тобто, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи. тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
У судовому засіданні встановлено та сторонами не спростовується, що позивач ОСОБА_3 є головою правління Роздільнянської РССТ та на дату пред'явлення позову був депутатом Роздільнянської районної ради УІ скликання.від Всеукраїнського об'єднання «Заступ» та був членом постійної профільної комісії з питань спільної власності територіальних громад району, приватизації, комунальної власності, забезпечення законності та громадського порядку.
Також судом достовірно встановлено, що у липні 2013 року Роздільнянською міською спілкою споживчих товариств на стіні будинку №51-А вулиці Леніна міста Роздільна встановлено кондиціонер марки Mitsubishi Elektric PCQ -RP 140 KAQ та зовнішній блок кондиціонера PUH -P 140 YHA. який до теперішнього часу там знаходиться, що призвело до надходження численних скарг з боку відповідачів у різні інстанції. Оскільки ОСОБА_3 приймав участь у розгляді даних скарг та надавав відповіді на них, то у відповідачів небезпідставно виникла суб'єктивна думка, що позивач причетний до установки даного обладнання.
Сторонами не оспорюється, що 19 червня 2015 року біля 19 годин 00 хвилин на подвір'ї багатоповерхового будинку №51 розташованого за адресою: місто Роздільна вулиця Леніна Одеської області відповідачі ОСОБА_12, та ОСОБА_2А за допомогою драбини добрилися до другого поверху багатоповерхового будинку та приклеїли на кондиціонер за допомогою скотчу паперові плакати із написами російською мовою наступного змісту: «На этой стене установлен кондиционер депутатом райСовета ОСОБА_13 уже более 2-х лет из-за воздействия кондиционера мы вынуждены жить за закрытыми окнами и задыхаемся без свежего воздуха (в том числе 85-летняя женщина) Издеваться над пожилым человеком дело нетрудное и нехитрое, но позорное! ОСОБА_14 покажите Ваше благородство и человеколюбие вы же христианин!! Признайте вашу ошибку и перенесите Ваш кондиционер в другое место» (а.с.10-17)..
В чому полягає неправдивість цієї інформації позивач не вказав і не довів, що ця інформація якимсь чином зачіпає його честь і гідність. Відомості, що містяться у заявах та скаргах відповідачів у судовій практиці не підпадають під поняття - “відомості, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво”. Судом встановлено, що метою складання цих звернень було підтвердження фактичних обставин, що мали місце. Позивач не довів, що відповідачі мали за мету приниження його честі та гідності, а відповідачі наполягають на тому, що мали на меті спонукати органи влади та місцевого самоврядування до врегулювання спору між сторонами.
Закон України “Про звернення громадян” забезпечує можливість громадянам брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, захищати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі відповідних звернень.
Відповідачі ОСОБА_12, ОСОБА_2 14.08.2013 року зверталася із заявою до виконавчого комітету Роздільнянської міської ради Одеської області. Листом №П-599 від 29.08.2013 року останьою їй повідомлено про те, що представниками виконавчого комітету Роздільнянської міської ради та Роздільнянського ЖКГ в результаті перевірки виявлено факт самовільного встановленення кондиціонеру Роздільнянським міським споживчим товариством на будинку №51 по вул. Леніна міста Роздільна. В зв'язку з тим, що Роздільнянське міське споживче товариство не зверталося до виконавчого комітету Роздільнянської міської ради за дозволом на встановлення кондиціонеру і встановили його без дозволу, а звернулося з відповідною заявою до міської ради тільки 29 серпня 2013 року, інспекція з благоустрію в місті Роздільна при виконавчому комітеті Роздільнянської міської ради направила на адресу позивача припис про усунення порушень законодавства про благоустрій.
Рішенням виконкому Роздільнянської міської ради Одеської облсті №84 від 30 серпня 2013 року Роздільнянському міському споживчому товариству надано згоду на встановлення високотехнологічного напівпромислового кліматичного обладнання кондиціонеру марки Mitsubishi Elektric в приміщенні продовольчого магазину Гастроном №10 з адресою: вулиця Леніна 51-А міста Роздільна. Відповідальність за дотримання діючих норм і правил при встановлені кондиціонеру покладено на голову правління Роздільнянського міського споживчого товариства ОСОБА_10, контроль за виконанням такого рішення покладено на першого заступника міського голови ОСОБА_15
02 жовтня 2015 року відповідач ОСОБА_12 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області до виконавчого комітету Роздільнянської міської ради, Роздільнянської міської ради з адміністративним позовом про визнання дій Роздільнянської міської ради та виконавчого комітету Роздільнянської міської ради щодо прийняття рішення №84 від 30 серпня 2013 року про надання згоди на встановлення кондиціонера протиправним, визнання його незаконним та скасування.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.07.2016 року по справі №511/2731/15-а, яка набрала законної сили, за позовом ОСОБА_4 вказане рішення було скасоване та дії виконкому щодо надання вказаного дозволу визнані протиправними (а.с.125-130). Ця обставина спростовує твердження позивача про законність установки кондиціонеру.
Відповідачі надали доказ того, що проведеним Лабораторією фізичних факторів дослідженням 28 липня 2015 року (протокол №167/14) в квартирі №16 за місцем реєстрації відповідачів будинку №51 вулиці Леніна міста Роздільна Одеської області у зв'язку з роботою кондиціонеру марки Mitsubishi Elektric PCQ -RP 140 KAQ та зовнішнього блоку кондиціонера PUH -P 140 YHA, що розташлваний на стіні поверхі будинку 51-А вулиці Леніна міста Роздільна Одеської області, встановлено, що рівні шуму перевищують гранично допустимі рівні на 7-9 дБА (частота 250- Гц), на 5-9 дБА( частота 500 -Гц), на 4-7 дБА частота -1000 Гц), на 2 дБА (частота 2000 - Гц), тобто встановлення даного кліматичного обладнання мало негативні наслідки для відповідачів.
Позивач не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо поширення відповідачами відносно нього недостовірної інформації наклепницького характеру та про те, що звернення відповідачів до органів влади та місцевого самоврядування для захисту їх прав відповідно до Закону України “Про звернення громадян” вплинуло на моральний або фізичний стан позивача, потягло інші негативні наслідки щодо його немайнових прав.
Звернення позивача до органу внутрішніх справ із заявою про вчинення відносно нього хуліганських та інших неправомірних дій з боку відповідача ОСОБА_2, не знайшло свого підтвердження, як вбачається із висновку Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеськй області від 02.07.205 року з розгляду скарги ОСОБА_3 Відомості про вчинення кримінальних правопорушень стосовно відповідачів до ЄРДР не вносилися. До адміністративної відповідальності по ст.173 КУпАП відповідачі не притягувалися.
Свідки допитані, судом за клопотанням позивача, не підтвердили факт образливого, брутального, принизливого чи непристойного ставлення відповідачів до позивача, глибину моральних страждань останнього, перебування його тривалий час на лікуванні та порушення нормальних соціальних зв'язків між ним та оточуючими. Їх свідчення носять суб'єктивний та оціночний характер і не підтверджують розмір заявленої у позові моральної шкоди.
Суд враховує, що позивач є публічною особою, а тому згідно з положеннями абз.6 п.6 рішення Конституційного Суду України в справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року №8-рп/2003 межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав. то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.
Вищезаначені паперові плакати з написами, вказані у позові, можливо, є такими, що викликають у позивача почуття образи, обурення чи неспокою, але, будучи депутатом районної ради, позивач повинен рахуватися з вимогами плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає демократичного суспільства і має виявляти більшу терпимість.
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хендісайд проти Обєднаного Королівства» зазначено, що свобода висловлювання своїх поглядів складає одну з важливіших основ демократичного суспільства та одну з основних умов його прогресу і самореалізації кожної особи.
З урахуванням встановлених обставин та наданих доказів, слід зазначити, що викладена відповідачами у плакаті інформація не містить жодних конкретних фактів, а є лише виключно критикою та оцінкою дій. без їх обґрунтування та посилання на докази.
Позивач не пред'явив вимог до відповідачів про захист гідності, честі та ділової репутації, а тому вимога про стягнення лише моральної шкоди з відповідачів, з посиланням на наявність такої шкоди, не може бути підставою для задоволення таких вимог.
Позов не підтверджений доказами, дослідженими у судовому засіданні, і не підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі статей 3, 19, 21, 28, 34, 40 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 23, 277,281,282,293, 1167 ЦК України, керуючись статтями 10,11,57-64,158,197,208,209,212-215, 218, 222 ЦПК України суд -
У позові голови правління Роздільнянської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, ціна позову 200 000 гривень - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя А. В. Ільяшук