Справа № 522/5258/17
Провадження по справі № 1-кс/522/4936/17
20 березня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна, -
Слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором, про накладення арешту на мобільний телефон (термінал мобільного зв'язку) Archos imei-1: НОМЕР_1 , імеі-2: НОМЕР_2 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , вилучений у ОСОБА_4 15.03.2017 під час обшуку затриманої особи.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наступне.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160000000037,внесеного до ЄРДР 20.01.2017, за фактом придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч. 2 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.06.2016 приблизно о 03:30 годин ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи спільно, за попередньою змовою між собою, маючи прямий, єдиний корисливий умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном шляхом додавання (підсипання у напої) особам лікарського препарату «азалептин (азалептол, лепонекс)», що містить в собі небезпеку для життя та здоров'я людей, знаходячись в районі Соборної площі в м. Одесі, почали підшукували осіб чоловічої статі, які перебувають в стані сп'яніння, з метою реалізації їх спільного умислу.
Приблизно о 04:00 годин 05.06.2016, діючи по раніше обговореному плану, ОСОБА_6 , реалізовуючи єдиний злочинний умисел на вчинення розбійного нападу, діючи погоджено із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , побачив двох раніше невідомих йому чоловіків, якими виявились потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходились в стані алкогольного сп'яніння. Діючи в рамках відведеної йому ролі, ОСОБА_6 познайомився з потерпілими та запропонував їм разом відпочити, розпити спиртні напої та познайомитись із жінками.
Отримавши від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 згоду на спільний відпочинок, ОСОБА_6 підійшов разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до нібито раніше незнайомих йому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із пропозицією познайомитись та спільно провести відпочинок.
Під час розмови ОСОБА_6 умисно, діючи спільно, по раніше обговореному плану із ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , з метою вчинення розбійного нападу, підібравши безлюдне місце, запропонував ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 спільно відпочити на пляжі Дафіновка Комінтернівського району Одеської області, на що потерпілі та ОСОБА_9 і ОСОБА_4 погодились.
Так, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 31029», р/н НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поїхали на раніше обумовлене місце.
Їдучи у вказаному автомобілі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились їхати на запропонований ОСОБА_6 пляж Дафіновка Комінтернівського району Одеської області та запропонували заїхати у магазин для купівлі спиртних напоїв та поїхати відпочити в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, на що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , знаючи що дане місце також в даний час доби являється безлюдним, і, знаходячись там, можна безперешкодно вчинити спланований ними розбійний напад, погодились.
Придбавши спиртні та безалкогольні напої, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на автомобілі марки «ГАЗ 31029» р/н НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , поїхали на схили до берега Чорного моря в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області.
Приблизно о 05 годині 00 хвилин, прибувши на схили до берега Чорного моря в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення розбійного нападу, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи за попередньою домовленістю та згодою між собою, маючи єдиний злочинний корисливий умисел, та усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, підготували раніше придбаний та завчасно заготовлений лікарський препарат «азалептин (азалептол, лепонекс)».
Так, діждавшись слушного моменту, під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_4 відволікли увагу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в той час ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи небезпечність та побічність дії лікарського препарату «азалептин (азалептол, лепонекс)» на організм ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , приховано та цілеспрямовано підсипала останнім вказаний лікарський препарат до стаканів із напоями, які вживали потерпілі.
Далі, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись на схилах берега Чорного моря в с. Ліски Комінтернівського району Одеської області, розуміючи, що лікарський препарат «азалептин (азалептол, лепонекс)» при його вживанні із алкогольними напоями є небезпечним для життя та здоров'я людини та призведе до несвідомого стану потерпілих, усвідомлюючи можливість настання небезпечних для життя та здоров'я наслідків, і свідомо припускаючи можливість їх настання, пересвідчившись, що потерпілі вжили напої із лікарським препаратом, продовжили розпивати спиртні напої, чекаючи втрати потерпілими свідомості.
Через декілька хвилин, на ґрунті потрапляння в організм ОСОБА_7 та ОСОБА_8 лікарського препарату «азалептин (азалептол, лепонекс)» їм стало зле, після чого вони втратили свідомість.
В цей час ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , пересвідчившись, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у несвідомому стані, усвідомлюючи небезпечність даного стану організму для життя та здоров'я, та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо припускаючи можливість їх настання, заволодівши грошовими коштами та особистими речами потерпілих, безперешкодно зникли з місця події.
Згідно висновку судово-медичної токсикологічної експертизи № 2532 в сечі у ОСОБА_7 виявлено азалептин (азалептол, лепонекс).
23.12.2016 ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
05.01.2017 винесена ухвала слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та останню оголошено у розшук.
15.03.2017 о 13:00 годині ОСОБА_4 затримана на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.03.2017 під час затримання ОСОБА_4 було проведено обшук затриманої особи, під час якого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено мобільний телефон (термінал мобільного зв'язку) Archos imei-1: НОМЕР_1 , імеі-2: НОМЕР_2 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 .
Згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 користувалась даним мобільним телефоном зі вказаною сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 під час скоєння вищевказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотання слідчого майно.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши слідчого приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вилучені предмети та документи, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 170 КПК України треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Згідно до п.3 ч.2 ст. 170 КПК України відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно до ч. 7 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно до п.2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон (термінал мобільного зв'язку) Archos imei-1: НОМЕР_1 , імеі-2: НОМЕР_2 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 , користувачем якого є ОСОБА_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
20.03.2017