Справа №522/22085/16-п
3/522/2608/17
10 березня 2017 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, 26 жовтня 2016 року, громадянин ОСОБА_1 в м. Одесі, за адресою: вул. Мала Арнаутська, 56, 42, о 03 год. 00 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота), чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Викладене, на думку інспектора патрульної поліції, який склав вказаний протокол, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 № 105786 від 26.10.2016 року, поясненнями гр.-н Ал ОСОБА_2 Фірас, ОСОБА_3
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 26 жовтня 2016 року його зупинили працівники поліції, підійшовши до автомобілю під керуванням ОСОБА_1, поліцейські вимагали пред'явити посвідчення водія та почали підвищеним тоном говорити водію про недотримання ПДД при проїзді перехрестя. Не погоджуючись з думкою інспектора поліції, водій ОСОБА_1 наполягав на дотриманні ним усіх правил дорожнього руху та на безпідставній його зупинці. Після чого, поліцейський повідомив водія ОСОБА_1 про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, після чого вимагав продути в алкотестер для отримання результатів. Після чого ОСОБА_1 продув алкотестер один раз з позначкою нуль. Тоді інспектор поліції дістав другий прилад, в який ОСОБА_1 продув вдруге, показник знову показував нуль, проте інспектор поліції, залишившись незадоволеним результатом проходження тесту «Драгер», вимагав від водія ОСОБА_1 підписати протокол, а у випадку відмови - віддати автомобіль на штрафний майданчик. Через незрозумілі та необґрунтовані вимоги інспектора поліції, водій ОСОБА_1 відмовився від спілкування з інспекторами поліції, вимагав повернути йому посвідчення водія, на що поліцейський повідомив, що поверне документи водію ОСОБА_1, якщо водій розпишеться у протоколі про адміністративне правопорушення, проте ОСОБА_1 не погодився з цим, вимагав доставити його на експертизу для виявлення стану алкогольного сп'яніння. Інспектор поліції проігнорував вимогу водія ОСОБА_1, у зв'язку з чим заперечував проти того, що він вчинив адміністративне правопорушення, про що викладено в адміністративному протоколі.
Свідки ОСОБА_4 ОСОБА_2 Фірас, ОСОБА_3 про день, час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення неодноразово повідомлялись належним чином, про що свідчать розписки про відправку судових повісток в матеріалах справи, проте, з невідомих суду причин, у судові засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Ознайомившись з адміністративними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 № 105786 від 26.10.2016 року, поясненнями гр.-н Ал ОСОБА_2 Фірас, ОСОБА_3, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, відмова від проходження медичного огляду - не доведеною, так як свідки в судове засідання не з'явились та не підтвердили показання, які містяться в письмових поясненнях, залучених до адміністративного протоколу. Також, суд з'ясував, що вказані пояснення були складені інспектором патрульної поліції ОСОБА_5 та тільки підписані вказаними в протоколі свідками. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 наполягав на безпосередньому допиті вказаних свідків в судовому засіданні, а інших доказів перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння або відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння - в адміністративних матеріалах немає.
Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає самостійні об'єктивні сторони вказаного адміністративного правопорушення, а саме:
- керування транспортним засобом водієм в стані сп'яніння, що заборонено п.2.9 «а» Правил дорожнього руху;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння, що заборонено п.2.9 «г» Правил дорожнього руху;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (п.2.5 Правил дорожнього руху).
Саме виконання або невиконання водієм ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України повинно бути предметом судової перевірки, що і було вказано в протоколі як об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положення Кодексу про адміністративні правопорушення дають чітку вказівку на те, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушеннями вимог законодавства, вважається недійсним.
Разом з цим, положення п.17 Глави 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735), наголошують на тому, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1, він двічі продував в алкотестер «Драгер», та двічі пристрій показав 0 ‰, проте роздруківку інспектор поліції до протоколу не долучив, в протоколі про адміністративне правопорушення про цей факт не вказав.
Окрім цього, норми закону передбачають обов'язковий ряд дій, які інспектор поліції повинен вчинити у випадку відмови від проходження огляду або незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, проте, всупереч вимогам Інструкції, на підставі встановлених у судовому засіданні фактів, інспектор поліції не доставив гр. ОСОБА_1 до медичного закладу та не отримав результати проведення обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Звертаючи увагу на те, що показання свідків ОСОБА_4 ОСОБА_2 Фірас та ОСОБА_3 є ключовими для встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення на підставі тих доказів, які були досліджені у судовому засіданні.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Щодо не проведення передбаченого законом огляду особи на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку, суд зауважує на тому, що обов'язок співробітників поліції запропонувати та забезпечити проведення ОСОБА_1 огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у відповідному закладі охорони здоров'я, прямо передбачений положеннями законодавства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується наявними у справі доказами та доказами, здобутими в ході судового розгляду справи, а також про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські не здійснили необхідних дій, щодо направлення особи на медичний огляд з дотриманням встановленої форми та процедури, що являється грубим порушенням вимог ст.266 КУпАП.
Крім того, не провівши медичний огляд особи, яка керувала транспортним засобом, інспектор ПСП не міг констатувати в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Тому, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у адміністративній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння та відмова .
Керуючись ст. ст. 9, 10, 24, 38, 173, 221, 268, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 № 105786 від 26.10.2016 року, за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зобов'язати Департамент Патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Одесі повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія ВАЕ 564506.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб.
Суддя Приморського
районного суду міста ОСОБА_3: ОСОБА_6
10.03.2017